Справа № 487/2013/20
Провадження № 2/487/92/22
21.09.2022 року Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:головуючого - судді Щербини С.В., за участю: - секретаря судового засідання - Попович В.Б. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщені суду м. Миколаєва цивільну справу №487/2013/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
07.04.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , яким просила в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за нею право власності на Ѕ кв. АДРЕСА_1 ; стягнути з відповідача на її користь 91850,00 грн. різниці вартості транспортних засобів які є спільним майном подружжя. Окрім того, просила стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що 24.07.2009 року між сторонами було зареєстровано шлюб, який в подальшому було розірвано рішенням суду від 03.08.2019 року. За час перебування у шлюбі ними було придбано спірну кв. АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за відповідачем; автомобіль «HYUNDAI GETZ» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) право власності на який зареєстровано за нею та транспортний засіб «TOYOTA RAV 4», право власності на який зареєстровано за відповідачем. В зв'язку з тим, що ними погоджено що вищенаведені транспортні засоби залишаються у власності кожного з них, просила стягнути з відповідача саме різницю вартості даних транспортних засобів. Після розірвання шлюбу, врегулювати питання розподілу спільного сумісного майна подружня не вдалося, що послугувало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Ухвалою судді від 13.04.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного.
28 травня 2020 року представник відповідача адвокат Труба К.Б. надала до канцелярії суду відзив, яким заперечувала проти задоволення позову. Наголосила на тому, що відповідач не заперечує щодо визнання за позивачем права власності на Ѕ спірної квартири, однак вважає оцінку квартири завищеною. Також відповідач не згоден з оцінкою належного йому транспортного засобу «TOYOTA RAV 4», так як вона була здійснена без огляду транспортного засобу та є завищеною з метою одержання більшої компенсації. Надала суду оцінку спірного авто проведену шляхом огляду, яким було встановлено його вартість в сумі 247900,00 грн. Повідомила, що судові витрати відповідача на правову допомогу склали 5000 грн., які просила стягнути з позивача. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позову та стягнення з відповідача судових витрат.
05 серпня 2020 року позивач надала до канцелярії суду уточнену позовну заяву, якою просила визнати за нею право власності на Ѕ спірної квартири, стягнути з відповідача на її користь 91850 грн. різниці вартості транспортних засобів та визнати за нею право власності на Ѕ автомобіля «HONDA ACCORD» 1992 року випуску, який було ними придбано в шлюбі та право власності на який зареєстровано за відповідачем.
Ухвалою суду від 13.08.2020 року за заявою позивача вжито заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на спірну квартиру та транспортний засіб «TOYOTA RAV 4» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ).
Окрім того, ухвалою суду від 13.08.2020 року витребувано у Регіонального Сервісного Центру МВС України у Миколаївській області інформацію щодо транспортних засобів які були зареєстровані та зареєстровані на теперішній час за відповідачем.
Так, 22.09.2022 року до канцелярії суду на виконання вимог даної ухвали надійшло повідомлення, згідно якого транспортний засіб «TOYOTA RAV 4» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) зареєстрований за відповідачем з 11.07.2017 року, а авто «Honda Accord» (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ) з 15.06.2012 року.
Ухвалою суду від 28.12.2020 року призначено у справі судову авто-товарознавчу експертизу, провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 07.04.2021 року було поновлено провадження у справі в зв'язку з несплатою позивачем рахунку за проведення експертизи та поверненням справи до канцелярії суду.
Ухвалою суду від 15.04.2021 року призначено у справі судову транспортно-товарознавчу експертизу.
01.06.2021 року позивач надала до канцелярії суду заяву про поновлення провадження у справі в зв'язку з досягненням згоди щодо оцінки майна без проведення експертного дослідження.
В зв'язку з чим, ухвалою суду від 07.07.2021 року було поновлено провадження у справі.
Ухвалою суду від 04.10.2021 року було призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу.
13.07.2022 року до канцелярії суду надійшов висновок експерта №21-960-961, згідно якого ринкова вартість транспортного засобу «TOYOTA RAV 4» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) складає 343803,75 грн.; ринкова вартість авто «HONDA Accord» (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ) складає 57857,80 грн.
Ухвалою суду від 14.07.2022 року поновлено провадження у справі.
12.08.2022 року представник позивача адвокат Балабан Н.І. надала до канцелярії суду заяву про збільшення позовних вимог, якою просила в порядку поділу спільного майна подружжя визнати за позивачем право власності на Ѕ спірної квартири та стягнути з відповідача на користь позивача 130665,88 грн. різниці вартості транспортних засобів які є спільним майном подружжя, а саме, належного позивачу «Hyundai Getz» (ринкова вартість якого складає 140400 грн.) та належних відповідачу TOYOTA RAV 4» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) і «HONDA Accord» (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ), загальна ринкова вартість яких складає 401661,55 грн. Окрім того, просила стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
Ухвалою суду від 29.08.2022 року поновлено пропущений строк та прийнято до розгляду заяву представника позивача адвоката Балабан Н.І. про збільшення позовним вимог в редакції від 12.08.2022 року.
14.09.2022 року відповідач надав до канцелярії суду відзив на заяву про збільшення позовних вимог, яким частково визнав заявлені позовні вимоги. А саме, проти поділу спільного майна подружжя шляхом визнання за позивачем права власності на Ѕ спірної квартири, залишення у його власності транспортного засобу «TOYOTA RAV-4» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ) вартістю 343803,75 грн. та залишення у власності позивача авто «Hyundai Getz» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ), вартістю 140400 грн. не заперечував. Однак просив, визнати за позивачем право власності на належний йому транспортний засіб «Honda-Accord» (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ) вартістю 57857,80 грн. В зв'язку з чим, вважає що з нього підлягає стягненню 72772,98 грн. різниці вартості спірних автомобілів (343803,75 -140400-57857,80):2).
20.09.2022 року позивач надала до канцелярії суду відповідь на відзив, якою заперечувала проти доводів відповідача та запропонованого ним порядку розподілу спільного майна подружжя. Повідомила, що заперечує проти визнання за нею права власності на транспортний засіб «Honda-Accord», так як відповідач не надає їй доступ до даного авто, в зв'язку з чим їй не відомий технічний стан транспортного засобу. Наголосила на тому, що між ними наявний спір як щодо розподілу спільної квартири так і транспортних засобів. Зазначила, що квартира перебуває у повному розпорядженні відповідача, він забрав від неї ключі та не надає доступу до приміщення квартири. В задоволенні клопотання відповідача щодо стягнення з неї понесених ним витрат на професійну правничу допомогу просила відмовити за необґрунтованістю. Також, просила покласти понесені нею судові витрати по справі на відповідача. Надала суду квитанції про оплату проведеної у справі транспортно-товарознавчої експертизи на загальну суму 3706,77 грн.
Позивач та її представник в призначене судове засідання не з'явилися. Представник позивача надала до канцелярії суду заяву, якою просили проводити розгляд справи за їх відсутності. Уточнені позовні вимоги в редакції від 12.08.2022 року підтримала в повному обсязі. Заперечувала проти визнання за позивачем права власності на Honda-Accord» (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ), наполягаючи на компенсації різниці вартості автомобілів. Просила про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по справі.
Відповідач та його представник в призначене судове засідання не з'явилися. Відповідач надав до канцелярії суду заяву про відкладення судового засідання по справі зв'язку з воєнним станом в Україні та розташуванням м. Миколаєва у безпосередній близькості до лінії фронту.
Багаторазові неявки відповідача та його представника в призначені судові засідання та подачі заяв про відкладення судового розгляду суд розцінює як зловживання відповідачем процесуальним право на відкладення судового розгляду. Право на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідачем та його представником реалізовано не було. При цьому, стороною відповідача було реалізовано право на подання відзиву на уточнену позовну заяву та надання письмових пояснень у справі, в яких було детально висловлено свою позицію. За такого, суд вважає, що розгляд справи за відсутності сторони відповідача не призводить до порушення його процесуальних прав з огляду на те, що оцінка доводів відповідача буде врахована при постановленні рішення по справі.
Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.
Судом встановлено, що 24 липня 2009 року сторони зареєстрували шлюб, який було розірвано рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 30.08.2019 року по справі №487/3728/19.
Від шлюбу мають спільну дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 ), яка проживає разом з матір'ю та перебуває на її утриманні. Відповідач сплачує на користь позивача аліменти на утримання доньки відповідно до рішення суду від 30.08.2019 року.
15.06.2012 року придбано та проведено державну реєстрацію за ОСОБА_3 авто «HONDA ACCORD», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ).
11.08.2016 року придбано та проведено державну реєстрацію за ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 (Довідка №202800922 від 03.03.2020 року).
11.07.2017 року придбано та проведено державну реєстрацію за ОСОБА_3 транспортного засобу «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ).
05.07.2018 року придбано та проведено державну реєстрацію за ОСОБА_1 транспортного засобу «HYUNDAI GETZ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ).
Згідно з частиною третьою статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї (частина четверта статті 65 СК України).
Отже встановлено, що зазначені транспортні засоби та квартира були придбано та зареєстровано сторонами по справі під час перебування позивача та відповідача у шлюбі та їх спільного проживання.
Згідно висновку експерта №21-960-961 від 23 травня 2022 року, ринкова вартість «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , складає 343803,75 грн. Ринкова вартість авто «HONDA ACCORD», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 складає 57857,80 грн.
Окрім того, відповідно до наявного в матеріалах справи звіту про оцінку вартості колісного транспортного засобу від 17.03.2022 року вбачається, що ринкова вартість належного позивачу транспортного засобу «HYUNDAI GETZ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 140400,00 грн.
Згідно з ч.3 ст. 368 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 6 статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) визначено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї, а частиною 9 зазначеної статті передбачено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до положень частин 1, 2 статті 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
При цьому конструкція норми статті 60 СК України, свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом з тим зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує (що узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постанові Верховного Судом від 05.09.2018 року по справі №559/620/16-ц).
Стороною відповідача не спростовано презумпцію спільного права власності подружжя на квартиру АДРЕСА_1 та транспортні засоби «HONDA ACCORD», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , «HYUNDAI GETZ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За такого, здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано ст.63 СК України, згідно якої дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно із ч.1 ст.65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності (ч.1 ст.66 СК України).
Проте, як встановлено, домовленості між позивачем та відповідачем досягнуто не було, фактично відповідач самостійно використовує зареєстровані за ним транспортні засоби та квартиру не надаючи до них доступу позивачу.
Суд критично сприймає доводи відповідача, що відсутності спору між сторонами щодо квартири АДРЕСА_1 з огляду на те, що під час розгляду справи сторони виявляли наміри щодо укладення мирової угоди, як в подальшому укладена не була.
Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбуватися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.
Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності, визначено статтею 69 СК України, відповідно до частини 1 якої, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Частиною 1 статті 70 СК України передбачено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором, що також регламентовано і статтею 372 ЦК України.
Згідно положень статті 71 СК України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.
Відповідно до ч. 3 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Домовленості між позивачем та відповідачем щодо поділу спірних транспортних засобів та квартири досягнуто не було, сторона позивача просить присудити позивачці грошову компенсацію вартості різниці спірних транспортних засобів та Ѕ спірної квартири.
Положеннями статті 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Як встановлено, позивач не має доступу до зареєстрованих за відповідачем транспортних засобів, просить саме виділити їй грошову компенсацію вартості частки транспортного засобу.
За такого, вирішуючи вимоги щодо поділу спірних транспортних засобів та квартири, враховуючи норми ст.ст. 60, 61, 65, 70 СК України, суд приходить до висновку, що вказані транспортні засоби та квартира є об'єктом сумісної власності подружжя. Підстав для відступлення від засад рівності часток у праві сумісної власності на майно суд не вбачає, отже, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання за позивачем права власності на Ѕ частину спірної квартири з подальшим припиненням спільної сумісної власності на дану квартиру, виділення у власність відповідача спірних транспортних засобів «HONDA ACCORD» (державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ) і «TOYOTA RAV4» (державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ), виділення транспортного засобу «HYUNDAI GETZ» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ) у власність позивача та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за різницю вартості розподілених між сторонами транспортних засобів в сумі 130630,76 грн. (401661,55 («TOYOTA RAV4» та «HONDA ACCORD») - 140400,00 («HYUNDAI GETZ» )) : 2). З огляду на вірний розрахунок позивача при визначені суми різниці вартості транспортних засобів, суд вважає арифметично помилкою визначену позивачем суму компенсації в розмірі 130665,88 грн., однак виходячи з цього задовольняє позов частково.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 4112 грн. (2424 + 842 + 421 +425) та 3706,72 грн. (3138,05 +568,72) витрат за проведення експертизи.
Керуючись ст.ст. 10,18,23,76, 258,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - задовольнити частково.
Визнати спільним майном подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , транспортні засоби «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ), «HONDA ACCORD», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ), «HYUNDAI GETZ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ).
Провести поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :
Залишити право приватної власності ОСОБА_2 на транспортні засоби «TOYOTA RAV4», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 ) та «HONDA ACCORD», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 ).
Залишити право приватної власності ОСОБА_1 на авто «HYUNDAI GETZ», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 ).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію різниці вартості транспортних засобів в сумі 130630,76 грн.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ квартири АДРЕСА_1 .
Залишити за ОСОБА_2 право власності на Ѕ квартири АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 4112,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи в сумі 3706,77 грн.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_9 .
Суддя С.В. Щербина