Справа № 953/22179/21
н/п 1-кс/953/3456/22
"21" вересня 2022 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - Лисиченко С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Кот Я.А.,
прокурора - Лазарєва А.А.,
захисника - адвоката Мамонова С.І.,
підозрюваної - ОСОБА_1 ,
розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчої СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області Бережної Наталії Олександрівни, погоджене прокурором Київської окружної прокуратури міста Харкова Лазарєвим А.А., по кримінальному провадженню № 42021222010000231 від 18.10.2021 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м. Лебедин Сумської області, громадянці України, з вищою освітою, заміжній, офіційно не працевлаштованій, малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні немає, яка зареєтрована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована як внутрішньо переміщена особа та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимій,
підозрюваній у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч.3 ст.365-2 КК України,-
20 вересня 2022 року до суду надійшло клопотання слідчої СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області Бережної Н.О., по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222010000231 від 18.10.2021, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визначенням суми застави у розмірі завданої шкоди, а саме 3 078 909,00 грн.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що слідчим відділом Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021222010000231, внесеному 18.10.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190 КК України, за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у особливо великих розмірах, та ч.3 ст. 365-2 КК України, тобто зловживання своїми повноваженнями державним реєстратором, з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це спричинило тяжкі наслідки інтересам держави. Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснює Київська окружна прокуратура міста Харкова.
Сторона обвинувачення зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що що у вересні 2018 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка відповідно до наказу Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради від 30.10.2017 за № 3 призначена на посаду державного реєстратора вказаного підприємства, будучи обізнана у своїх службових обов'язках та вимогах законодавства, що регламентують її діяльність як державного реєстратора, при здійсненні своєї професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, зловжила своїм повноваженнями з метою отримання неправомірної вигоди, що призвело до спричинення тяжкої шкоди державним інтересам при наступних обставинах.
Так, 21.09.2018 невстановлена під час досудового розслідування особа звернулась до державного реєстратора Філії КП «Добробут» Литвинівської сільської ради ОСОБА_1 з проханням здійснити державну реєстрацію приватного права ОСОБА_2 на нежитлові приміщення в підвалі житлового будинку за літ А-2 у будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 259,1 кв.м, які перебувають у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, та в якості підстави для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про виникнення права власності на вказані приміщення за ОСОБА_2 , надала ОСОБА_1 технічний звіт про стан існуючих будівельних конструкцій нежитлового приміщення в підвалі житлового будинку за літ А-2 по АДРЕСА_3 , загальною площею 259,1 кв.м. та можливості її подальшої безпечної експлуатації, без дати та серії/ номеру, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Амра Груп», виконаний на замовлення ОСОБА_2 ; технічний паспорт на вищевказані приміщення, виготовлений 21.09.2018, без номеру, на імя ОСОБА_2 .
Крім того, слідча зазначає, що 21.09.2018, о 12 год. 03 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем здійснення своєї професіональної діяльності за адресою: АДРЕСА_4 , діючи умисно, зловживаючи своїми повноваженнями, з метою отримання неправомірної винагороди за вчинення нею незаконних реєстраційних дій в інтересах невстановленої особи, достовірно усвідомлюючи, що документи, які надані даною особою не можуть бути підставою для державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 на зазначене приміщення, без наявності відповідних правовстановлюючих документів, у тому числі, рішення уповноваженого органу щодо передачі об'єкту комунальної власності у приватну власність, умисно не вживши заходів щодо встановлення відповідності заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, в порушення вимог ст.ст. 3,10, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, використовуючи крипто-ключ для роботи у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, виданий на її ім'я, зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності №28062720) за громадянином ОСОБА_3 право приватної власності на нежитлові приміщення в підвалі житлового будинку за літ А-2 у будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 259,1 кв. м , які перебувають у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, вартість яких відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи №34328 від 15.07.2022 складає 3 078 909 грн. 00 коп., що станом на 21.09.2018 більш ніж в 250 разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, зазначивши підставою набуття права власності технічний звіт про стан існуючих будівельних конструкцій нежитлового приміщення в підвалі житлового будинку за літ АДРЕСА_5 , загальною площею 259,1 кв.м. та можливості її подальшої безпечної експлуатації, без дати та серії/ номеру, видавник: ТОВ «Амра Груп», на замовлення ОСОБА_3 ; технічний паспорт на вищевказані приміщення, виготовлений 21.09.2018, без номеру, на ім'я ОСОБА_3 , підтвердивши своїм електронно-цифровим підписом (крипто-ключем) проведення вищевказаної незаконної реєстраційної дії.
Внаслідок вказаних злочинних дій державного реєстратора Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради ОСОБА_1 державним інтересам спричинені тяжкі наслідки.
08.09.2022 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 365-2 КК України. Допитана в якості підозрюваної ОСОБА_1 свою провину у вчиненні даного злочину не визнала.
Підставою для звернення до слідчої судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали наявність достатніх підозр вважати, що ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.365-2 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та інших учасників кримінального провадження.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваній ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України. Обрання більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваної, у зв'язку з чим, сторона обвинувачення просила застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням суми застави у розмірі завданої шкоди, а саме 3 078 909,00 грн. - розмір спричиненої шкоди.
Сторона захисту в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення у зв'язку із необґрунтованістю повідомленої підозри та недоведеністю існування зазначених в клопотанні ризиків. Крім того, сторона захисту зазначила, що кримінальне провадження розпочато без заяви потерпілого про вчинення кримінального правопорушення. Також, просила врахувати процесуальну поведінку підозрюваної, яка з'являлась до органу досудового розслідування для участі в слідчих діях, самостійно та добровільно з'явилася в судове засідання для участі в розгляді данного клопотання, а також те, що на території Харківської області та м. Харкова проходять масові бойові дії, здійснюються авіаційні, ракетні та артилерійські обстріли, у звязку з чим підозрювана була змушена тимчасово виїхата разом з донькою та робичами до Іванофранковської області. Сторона захисту просила обрати підозрюваній запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що Харківським районним управлінням поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021222010000231 від 18.10.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.3 ст.365-2 КК України.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК України внесені до ЄРДР 18.10.2021 за фактом того, що на адресу Київської окружної прокуратури м. Харкова надійшло повідомлення з Управління СБ України в Харківській області за фактом заволодіння шахрайським шляхом, підвального приміщення багатоповерхового будинку, розташованого на території Київського району м. Харкова.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 365-2 КК України внесені до ЄРДР 21.01.2022 за фактом того, що державний реєстратор Комунального підприємства «Добробут» Литвінівської сільської ради у м. Чугуїв Харківської області ОСОБА_1 , зловживаючи своїми повноваженнями державного реєстратора, з метою отримання неправомірної вигоди, 21.09.2018 незаконно зареєструвала в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватної власності на нежитлові приміщення в підвалі житлового будинку за літ. А-2 у будинку АДРЕСА_3 , загальною площею 259,1 кв.м., які перебували у власності територіальної громади міста Харкова, вартість яких відповідно до висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 34328 від 15.07.2022 складає 3 078 909 грн. 00 коп.
В межах розгляду даного клопотання встановлено, що ОСОБА_1 о 16 годині 25 хвилин 08.09.2022 у кримінальному провадженні №42021222010000231 від 18.10.2021 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, тобто у зловживанні своїми повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави. Повідомлення про підозру та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені особисто ОСОБА_1 , права підозрюваного оголошені та роз'яснені 08.09.2022.
Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_1 , який міститься в підозрі та пам'ятці про процесуальні права та обов'язки підозрюваного та не заперечувалося стороною захисту.
З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було вручено у встановлений законом строк, а отже, відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_1 має статус підозрюваної у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, тобто у зловживанні своїми повноваженнями державним реєстратором з метою отримання неправомірної вигоди, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_1 підозрюється, остання є осудною особою, яка досягла 16-річного віку, відповідно до наказу Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради від 30.10.2017 за №3 займала посаду державного реєстратора Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365-2 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: даними, які містяться в листі Юридичного департаменту Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 25.11.2021 за №10549/9-21; даними, які містяться в розпорядженні Управління комунального майна та приватизації від 12.05.2014 №473; даними, які містяться в акті приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс згідно з наказами №217 від 10.08.2012, 131 від 29.04.2014 Департаменту житлового господарства Харківської міської ради; даними, які містяться в листі Юридичного департаменту Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області від 17.01.2022 за №370/9-22; показаннями представника потерпілого ОСОБА_5 , які містяться в протоколі допиту від 21.01.2022; даними, які містяться в повідомленні про вчинення кримінального правопорушення Юридичного департаменту Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області; даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 04.02.2022; даними, які містяться в протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 12.01.2022 з додатками до протоколу; висновку експерта №34328 за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021222010000231 від 18.10.2021, складеного 15.07.2022.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч.3 ст.365-2 КК України за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідча суддя враховує наявність ризику, передбаченого п.1, п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваною: переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що 24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.
Військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання. А в контексті з тим, що 24.02.2022 Російська Федерація розпочала військову агресію проти України, у зв'язку з чим цього ж дня Президентом України підписано Указ «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за № 64/2022, який триває до тепер, і на даний час, для громадян України існує реальна можливість спрощеного режиму перетину кордону та отримання дозволу на проживання в багатьох країнах світу, спроба переховуватися від органів досудового розслідування чи суду може виявлятися та підтверджуватися, наприклад, отриманням дозволу на проживання в певній країні, отриманням громадянства іншої країни або подання відповідних заяв і документів для активізації цього процесу, поданням документів на отримання статусу біженця тощо.
ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким, а саме злочином у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої, то тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, особливо на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та потерпілих, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
В судовому засіданні слідчою суддею було встановлено, оскільки не спростовано стороною обвинувачення, що в даному кримінальному провадженні відсутні дані щодо наявності свідків. Разом з цим, слідча суддя враховує стадію досудового розслідування даного кримінального провадження, а отже ризик впливу зі сторони підозрюваної, як на свідків інших невстановлених органом досудового розслідування осіб, існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Разом з цим, слідча суддя вважає не доведеним ризик вчинити інше кримінальне правопорушення та продовження злочинної діяльності, оскільки в обґрунтування даного ризику сторона обвинувачення посилається лише на обґрунтованість повідомленої підозри у вчиненні тяжкого злочину у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої. Разом з тим, підозрювана раніше не судима, в жовтні 2018 року звільнена посади державного реєстратора Комунального підприємства «Добробут» Литвинівської сільської ради, на даний час ніде не працює, стороною обвинувачення не надано документів, які б підтверджували, що підозрювана вчиняла подібні дії у минулому. А тому, будь-які обґрунтовані підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.
Пунктами 3, 4, 5, 8 ч. 1 ст. 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України”, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів. Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини. Сама по собі наявність ризиків та обґрунтованої підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення не свідчить про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливість застосування інших запобіжних заходів.
Слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини:
- ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочиному сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна або без такої;
-дані щодо особи підозрюваної ОСОБА_1 , яка: раніше не судима, заміжня, зі слів останньої на даний час триває процес розлучення з чоловіком, на її утриманні перебуває повнолітня донька, яка страждає на ряд захвоювань; має зареєстроване місце проживання в м.Харкові та фактичне місце проживання в Івановранківській області, як внутрішньо переміщена особа; тобто має стійкі соціальні зв'язки, офіційно не працює.
- процесуальну поведінку підозрюваної, яка під час допиту її у якості підозрюваної, надала добровільно покази з підстав повідомленої підозри. Крім того, слідча суддя враховує, що підозрювана не була затримана в порядку ст.208 КПК України, самостійно з'явилася за викликом до суду для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Дослідивши в сукупності матеріали клопотання наданні стороною обвинувачення, слідча суддя вважає, що прокурор не довів шляхом доказування в судовому засіданні, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, у порівнянні з триманням під вартою, стосовно підозрюваної ОСОБА_1 , буде недостатнім застосування домашнього арешту, як заходу забезпечення кримінального провадження, призначення якого обумовлює необхідність контролю за дотриманням підозрюваною своїх процесуальних обов'язків, а також унеможливить запобігти ризику, передбаченому пунктом 1 ч. 1 ст. 177 КПК України..
Запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем її проживання в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваною покладних на неї процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов'язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрювану ОСОБА_1 додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Наявність контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, в тому числі на які посилалася сторона обвинувачення при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту, оскільки сторона обвинувачення не позбавлена процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрювану не більше двох місяців (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Оскільки строк досудового розслідування у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021222010000231 від 18.10.2021 закінчується 08.11.2022, то з урахуванням положень ч.1 ст. 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України належить визначити на 48 (сорок вісім) днів, тобто до 07 листопада 2022 року включно в межах строку досудового розслідування.
Керуючись статтями 177, 178, 181, 183, 194, 372, 376 ч.2 КПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні клопотання слідчої СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області Бережної Наталії Олександрівни про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем проживання, а саме заборонити підозрюваній залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду в межах строку досудового розслідування на 48 (сорок вісім) днів - до 07 листопада 2022 року включно.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утриматися від спілкуваненя зі свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу направити для виконання органу поліції за місцем проживання підозрюваної через слідчу СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 .
Встановити строк дії ухвали до 07.11.2022 включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваною - в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 23 вересня 2022 року.
Слідча суддя С.М. Лисиченко