Рішення від 14.09.2022 по справі 487/1779/22

Справа № 487/1779/22

Провадження № 2/487/1540/22

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2022 року м.Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді - Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання - Уманського І.В., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Тимченко А.О., представника відповідача - адвоката Коренко Т.В. розглянувши у спрощеному позовному проваджені у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Філія «Дельта лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.2022 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Тимченко А.О. звернулася до суду з позовною заявою, якою просила стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки необґрунтовано отримані грошові кошти у розмірі 74023,22 грн., з урахуванням відсотків за їх користування, пені, трьох відсотків річних та індексації.

Також просила стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_1 15000 грн. витрат на правову допомогу та 992,40 витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_3 , який на момент смерті працював старшим лоцманом у філії «Дельта Лоцман» ДП «АМПУ».

Після смерті батька позивачка звернулася на підприємство з заявою, щодо отримання невиплаченої йому заробітної плати, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустку, матеріальної допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та інших належних йому виплат.

На зазначене звернення, ними було отримано відповідь про те, що належні до сплати померлому ОСОБА_3 заробітна плата, компенсація за невикористану відпустку, оплата за лікарняними а також матеріальну допомогу на поховання, компенсацію витрат на поховання були виплачені дружині померлого ОСОБА_2 .

Зокрема відповідачкою було отримано 60209,54 грн. в рахунок оплати по лікарняним листам та 79604,33 грн. компенсації витрат на поховання, матеріальної допомоги, невиплаченої заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку.

04.02.2022 року позивач звернулася до ОСОБА_2 з письмовою вимогою про повернення їй половини від отриманої суми заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та оплати лікарняних померлого ОСОБА_3 , що з урахуванням відсотків за користування чужими грошовими коштами склало 61271,61 грн.

Однак, добровільно повернути ОСОБА_1 зазначені кошти відповідач відмовляється, що і слугувало підставою для їх звернення до суду з даним позовом.

Зазначила, що ОСОБА_1 , з урахуванням приписів ст.3 СК України, є членом сім'ї померлого ОСОБА_3 , а також спадкоємицею першої черги за законом, а отже має право на отримання виплат визначених положеннями ст.1227 ЦК України.

Крім того, відповідач з урахуванням положень ст.ст.549,625 ЦК України, має сплатити позивачі, належні їй грошові кошти з урахуванням відсотків за їх користування, пені та інфляційних витрат.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 22.06.2022 року позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Тимченко А.О. прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження.

20.07.2022 року, представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Коренко Т.В. подала до суду відзив, за яким у задоволені позову просила відмовити за необґрунтованістю.

В обґрунтування заперечень зазначила, що відповідач ОСОБА_2 з 09.10.2010 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті чоловіка відповідач, на підставі поданої заяви, отримала від філії «Дельта Лоцман» ДП «АМПУ», невиплачені йому заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку, виплати по лікарняним, матеріальну допомогу на поховання та компенсацію витрат на поховання.

Вказала, що дані суми, підлягали виплаті ОСОБА_2 , у відповідності до приписів ст.1227 ЦК України, як єдиному члену сім'ї померлого ОСОБА_3 .

Наголосила на тому, що ОСОБА_1 не є членом сім'ї померлого ОСОБА_3 , оскільки не була зареєстрована з ним за однієї адресою, спільно не проживала та не була пов'язана спільним побутом, що виключає її право на отримання зазначених у позовній заяві виплат, які не входять до складу спадщини.

Одночасно просила стягнути з ОСОБА_1 на користь відповідачки 15000 грн. витрат на правову допомогу.

02.08.2022 року представником позивача - адвокатом Тимченко А.О. подано відповідь на відзив, в якій вона зазначила, про те, що позивач, є донькою померлого та з урахуванням кровного споріднення, беззаперечно є членом його сім'ї, не зважаючи на їх окреме проживання та відсутність спільного побуту.

12.08.2022 року представник позивача адвокат Тимченко А.О. подала до суду заяву про збільшення позовних вимог та просила стягнути з відповідачки на користь ОСОБА_1 86192,12 грн., необґрунтовано отриманих грошових коштів з урахуванням відсотків за користування чужими коштами, пені трьох відсотків річних та індексації, станом на 11.08.2022 року.

У судовому засіданні позивач та її представник заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, підтвердили фактичні обставини викладені у заяві.

У судовому засіданні представник відповідача у з-адоволенні позову просила відмовити. Одночасно просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15000 витрат на професійну правничу допомогу.

Представник третьої особи філії «Дельта Лоцман» ДП «АМПУ» не з'явився, про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно, належним чином.

Письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог та відзиву на позов до суду не надали.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (Свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).

На момент смерті ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 (Свідоцтво про шлюб НОМЕР_2 )

Позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_3 (Свідоцтво про народження НОМЕР_3 ).

На момент смерті ОСОБА_3 працював у філії «Дельта Лоцман» ДП «АМПУ» на посаді лоцмана морського.

Відповідно до повідомлення філії «Дельта Лоцман» ДП «АМПУ» №317/29-00-06/вих. Від 28.01.2022 року, дружині померлого ОСОБА_5 були виплачені наступні суми: 29.12.2021 року - 4631,50 грн. оплати лікарняного; 30.12ю.2021 року - 13894,51 грн. оплати лікарняного; 06.01.2022 року - 79604,33 грн. компенсації витрат на поховання, матеріальної допомоги, заробітної плати та компенсації за невикористану відпусту; 21.01.2022 року - 41683,53 грн. - оплати лікарняного.

За приписами ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Цією нормою становлено сингулярне правонаступництво членів сім'ї померлого на отримання належних йому та не отриманих за життя грошових сум заробітної плати, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, інших соціальних виплат, які не включаються до складу спадщини.

Специфіка правонаступництва прав на отримання вищезазначених виплат обґрунтовується необхідністю створення умов як для для охорони інтересів членів сім'ї померлого, зокрема і в разі коли вони не є його спадкоємцями, оскільки, ймовірно, принаймні частину одержаних коштів спадкодавець спрямував би на утримання членів своєї сім'ї або витратив би спільно з ними; а також забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім'ї померлого належних йому коштів без дотримання передбаченої цивільним законодавством процедури оформлення спадщини.

Відповідно до положень ч.2 ст.3 СК України - сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.

Зазначена норма робить виключення, із загального правила про обов'язкове спільне проживання членів сім'ї. Так, законодавець передбачив, що діти будуть відноситися до членів сім'ї своїх батьків в будь-якому випадку окремого проживання, незалежно від поважності причин цього.

Разом з тим, у ч.1 ст.6 СК України встановлено, що правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Таким чином, позивач, як особа, яка досягла повноліття, не дивлячись на наявність кровного споріднення з померлим ОСОБА_3 , про що заявляла сторона позивача, для даних правіводносин, не може вважатися членом сім'ї померлого, оскільки не проживала разом з ним, не була пов'язана спільним побутом та не мала з ОСОБА_3 взаємних прав та обов'язків.

З урахуванням зазначеного, у даних правовідносинах, ОСОБА_1 не наділена відповідно до закону правом на отримання виплат, визначених положеннями ст.1227 ЦК України, а отже заявлені вимоги, щодо стягнення з ОСОБА_2 половини отриманих нею сум заробітної плати та компенсації за час тимчасової непрацездатності, померлого ОСОБА_3 , з урахуванням трьох відсотків річних за їх користування є необґрунтованими.

При цьому, суд зазначає, що до спірних правовідносин, не підлягає застосування положення ст.625 ЦК України.

З урахуванням відмови у позові, на підставі приписів ч.2 ст.141 ЦПК України, у задоволенні вимоги позивача, щодо стягнення з ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.

При вирішенні заявленої вимоги відповідачки про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

За приписами п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови у позові, покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України - витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються - згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат - учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено в п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, п. п. 34-36 Рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, п. 88 Рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікованим фахівцем; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до квитанції №26 від 11.07.2022 року ОСОБА_2 адвокату Коренко Т.В. було сплачено 15000 грн., відповідно до Договору про надання правничої допомоги №20 від 11.07.2022 року.

Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України.

Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару. Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару;

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Вказані правові позиції наведено у постановах Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18 та від 07.09.2020 року у справі №910/4201/19.

Так, наданий суду Договір про надання правничої допомоги №20 від 11.07.2022 року не містить умов щодо розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (а саме його фіксованого розміру).

Одночасно, заявлений представником позивачки до стягнення розмір судових витрат у розмірі 15000 грн., без зазначення порядку його обрахування, суд вважає не обґрунтованим та не співмірним зі складністю справи.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з позивача на її користь 15000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Філія «Дельта лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України» про стягнення грошових коштів - відмовити.

У задоволенні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаюча за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;

Відповідач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;

Третя особа: Філія «Дельта лоцман» ДП «Адміністрація морських портів України» місцезнаходження вул. Лягіна, 27 м. Миколаїв, код ЄДРПОУ:38728507

Повне судове рішення складено 23.09.2022 року.

Суддя: І.О. Притуляк

Попередній документ
106391900
Наступний документ
106391902
Інформація про рішення:
№ рішення: 106391901
№ справи: 487/1779/22
Дата рішення: 14.09.2022
Дата публікації: 26.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (20.10.2022)
Дата надходження: 20.10.2022
Предмет позову: про стягнення коштів за неотримане речове право
Розклад засідань:
14.09.2022 12:00 Заводський районний суд м. Миколаєва