Справа №305/977/22
Провадження по справі 2/305/405/22
23.09.2022. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді Марусяк М.О.
секретаря судового засідання Вербещука В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачем по справі зареєстрували шлюб 28 вересня 2002 року у виконавчому комітеті Діловецької сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис №22. Від шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є повнолітньою та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .Причина розпаду сім'ї - останній період, між ними виникали різного роду сварки та непорозуміння, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. У них відсутні спільні інтереси з чоловіком, наявні різні погляди на життя, шлюб та сім'ю, відсутнє взаємопорозуміння. Вони втратили почуття любові та повагт одне до одного. Впевнившись в тому, що сім'я розпалася остаточно, відновити її неможливо, просить шлюб укладений між нею та відповідачем - розірвати. Після розірвання шлюбу, залишити їй прізвище - ОСОБА_5 .
Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, ОСОБА_6 від 10.06.2022 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням викликом сторін. Надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.
У судовому засіданні, 08 липня 2022 року, відповідач ОСОБА_2 заявив усне клопотання про надання строку на примирення. Клопотання мотивує тим, що має бажання зберегти сім'ю, оскільки хоче щоб малолітня дитина росла у повноцінній сім'ї та мала повноцінне спілкування і теплі стосунки, як з мамою так із батьком. Просить надати йому з позивачкою ОСОБА_1 строк на примирення протягом 2 місяців, оскільки його дружина та діти є сенсом його життя, питання про розірвання шлюбу між ними ніколи не обговорювалося. Вважає, що в них не має підстав для розірвання шлюбу.
Ухвалою суду від 08 липня 2022 року провадження у справі зупинено у зв'язку з наданням строку на примирення на два місяці, тобто до 08 вересня 2022 року.
Ухвалою суду від 08.09.2022, поновлено провадження у справі.
Позивач, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася. Подала через канцелярію суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала. На розірванні шлюбу наполягає.
Відповідач, ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явився. 28.09.2022 подав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі. Позовні вимоги не визнає. Проти розірвання шлюбу заперечує.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не проводилось.
Дослідивши надані позивачем письмові докази, суд, прийшов до наступного висновку.
Згідно частини 1 статті 21 Сімейного кодексу України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Судом встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 28 вересня 2002 року у виконавчому комітеті Діловецької сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис №22.
Від шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є повнолітньою та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст.112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
В роз'ясненнях Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначено, що проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Поряд з цим, у відповідності до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Із статті 56 СК України вбачається, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.
Позивач, ОСОБА_1 ,на задоволенні позову наполягає. Відповідач, ОСОБА_2 подав клопотання про надання строку на примирення. Однак, у наданий ухвалою суду строк на примирення, сторони не помирилися. Таким чином, враховуючи, що шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не може бути збережений, оскільки зазначені обставини свідчать про те, що він фактично розпався, спільне життя подружжя і збереження сім'ї стало неможливим, його формальне існування обмежує особисту свободу позивача, порушує її особисті інтереси, що має істотне значення.
Відповідно до ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , як особа, яка змінила своє прізвище при реєстрації шлюбу, після розірвання шлюбу, бажає залишити собі прізвище ОСОБА_5 .
В силу вимог ст.115 Сімейного Кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу, після набранням ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Отже, копію рішення суду, після набрання ним законної сили, слід надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), для виконання.
Питання про відшкодування судових витрат позивачем не ставилося.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 зареєстрований 28 вересня 2002 року у виконавчому комітеті Діловецької сільської ради Рахівського району Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис №22 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище - ОСОБА_5 .
Судові витрати залишити за позивачем.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканка АДРЕСА_1 .
Відповідач, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Копію рішення суду, після набрання ним законної сили, надіслати до Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), для виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Головуюча: М.О. Марусяк
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Помічник судді: В.Д. Гафіяк
23.09.2022