23 вересня 2022 року Справа № 915/364/22
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши матеріали справи
за заявою боржника: МОЯЛ ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
встановив:
20.09.2022 гр-ка МОЯЛ ОЛЕНА ЛЕОНІДІВНА втретє звернулася до Господарського суду Миколаївської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, якою просить суд прийняти заяву до розгляду, відкрити провадження у справі та призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександівну (свідоцтво №190 від 12.02.2013).
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2022, головуючим суддею у справі №915/364/22 визначено суддю Ржепецького В.О.
Згідно ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 91 Кодексу встановлено, що відносини, пов'язані з провадженням у справах про банкрутство, визначених цим розділом, регулюються цим Кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Згідно ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частина 1 ст. 74 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 113 Кодексу, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 115 Кодексу визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Згідно ч.ч. 1-3 ст. 116 Кодексу, заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються: 1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; 2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця; 3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; 4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна; 5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно; 6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором; 7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках; 9) копія трудової книжки (за наявності); 10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника; 11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства; 12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень; 13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини; 14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Заявниця звернулася до суду у зв?язку із наявністю прострочених зобов?язань перед кредиторами більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати та у зв?язку з існуванням обставин, які підтверджують, що найближчим часом боржниця не зможе виконати грошові зобов?язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
В обґрунтування заяви заявниця зазначає, що у неї відсутні фінансові можливості погашати вимоги перед кредиторами.
Дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, судом встановлено, що заява не відповідає вимогам ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства з наступних підстав:
1. Заявником не подано суду належних доказів на підтвердження виконання вимог ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства щодо авансування на депозитний рахунок Господарського суду Миколаївської області винагороди керуючого реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 39000,00 грн.
З матеріалів заяви вбачається, що 09.08.2022 між арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною та Моял Оленою Леонідівною укладено договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого, згідно умов якого оплата послуг керуючого реструктуризацією становить 19500,00 грн за весь час виконання повноважень, починаючи з дати його призначення та до моменту прийняття комітетом кредиторів відповідного рішення про встановлення оплати послуг керуючого реструктуризацією (п.3.1), який заявником додано до заяви як доказ врегулювання між заявником та арбітражним керуючим питання щодо оплати винагороди керуючого реструктуризацією, яка підлягає авансуванню боржником.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що сторона 2 - Моял О.Л. вносить (перераховує) оплату рівними частинами протягом 10 місяців у сумі 1950,00 грн щомісячно на депозитний рахунок суду, в якому відкрито провадження у справі про неплатоспроможність.
У п. 3.4. Договору від 09.08.2022 зазначено про те, що розрахунки проводяться шляхом оплати боржником грошових коштів на депозитний рахунок суду, в якому перебуває провадження, у порядку п. 3.3. даного Договору, за умови надсилання арбітражним керуючим поточних звітів про проведену роботу та стан процедури реструктуризації боргів боржника.
Додані до заяви докази, а саме: квитанція №113904486 від 13.11.2021 на суму 1785,00 грн, дублікат квитанції №0.0.2378574796.1 від 14.12.2021 на суму 1785,00 грн, квитанція №2411395247 від 14.01.2022 на суму 1856,40 грн, квитанція №2826188637 від 06.08.2022 на суму 2500,00 грн, квитанція №2912854529 від 01.09.2022 на суму 3000 грн та квитанція №2969876155 від 17.09.2022 на суму 2000,00 грн свідчать про здійснення боржником авансування винагороди арбітражного керуючого на депозит суду на загальну суму 12926,40 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Кодексу про банкрутство, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідне положення зазначається також і в ст. 30 Кодексу про банкрутство, яка імперативно встановлює, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Отже, надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі.
Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями статті 30 Кодексу про банкрутство.
Статтею 30 Кодексу про банкрутство встановлено, що розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Отже, нормами Кодексу про банкрутство встановлено фіксований розмір основної грошової винагороди.
Законодавцем установлено спосіб врегулювання неплатоспроможності фізичної особи виключно за заявою боржника. При цьому Законом України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору за подання заяви фізичною особою про порушення справи про банкрутство. Відтак держава виконує свій обов'язок щодо забезпечення доступу неплатоспроможних фізичних осіб до правосуддя у справах про банкрутство, не встановлюючи для таких фізичних осіб ставок судового збору за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає положенням частин 2, 6 ст. 43 Конституції України.
Зазначене не позбавляє можливості боржника (фізичної особи) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи (саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20).
З огляду на зазначене, Верховний Суд встановив наявність умов на укладення угоди з арбітражним керуючим, а саме: укладається на умовах відстрочення оплати та наявності майна боржника для погашення грошової винагороди у розмірі, який підлягає авансуванню боржником.
У даному випадку договір арбітражний керуючий уклав с боржником на умовах розстрочення оплати його праці (1950,00 грн протягом 10 місяців), а не відстрочки оплати до реалізації майна боржника, як це визначено у постанові Верховного Суду від 19.11.2020 у справі №910/726/20.
Суд зазначає про те, що в частині 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на таке, суд відхиляє доводи заявника про можливість укладання договору на умовах розстрочення оплати винагороди арбітражного керуючого.
Крім того, слід зазначити, що у вищезазначеній постанові від 19.11.2020 у справі №910/726/20 (п. 40) Верховний Суд звернув увагу на те, що Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди.
Аналогічна позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №910/2629/20.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією не може становити менше ніж п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Договір від 09.08.2022 укладено арбітражним керуючим Белінською Наталією Олександрівною та Моял Оленою Леонідівною не на всю суму винагороди керуючого реструктуризацією, яка підлягає авансуванню боржником у розмірі 39000,00 грн, що є порушенням норм Кодексу України про банкрутство та не відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка не передбачає можливості зменшення розміру грошової винагороди керуючого реструктуризацією, сплата (авансування) якої у будь-якому випадку покладається на боржника у розмірі, встановленому Кодексом про банкрутство.
З огляду на викладене, суд не приймає Договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 09.08.2022, як належний доказ врегулювання між заявником та арбітражним керуючим питання щодо оплати винагороди керуючого реструктуризацією, яка підлягає авансуванню боржником.
2. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додано належних доказів (договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов?язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов?язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Боржниця зазначає, що у неї наявна заборгованість перед 16 кредиторами, проте до заяви в якості доказів на підтвердження наявності кредитних зобов'язань додано кредитні договору щодо 8 кредиторів.
До матеріалів заяви не додано доказів на підтвердження наявності кредитних зобов'язань з ТОВ “Інстафінанс”, ТОВ ФК “КІФ”, ТОВ “1 Безпечне агентство необхідних кредитів”, ТОВ “Авентус Україна”, ТОФ ФК “Ірбіс”, АТ “Універсал Банк”, АТ КБ “Приватбанк”., ТОВ «Вердикт Капітал», АТ «Таскомбанк».
Надана заявницею роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій не може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов?язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов?язань, а також строку їх виконання згідно із договором.
3. До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в обов?язковому порядку додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов?язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов?язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
У заяві боржниця зазначає, що нею не надано належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату.
Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 ГПК України, з урахуванням вимог цього Кодексу (ч. 3 ст. 37 КУзПБ).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, зазначена заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху до виправлення недоліків та подання суду відповідних доказів.
Зазначені у даній ухвалі недоліки заяви слід усунути шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 174, 234-235 ГПК України, ст.ст. 2, 30, 37, 113, 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд, -
1.Заяву гр. ОСОБА_1 від 19.09.2022 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без руху.
2.Встановити заявнику 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви.
3.Роз?яснити заявнику, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається заявникові згідно з ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
4. Копію ухвали надіслати заявнику.
5.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О.Ржепецький