Єдиний унікальний номер 719/216/22
Номер провадження 2-з/719/8/22
про забезпечення позову
23 вересня 2022 року м. Новодністровськ
Суддя Новодністровського міського суду Чернівецької області Цицак В.Л., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, -
22 вересня 2022 року в суд надійшла заява про забезпечення позову за підписом представника позивача, адвоката Пограничного А.М. по справі за позовом ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики, яка здана до відправки через поштове відділення 21 вересня 2022р.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначає, що ОСОБА_3 в добровільному порядку відмовляється повернути ОСОБА_1 борг на загальну суму 2113718, 75 грн. При цьому, будучи власником нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , житлового будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки кадастровий №7310600000:01:008:0069, площею 0,0914 га., за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, садівниче товариство «Калина», сукупна вартість якого співмірна ціні заявленого позову, відповідач здійснює спроби відчужити належне їй майно з метою уникнення виконання майбутнього рішення суду. Зокрема, вказує на укладення відповідачем із третьою особою 02 вересня 2022р. фіктивного договору іпотеки житлової квартири в забезпечення грошового зобов'язання на 4 млн. грн. із терміном виконання до 30 вересня 2022р. З огляду на зазначене, просить забезпечити позов, наклавши арешт на нерухоме майно ОСОБА_3 із забороною відчуження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Така заява відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153 ЦПК України подається після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа, та розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Підстави для повернення заяви про забезпечення позову згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що на даний час в провадженні суду знаходиться справа № 719/216/22 за позовом ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики на загальну суму 2113718, 75 грн.
Спір між сторонами не врегульований та триває підготовче провадження.
Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 310346349 від 21.09.2022р. ОСОБА_3 є одноособовим власником квартира АДРЕСА_3 , земельної ділянки кадастровий № 7310600000:01:008:0069, площею 0,0914 га. та житлового будинку АДРЕСА_4 .
На вищевказане нерухоме майно накладено обтяження за договорами іпотек № 706 від 15.06.2021р. та 738 від 02.09.2022р., із строком виконання основного зобов'язань на суму 634312,84 грн. 14 червня 2026р. та на суму 4000000, 00 грн. 30 вересня 2022р. відповідно.
Згідно наданих представником позивача відомостей щодо орієнтовної вартості схожого нерухомого майна, вартість належної ОСОБА_3 нерухомості співмірна із ціною позову про стягнення заборгованості за договором позики.
Інформації про інше майно, що перебуває у приватній власності відповідача, у позивача відсутня.
У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.
Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. по справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020р. по справі №753/22860/17 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до абз. 1 п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Отже, суд враховує, що такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується, як правило, у майнових спорах, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.
Відповідно до ч.ч. 6-8, 11 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено, що не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Окрім того, згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
В даному випадку, враховуючи предмет та підстави позову, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу може призвести до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
При цьому, оскільки процесуальний закон не зобов'язує суд з'ясовувати при вжитті заходів забезпечення позову реальну вартість майна, суд вважає, що орієнтовна вартість майна, на яке накладається арешт, співмірна ціні позову та враховує, що обраний позивачем вид забезпечення позову є тимчасовим і не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуватиме у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
При цьому, оскільки обраний вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан відповідача як власника майна та не призводить до додаткових витрат унаслідок його застосування, застосування зустрічного забезпечення суд вважає недоцільним.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 2-4, 7-13, 17-19, 23, 149-153, 157-158, 247, 258-261, 353-355, п. 3 Прикінцевих положень, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -
Заяву про забезпечення позову за підписом представника позивача, адвоката Пограничного Артура Михайловича у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , за підписом представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики - задоволити.
Накласти арешт на об'єкти нерухомого майна, що на праві приватної власності належать ОСОБА_3 , ідентифікаційний № НОМЕР_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_1 ; житловий будинок АДРЕСА_2 та земельну ділянки кадастровий № 7310600000:01:008:0069, площею 0,0914 га., за адресою: Чернівецька область, м. Новодністровськ, садівниче товариство «Калина», в межах ціни позову у розмірі 2113718, 75 грн. (два мільйони сто тринадцять тисяч сімсот вісімнадцять гривень 75 копійок).
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
За вмотивованим клопотанням учасника справи суд може скасувати заходи забезпечення позову.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: