Справа № 754/15723/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6666/2022
20 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,
за участю секретаря судового засідання Хоменко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 року у складі судді Скрипки О.І.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення норм процесуального права,просить ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 рокускасувати та направити справу для подальшого розгляду до того ж суду.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що залишаючи без розгляду позовну заяву, суд виходив з того, що позивач не повідомив та не скористався процесуальним правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, що фактично не відповідає дійсності, оскільки таке клопотання було подано через канцелярію районного суду, в якому позивач просив врахувати його зайнятість та фактичну неможливість бути присутнім в судовому засіданні при розгляді позовної заяви та розгляд справи проводити за його відсутності. Також звертає увагу суду, що у вказаному клопотанні заперечував проти надання строку на примирення, вказував, що сім'я фактично розпалася та подальше сімейне життя є неможливим.
Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , який просив апеляційну скаргу задвольнити, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судове засідання відповідачка не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у її відсутності.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно не з'явився в судове засідання, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі не подав.
Між тим, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, враховуючи наступне.
Згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Встановлено, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розглядом на 26.11.2021 року (а.с. 16).
Відповідно до справи, судове засідання, призначене на 26.11.2021 року не відбулось у зв'язку з неявкою учасників справи, розгляд справи відкладено до 25.01.2022 року (а.с. 21).
25.01.2022 судове засідання не відбулося, у зв'язку з неявкою учасників справи (а.с.25).
Проте, як убачається з апеляційної скарги позивачем 19.01.2022 було подано клопотання, яке містить відмітку Деснянського районного суду м. Києва про отримання, в якому ОСОБА_1 просив про розгляд справи без його участі (а.с. 37).
Крім того, у відповідь на запит Київського апеляційного суду, районний суд підтвердив, що дійсно згідно даних автоматизованої системи документообігу суду Д-3 19.01.2022 було зареєстровано клопотання позивача. Проте вказана заява, як на момент розгляду справи так і на даний час є відсутньою (а.с. 67).
Отже, за змістом положень ст.ст.257, 223 ЦПК України, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача (двічі поспіль) в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не подав заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, оскільки матеріали справи підтверджують факт завчасного подання заяви про розгляд справи без участі у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду.
Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 25 січня 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до того ж суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повне судове рішення складено 22 вересня 2022 року.
Суддя-доповідач:
Судді: