Провадження № 11-сс/803/1415/22 Справа № 214/3764/22 Суддя у 1-й інстанції - Ткаченко А.В. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є.
20 вересня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Джерелейко О.Є.,
суддів Піскун О.П., Онушко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання Камінської Е.К.,
прокурора Зубкова В.С. (приймає участь в режимі відеоконференції), захисника Давидової О.Ю. (приймає участь в режимі відеоконференції),
підозрюваного ОСОБА_1 (приймає участь в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку дистанційного судового провадження матеріали кримінального провадження №42022231270000035 за апеляційною скаргою захисника Давидової О.Ю. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2022 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), солдата строкої служби, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого.
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 408 КК України,
В апеляційній скарзі захисник Давидова О.Ю. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 просить ухвалу слідчого судді скасувати як незаконну та необґрунтовану постановити нову ухвалу, якою обрати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 .
Вимоги апеляційної скарги захисник обґрунтовує тим, що зазначені в клопотанні слідчого ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України не підтверджуються жодними доказами, при цьому прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Зазначає, що підозра є необґрунтованою, докази, на які посилається слідчий, не підтверджують причетність ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, а обраний слідчим суддею розмір застави є непомірним для підозрюваного.
Разом з тим, посилається на те, що органом досудового розслідування зазначені суперечливі відомості щодо дати скоєння кримінального правопорушення, так як зазначено, що підозрюваний залишив військову частину 25 лютого 2022 року, а потім- 24 лютого 2022 року.
Слідчим суддею було неправильно визначено строк тримання ОСОБА_1 під вартою.
Посилається на те, що підозрюваний раніше не судимий, виклики про прибуття до органу досудового розслідування особисто не отримував, зі слів батька ОСОБА_1 , підозрюваний потребує нагляду лікаря психіатра, так як він перебуває у постійному нестабільному психічному стані.
Ухвалою слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2022 року було задоволено частково клопотання слідчого та застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 26 днів, а саме до 25 вересня 2022 року, з визначенням застави у розмірі 496200 гривень.
Слідчий суддя в обґрунтування свого рішення зазначив, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, санкція якого передбачає покарання до дванадцяти років позбавлення волі, також наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, врахував особу підозрюваного та те, що дії підозрюваного спрямовані на завдання шкоди авторитету правоохоронних органів та ЗСУ в цілому, й з огляду на військову загрозу державі Україна з боку Російської Федерації, пославсь на те, що у цьому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, та з урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави.
Заслухавши доповідь судді, думку підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Давидову О.Ю., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги захисника, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника не підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Так, з наданих матеріалів вбачається, що під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наведені в клопотанні слідчого дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 408 КК України, при цьому обставини, що дають підстави підозрювати його у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання.
Розглядаючи питання обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, колегія суддів зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 2004 року у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред'явлення обвинувачення, а згідно рішення Європейського суду з прав людини від 30 серпня 1998 року у справі «Фокс, Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об'єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.
Як вбачається з наданих до клопотання матеріалів, обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується низкою доказів, наявних в кримінальному провадженні, зокрема: висновком службового розслідування за фактом можливого неналежного виконання службових обов'язків з боку патрульного ( за рахунок посади інспектора прикордонної служби 3 категорії - помічника гранатометника) 3 відділення інспекторів прикордонної служби 2 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата строкової служби ОСОБА_1 , відповідно до якого, ОСОБА_1 , як військовослужбовцем прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_4 допущено невиконання службових обов'язків, в частині невжиття заходів спрямованих на своєчасне вибуття та евакуацію із зони активного ведення бойових дій та із тимчасово окупованої території України, із особовим складом прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 або самостійно та цілеспрямованого неповернення до тимчасового дислокаційного підрозділу, також у висновку зазначено, що ОСОБА_1 з 24.02.2022 року, не прибував до місць тимчасової дислокації ІНФОРМАЦІЯ_2 та його структурних підрозділів або будь-якої іншої військової частини (органу охорони державного кордону або його підрозділів) Державної прикордонної служби України. Про причини своєї відсутності та невиходу у вказаний вище проміжок часу нікому не повідомив, на зв'язок не виходив ( а.п. 18-25); повідомленням про вчинення кримінального правопорушення ; протоколами допиту свідків: ОСОБА_2 від 03.06.2022 року, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 02.06.2022 року, ОСОБА_5 від 04.06.2022 року, ОСОБА_6 від 01.06.2022 року щодо обставин кримінального правопорушення, - самовільне залишення військової частини з метою ухилення від військової служби, в якому підозрюється ОСОБА_1 ; матеріалами тимчасового доступу до речей і документів від 13.07.2022, які перебували у володінні ПрАТ «ВФ Україна», а саме до інформації про з'єднання абонентського номеру НОМЕР_3 , який перебував у володінні та користуванні ОСОБА_1 ; матеріалами тимчасового доступу до речей і документів від 13.07.2022, які перебували у володінні ТОВ « Лайфселл », а саме до інформації про з'єднання абонентського номеру НОМЕР_4 , який перебував у володінні та користуванні ОСОБА_1 , а також іншими матеріалами клопотання у їх сукупності.
Твердження апеляційної скарги про те, що наявні в матеріалах справи докази не доводять наявність обґрунтованої підозри, колегією суддів не може бути взято до уваги, оскільки встановлення обставин суб'єктивної та об'єктивної сторони кримінального правопорушення є задачею судового розгляду, відповідно до якого, у випадку встановлення відсутності складу злочину постановлюється виправдувальний вирок.
При цьому на етапі досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вирішувати питання, які підлягають вирішенню судом під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, з'ясовувати наявність складу кримінального правопорушення в діях підозрюваної особи, правильність кваліфікації цих дій, оцінювати докази у справі з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Отже, на початковій стадії розслідування оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як під час формулювання остаточного обвинувачення та обґрунтування засудження.
При цьому колегія суддів враховує, що, згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 14.03.1984 у справі «Феррарі-Браво проти Італії» зазначено, що не можна ставити питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою, до того ж при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування.
Отже, обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення є доведеною.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя правильно встановив, що доводи поданого клопотання є обґрунтованими, а заявлені ризики об'єктивно існують і для їх запобігання необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Також, слідчим суддею правильно встановлено відповідно до ст. 177 КПК України з урахуванням ст. 178 КПК України наявність ризиків того, що підозрюваний може: - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, санкція якого передбачає покарання до 12 років позбавлення волі, що полягає у дезертирстві, тобто у самовільному залишенні військової частини, з метою ухилитися від військової служби, із зброєю, вчинене в умовах воєнного стану, разом з цим, свідки є військовослужбовцями та підозрюваний може здійснювати на них вплив для зміни їх показів у суді, при цьому , відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, також суд врахував особу підозрюваного, який раніше не судимий, перебував у розшуку, має місце реєстрації та проживання, та те, що дії підозрюваного спрямовані на завдання шкоди авторитету правоохоронних органів та ЗСУ в цілому, й з огляду на військову загрозу державі, у цьому провадженні є наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia) п. 102 від 08.02.2005 р. тяжкість вчиненого кримінального правопорушення є суттєвим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду.
Таким чином, доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки зазначені ризики вказані у клопотанні слідчого та встановлені в ухвалі слідчого судді.
Суд апеляційної інстанції за результатами апеляційного розгляду вважає, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Посилання в апеляційній скарзі на те , що судом не враховано стан здоров'я підозрюваного, який потребує нагляду лікаря психіатра, так як перебуває у нестабільному психічному стані,- - є необґрунтованими, так як відомостей щодо погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 , що унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до суду апеляційної інстанції не надано.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею було неправильно визначено строк тримання ОСОБА_1 під вартою, не є слушним, так як строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022231270000035 закінчується 03.10.2022 року, тобто слідчий суддя обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме до 25.09.2022 року. Зазначення слідчим суддею в резолютивній частині про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 26 днів, - є арифметичною помилкою, яка може бути виправлена шляхом винесення ухвали про виправлення описки.
В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , а саме те, що він підозрюється у дезертирстві, тобто у самовільному залишенні військової частини, з метою ухилитися від військової служби, із зброєю, вчинене в умовах воєнного стану, на підставі ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано визначив заставу в розмірі 496200 гривень, оскільки ОСОБА_1 підозрюється за ч. 4 ст. 408 КК України, що є особливо тяжким злочином, тому колегія суддів вважає, що саме такий розмір застави достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, що не оскаржується прокурором.
Отже, порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді не вбачається, обраний судом запобіжний захід щодо підозрюваного відповідає вимогам ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, тому колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою, вмотивованою і такою, що не підлягає скасуванню, тому в задоволенні вимоги апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника Давидової О.Ю. в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2022 року - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30 серпня 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_____________ ________________ ____________
О.Є. Джерелейко О.П. Піскун Н.М. Онушко