Справа № 524/4145/22
Провадження №2-адр/524/2/22
23.09.2022 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі: головуючого - судді Нестеренка С.Г., за участі секретаря судового засідання Бельченко Н.Л., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кременчук Полтавської області заяву представника позивача ОСОБА_1 - Шевченка С.М. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Донецькій області Токового Андрія Ігоровича та ДПП НП про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
15 вересня 2022 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - Шевченка С.М. про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі, в якій представник позивача просив стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу в остаточно визначеному розмірі у 2 тис. грн.
Жодні клопотання, заяви, пояснення від сторін у справі до суду станом на 23 вересня 2022 року не надходили.
Суд, вивчивши заяву та матеріали справи, оцінюючи зібрані і надані докази в їх сукупності, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалою судді від 30 серпня 2022 року було відкрито провадження у справі, залучено сторін, постановлено розглядати справу у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, витребувано документи, зокрема матеріали справи про адміністративне правопорушення, та запропоновано відповідачам подати відзиви на позов, призначено справу до розгляду.
05 вересня 2022 року від відповідачів надійшли витребувані судом документи та відзиви на позов, в яких зазначали про незгоду з позовом у повному обсязі з посиланням на факт вчинення позивачем проступку. Крім того відповідачі подали клопотання, в яких просили відмовити позивачеві у задоволенні вимог про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2 тис. грн., орієнтовний розмір якої було зазначено у позовній заяві.
Позивач та його представник відповіді на відзив відповідачів на позов та їх клопотання не надав.
Справа була розглянута по суті 09 вересня 2022 року.
Рішенням суду позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову інспектора взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Донецькій області ДПП НП Токового Андрія Ігоровича від 12 липня 2022 року серії БАБ № 503288 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП і застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Надіслано справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на новий розгляд до БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП.
Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі у розмірі 248,10 грн.
Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині вимог про стягнення коштів у повернення сплаченого судового збору у розмірі 248,10 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд врахував факт подання представником позивача заяви у відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України, в якій було повідомлено про наміри подання протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду заяви про відшкодування остаточно визначеного розміру витрат на правничу допомогу.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.
Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У ст. 134 вказаного Кодексу України передбачено витрати на професійну правничу допомогу:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
3. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
6. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
7. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
У відповідності до п. п. 1, 2, 6 ч. 1 та ч. 2 ст. 19 цього Закону України до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
З матеріалів справи постає, що позивач, зокрема у позовній заяві вказував про орієнтовну вартість правничої допомоги у розмірі 2000 грн., яку його представник вважав остаточною у заяві про ухвалення додаткового рішення.
До позовної заяви позивачем було додано копії договору про надання правничої допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Шевченка С.М., ордеру адвоката, детальний опис наданих послуг, квитанції від 25 липня 2022 року про фактичну сплату коштів обумовленої сторонами вказаного договору вартості правничої допомоги у розмірі 2000 грн. Суд зауважує, що в описі видів правничої допомоги вказано про такі види: - консультація; - направлення запиту адвоката; - підготовка позовної заяви.
Такі види послуг за висновком суду є безумовно видами правничої допомоги. При цьому, суд звертає увагу, що справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності не є складними, законодавчим органом надано право судам розглядати такі справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику залучених учасників справи. Так предметом позову в цій справі є оскарження постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу 340 грн. До того ж адвокат, надаючи правову допомогу позивачеві, не звернув увагу щодо фактичного розгляду справи про адміністративне правопорушення не уповноваженою на те особою, і виготовляючи та підписуючи позовну заяву вказав про розгляд справи і притягнення позивача до адміністративної відповідальності за незрозумілих обставин саме за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а не як насправді та у дійсності - ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Крім того, згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) від 19.10.2000, скарга № 31107/96, узагальнив свою минулу практику стосовно угод про виплату адвокату гонорару і сформулював основні положення стосовно таких угод.
Так, ЄСПЛ зазначив, що згідно з його прецедентною практикою (§ 23 справи «Санді Таймс проти Об'єднаного Королівства (№ 2)» (Sunday Times v. UK (№ 2) від 6.11.1980, скарга № 6538/74) відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, їх необхідність і, більше того, умова розумності їх розміру.
У справі «East/West Alliance Limited проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
Відповідно ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
На підставі встановленого та наведеного, враховуючи, що у поданих позивачем документах не обґрунтовано заявлену адвокатом вартість послуг у розмірі фактично сплачених коштів у розмірі 2000 грн., та такі розміри витрат на правничу допомогу не є співмірними зі складністю справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ДПП НП за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача кошти у повернення сплачених витрат на правничу допомогу у розмірі 500 грн. При цьому необхідно відмовити позивачеві у стягненні витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн. (2000 грн. - 500 грн.).
Керуючись ст. 287 - 289 КУпАП, ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 132 - 134, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255, 286, 293-295 КАС України, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - Шевченка С.М. - задовольнити частково.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплачених витрат на правничу допомогу у розмірі 500 (п'ятсот) грн.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині вимог про стягнення коштів у повернення сплачених витрат на правничу допомогу у розмірі 1500 грн.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 .
Відповідачі: - ДПП НП, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. № 3, код ЄДРПОУ: 40108646; - інспектор взводу № 2 роти № 3 батальйону УПП в Донецькій області ДПП НП Токовий Андрій Ігорович, службова адреса: Полтавська область, м. Кременчук, проїзд Захисників Азовсталі, буд. № 3.
Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 23 вересня 2022 року.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого Апеляційного Адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення (виготовлення та підписання). Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи Апеляційним судом, якщо рішення не скасовано.
Суддя: