Справа № 953/4262/22
н/п 1-кс/953/3454/22
"23" вересня 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - Муратової С.О.,
за участю секретаря - Юхно Є.С.,
прокурора - Омельченко І.І.,
захисника - адвоката Вишневецького Ю.О.,
підозрюваного - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого 3 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області капітана юстиції Музалєвського Микити Сергійовича по кримінальному провадженню № 22022220000002551 від 29.07.2022, про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, який має вищу освіту, пенсіонер, одружений, раніше не судимий, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, -
встановив:
Сторона обвинувачення просить продовжити підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строків досудового розслідування, тобто до 29.10.2022, без визначення застави.
На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжено, та який діяв на момент 27.07.2022-28.07.2022.
Так, 27.07.2022 у період часу близько 16 год. 16 хв. - 16 год. 18 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , реалізуючи спільний кримінальний протиправний умисел, прослідували на автомобілі марки «Renault Duster», реєстраційний номер НОМЕР_1 , по вул. Полтавський Шлях в м. Харкові біля танкового факультету НТУ «Харківський політехнічний інститут».
Продовжуючи реалізацію спільного кримінального протиправного умислу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи спільно, використовуючи невстановлений на даний час пристрій для записування відео, здійснили відеозйомку місць розташування бойових укріплень Збройних Сил України із можливістю їх ідентифікації на місцевості по вул. Полтавський Шлях в м. Харкові, які в подальшому передали представникам іноземної держави - країни-агресора Російської Федерації, з метою надання допомоги останнім в проведенні підривної діяльності проти України.
Так, створене 27.07.2022 відео із фіксацією бойових укріплень ЗСУ біля танкового факультету НТУ «ХПІ», передано у період 27.07.2022-28.07.2022 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через додаток «Telegram» адміністраторам Телеграм-каналів «Харьков Знает» (публікація 28.07.2022 об 11 год. 03 хв., посилання https://t.me/XZ_Kharkov_Znaet/3282), «Направленец по Украине» (28.07.2022 о 12 год. 39 хв., посилання https://t.me/ukrainian_guige/2776), « ІНФОРМАЦІЯ_2 (ДНР, ЛНР, Украина, Война)» (публікація 28.07.2022 об 12 год. 15 хв., посилання https://t.me/swodki/140036), які використовуються спеціальними службами РФ для збору інформації та врахування зібраної інформації у проведенні підривної діяльності проти України.
29.07.2022 о 12 год. 42 хв. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
30.07.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України.
01.08.2022 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 372150 грн. строком до 26.09.2022.
03.08.2022 правова кваліфікація вказаного кримінального провадження була змінена з ч. 3 ст. 114-2 КК України на ч. 2 ст. 111 КК України.
03.08.2022 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
19.09.2022 постановою керівника органу прокуратури - заступника керівника Харківської обласної прокуратури строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до 3 (трьох) місяців, тобто до 29.10.2022.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.
З метою закінчення досудового розслідування необхідно виконати низку процесуальних дій, результати яких мають значення для судового розгляду, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, зокрема: отримати від експертів ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» результати проведення експертиз комп'ютерної техніки та програмних продуктів, а саме мобільних телефонів підозрюваних, вилучених під час затримання; провести огляд матеріалів, отриманих в ході проведення експертиз комп'ютерної техніки та програмних продуктів; провести слідчий експеримент за участі підозрюваних та з використанням мобільних телефонів підозрюваних, вилучених під час затримання (після їх надходження з експертної установи); провести огляд речей і документів, вилучених 01.09.2022 під час проведення обушків за місцем роботи підозрюваних; встановити та допитати свідків; витребувати відомості, що характеризують особу підозрюваних; отримати відповідь з угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; виконати процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні та ознайомити сторону захисту з матеріалами кримінального провадження.
Результати проведення зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій, можливо буде використати як доказ вчинення особами відповідного злочину.
На сьогоднішній день виникла необхідність продовжити строк тримання під вартою, у зв'язку з тим, що зміна запобіжного заходу на більш м'який, може стати перешкодою у проведенні повного та швидкого досудового розслідування, подальшого судового розгляду кримінального провадження, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 закінчується 26.09.2022.
Сторона обвинувачення зазначає, що до підозрюваного ОСОБА_1 слід продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 КК України.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання.
Захисник Вишневецький Ю.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказував на недоведеність ризиків та необґрунтованість повідомленої підозри його підзахисному, просив відмовити в задоволенні клопотання або обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою . Захисник вказує, зокрема, що з наданих суду матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування при складенні письмового повідомлення про підозру при зверненні до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не було дотримано стандарту «достатніх підстав (доказів)» в частині, зокрема, встановлення наявності в діяннях ОСОБА_1 об'єктивної та суб'єктивної сторін складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. У поданому клопотанні і доданих до нього документах органом досудового розслідування не було доведено ОСОБА_1 умисного вчинення діяння, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, шляхом надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України., що в свою чергу свідчить про відсутність об'єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Органом досудового розслідування також не було підтверджено наявності дійсного зв'язку ОСОБА_1 , із іноземною державою, іноземною організацією або їх представниками.
Захисник вважає, що посилання слідчого, про те, що Телеграм-канал «Харьков Знает» за посиланням https://t.me/XZ_Kharkov_Znaet/3282 та «Направленец по Украине» за посиланням https://t.me/ukrainian_guige/2776 використовуються спеціальними службами РФ для збору інформації та врахування зібраної інформації у проведенні підривної діяльності проти України є лише нічим не підтвердженим суб'єктивним припущенням слідчого та прокурора і жодних доказів такого твердження надано не було. Щодо доданим слідчим до клопотання показань свідків, яких було допитано у межах даного кримінального провадження, то там відсутня інформація про вчинення якого-небудь кримінального правопорушення ОСОБА_1 , а тому протоколи допиту свідків не є доказами наявності події злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та причетності до нього ОСОБА_1 .
Вказує також, що на доданих до клопотання скрін-шотах не вбачається наявності будь-яких ідентифікуючих ознак блокпосту та будь-яких інших об'єктів, особового складу та бойової техніки Збройних сил України. Також зі змісту скрін-шотів неможливо визначити ані номери автомобілів, які там зафіксовані, ані їх марку та колір. Тому твердження слідчого про те, що на них зафіксовано конкретний автомобіль з певною маркою та кольором, яким користується ОСОБА_1 є лише нічим не підтвердженим суб'єктивним припущенням слідчого та прокурора. Щодо доданого до клопотання слідчого протоколу пред'явлення особи для впізнання, слід зазначити, що зміст цього протоколу містить лише інформацію про осіб, які здійснювали заправку паливом на АЗС, де працює свідок, що не є кримінально-караним діянням.
Вважає, що орган досудового розслідування за два місяці, використовуючи передбачені КПК України процесуальні можливості, не зумів спростувати тезу сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 , а також не зумів зібрати та надати суду додаткові докази, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, що інкримінується. У клопотанні міститься лише перелік слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які слідчий вважає за необхідне провести у межах даного кримінального провадження. При цьому, без конкретизації, які саме слідчі дії необхідно провести, яких саме свідків необхідно допитати. Однак, у клопотанні не було зазначено, які саме об'єктивні обставини перешкодили провести ці слідчі (розшукові) та процесуальні дії (або завершити їх проведення) до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Вважає твердження слідчого про те, що, до підозрюваного ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, безпідставним та необґрунтованим. Слідчим при складенні клопотання не було враховано обставин, які позитивно характеризують особу ОСОБА_1 , та свідчать про можливість застосування до ОСОБА_1 на даному етапі досудового розслідування менш тяжкого запобіжного заходу. ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації, яке не змінював протягом тривалого часу, що підтверджується доданою до заперечень копією довідки про реєстрацію місця проживання. ОСОБА_1 має можливість прибувати вчасно на виклики органу досудового розслідування та до суду, адже територіально він зареєстрований у місті Харкові, звідки з огляду на зручну транспорту розв'язку має можливість своєчасно та безперешкодно прибувати до органу досудового розслідування, прокуратури та суду. ОСОБА_1 має в Україні власну родину, що, в свою чергу, також підтверджує наявність у нього міцних соціальних зв'язків. Так, ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 (до одруження - ОСОБА_4 ), що підтверджується копією свідоцтва про шлюб. Разом із дружиною ОСОБА_1 має доньку - ОСОБА_5 , що підтверджується доданою до заперечень копією свідоцтва про народження. ОСОБА_1 має повну вищу освіту, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, судимостей не має, на обліку в психологічному чи наркотичному диспансері не перебуває. ОСОБА_1 є пенсіонером МВС України. Так, ОСОБА_1 значну частину свого життя присвятив службі на благо всього Українського народу, яку сумлінно, віддано та мужньо виконував, за що неодноразово був удостоєний відзначення державними нагородами та грамотами.
На підставі положень ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» я, адвокат Вишневецький Ю.О., відібрав пояснення у сусідів ОСОБА_1 . Так, опитані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , характеризують ОСОБА_1 , як людину із високими моральними якостями, як зразкового громадянина, що підтримує добрі стосунки як у сім'ї, так і в спілкуванні з сусідами. В конфліктних ситуаціях з сусідами помічений не був, будь-яких скарг на ОСОБА_1 не надходило.
Наведені обставини позитивно характеризують особу ОСОБА_1 та свідчать про наявність у нього міцних соціальних зв'язків, власної сім'ї на утриманні.
Підозрюваний в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, підтримав позицію захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання або обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні та під час перебування його в якості затриманої особи.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні № 22022220000002551 від 29.07.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
29.07.2022 о 12.42 год. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст.ст. 208 КПК України.
Згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.08.2022 , 30.07.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, тобто поширення інформації про переміщення Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, вчинене в умовах воєнного стану, за попередньою змовою групою осіб, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України або її представникам.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.08.2022 відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 60 (шістдесят) днів - до 26 вересня 2022 року включно, визначено суму застави у розмірі 372150 гр. (триста сімдесят дві тисячі сто п'ятдесят гривень), у разі внесення застави, покладено обов'язки.
З наданих даних слідчим суддею встановлено, що постановою старшого слідчого з відділення СВ УСБУ в Харківській області від 03.08.2022 правова кваліфікація вказаного кримінального провадження змінена з ч. 3 ст. 114-2 КК України на ч. 2 ст. 111 КК України.
03.08.2022 ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України в умовах воєнного стану на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, шляхом дання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 03.08.2022 змінено запобіжний захід відносно підозрюваного ОСОБА_1 , який був застосований ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.08.2022, у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів - до 26.06.2022 включно, із визначенням застави у розмірі 372 150 грн. (триста сімдесят дві тисячі сто п'ятдесят гривень) на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів - до 26.09.2022 включно, без визначення розміру застави.
Постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 19.09.2022 продовжено строк досудового розслідування кримінальному провадженні №22022220000002551 від 29.07.2022, за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, до 3 місяців, тобто до 29.10.2022.
Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, що підтверджується: протоколом огляду місця події від 29.07.2022; показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які містяться в протоколах їх допитів; протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками, згідно з яким свідок ОСОБА_10 впізнає особу ОСОБА_1 ; протоколами оглядів речей і документів та оглядами комп'ютерних даних; інформацією отриманою на виконання доручення слідчого, наданого в порядку ст. 40, 41 КПК України.
Щодо доводів захисника про необґрунтованість повідомленої нової підозри, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14.03.1984 Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1, п.3, п. 4, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування, суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.
При встановленні наявності ризику впливу свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Щодо доводів захисника про відсутність вказаних ризиків, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконний вплив на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення., спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.
Так, ОСОБА_1 має вищу освіту, пенсіонер ОВС України, одружений, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі положень ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокат Вишневецька Т.А. залучила відібрані нею пояснення сусідів ОСОБА_1 . Так, опитані ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 характеризують ОСОБА_1 як людину із високими моральними якостями, як зразковий громадянин, що підтримує добрі стосунки як у сім'ї, так і в спілкуванні із сусідами. В конфліктних ситуаціях помічений не був, будь-яких скарг на ОСОБА_1 не надходило.
Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.
Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 3, п. 4, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 особливо тяжкого кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ національної безпеки України, вчиненого в умовах воєнного стану, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав до задоволення клопотання. Більш того, за час тримання підозрюваного під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, на 36 днів, до 28.10.2022 включно.
Суд враховує позитивні характеристики ОСОБА_1 , наявність сім'ї, про що вбачається із залученим захисником даних, про які зазначено вище, проте, вказані обставини не спростовують висновку суду про неможливість запобігти зазначеним вище ризикам у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.
Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою.
При постановленні даної ухвали слідчий суддя, керуючись абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останньому інкриміновані діяння під час дії воєнного стану, які кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 111 КК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 36 (тридцять шість) днів - до 28 жовтня 2022 року включно, без визначення застави.
Зобов'язати старшого слідчого 3 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області Музалєвського М.С. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.
Строк дії ухвали з 23 вересня 2022 року по 28 жовтня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Муратова С.О.