Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/2178/22
Провадження 1-кп/711/333/22
20 вересня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого - судді: Михальченко Ю.В.,
при секретарі судового засідання - Майорової Н.Т.,
прокурора - Кривенко Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022250310000617 від 10.04.2022 року відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мадяра, уродженця с.Золотарівка Лисичанського району Луганської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , освіта неповна середня, неодруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, непрацюючого, депутатом, інвалідом, учасником бойових дій чи ліквідатором аварії на ЧАЕС не являється, раніше судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального праворушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
із участю в судовому розгляді:
обвинуваченого ОСОБА_1
захисника - адвоката Андріяш Р.П.
До Придніпровського районного суду міста Черкаси із Черкаської обласної прокуратури надійшло кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022250310000617 від 10.04.2022 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Під час судового засідання прокурор Черкаської обласної прокуратури Кривенко Є.П. заявила клопотання, щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів. Вказала, що 25.09.2022 закінчується строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, але на даний час не закінчилися і продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду, так ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання з виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, під тягарем відповідальності за скоєний злочин, а також можливості бути засудженим до позбавлення волі на певний строк, може залишити місце свого проживання, таким чином переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також беручи до уваги, те, що останній намагаючись уникнути відповідальності за скоєне намагався зникнути з місця вчинення злочину; - п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків та потерпілого, у цьому ж кримінальному провадженні, а саме приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 проживає поряд з свідками, тому вказане дає прокурору достатні підстави вважати, що обвинувачений має можливість та буде впливати на свідків та потерпілого; - п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, а саме враховуючи суспільну небезпечність вказаної категорії злочинів, зважаючи на те, що він на даний час згідно ст. 89 КК України має не зняту та не погашену судимість за вчинення тяжких злочинів. Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України слід оцінити в сукупності всі обставини, а саме передбачені п. 4 ч. 1 ст. 178 КПК України - міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, а саме те, що на даний час ОСОБА_1 не одружений, не має сім'ї та місця праці, згідно п. 6 ч. 1 ст. 178 КПК України - репутацію обвинуваченого, який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Зважаючи на характер вчиненого злочину, а саме при яких обставинах, з якою зухвалістю, жорстокістю та цинізмом було скоєно злочинні дії проти потерпілого ОСОБА_2 , вважаю, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 . Щодо стану свого здоров'я, на теперішній час, немає ніяких даних, про те, що ОСОБА_1 не може утримуватися в СІЗО. Крім цього, враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину із застосуванням насильства, який спричинив загибель людини, вважаю за необхідне застосувати положення ч. 4 ст. 183 КПК України та не визначати розмір застави у кримінальному провадженні. Хоча запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і є винятковим запобіжним заходом, але жоден інший із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, що визначені ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого - адвокат Андріяш Р.П., при вирішенні клопотання, щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, зазначив, що на даний час ризики передбачені ст.177 КПКП України перестали існувати. Просив суд змінити запобіжний захід на такий, що не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_1 , щодо клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно нього, підтримав думку захисника.
Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву в якій просить проводити підготовче судове засідання та судовий розгляд справи без їх участі.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до частин 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ч.3 ст.5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п.60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч.1 ст.177 КПК.
Судом встановлено, що підставою для продовження застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_1 перебуваючи на волі матиме можливість перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, впливати на свідків та потерпілого, матиме змогу переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи те, що в судовому засіданні прокурором доведено наявність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, які є достатніми для переконання, що існують підстави вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не зможе запобігти тим ризикам, які існують та забезпечити досягнення мети їх застосування, тому суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів, тобто до 19.11.2022 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.331, 369-372, 376 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19.11.2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду протягом 5 діб з дня її оголошення.
Відповідно до ч.3 ст.395 КПК України для осіб які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено і проголошено 23.09.2022 року о 10 год.00 хв.
Головуючий: Ю.В.Михальченко