Справа №127/19573/22
Провадження №1-кс/127/7793/22
15 вересня 2022 року м. Вінниця
Слідчий судя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Слідчий ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням, яке погоджено прокурором ОСОБА_4 , яке мотивовано тим, що у зв'язку із повномасштабним вторгненням 24.02.2022 російської федерації на територію України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони Президент України підписав Указ № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, дію якого продовжено до 23.08.2022 включно.
Пунктом 3 Указу передбачено, окрім іншого, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватись конституційні права й свободи людини та громадянина, передбачені ст. 33 Конституції України.
При цьому, порядок і вичерпний перелік підстав за яких громадяни України мають право на виїзд із України, а також перетин державного кордону, у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану визначено Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 (далі - Правила).
Відповідно до вимог п. 12 Правил, окрім іншого, у ході перевірки документів під час виїзду з України з'ясовується наявність або відсутність підстав для тимчасового обмеження громадянина у праві виїзду за кордон.
Поряд з цим, пунктом 2-6 Правил передбачено, що у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану право на перетин державного кордону, крім осіб, зазначених у пунктах 2-1 та 2-2 Правил, також мають інші військовозобов'язані особи, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. Ця норма не поширюється на осіб, визначених в абзацах другому-восьмому частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають військовозобов'язані здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, асистенти-стажисти, аспіранти та докторанти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти.
Так, ОСОБА_5 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами у невстановлений слідством день, час та місці, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, вирішили зайнятися організацією незаконного переправлення громадян України через державний кордон України, в тому числі, порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод.
Після цього, ОСОБА_6 , який діяв згідно єдиного з ОСОБА_5 та іншими невстановленими особами плану, 30.06.2022, перебуваючи на літньому майданчику кав'ярні «Арома кава», що по вул. Келецькій, 61 в м. Вінниці та спілкуючись з ОСОБА_7 , повідомив останньому про можливість перетину державного кордону України громадянином України, на період воєнного стану тимчасово обмеженим у праві на виїзд за кордон, шляхом виготовлення та передачі останньому, за грошову винагороду в сумі 4000 доларів США, пакету фіктивних документів про навчання в одному із закладів освіти Республіки Польща.
При цьому, місце та саме навчання не обумовлювалось, оскільки документи про навчання є лише засобом для усунення перешкоди для незаконного перетину кордону України, на що ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, погодився.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне збагачення за організацію незаконного переправлення ОСОБА_7 через державний кордон України, в тому числі, порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_5 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами, з метою виготовлення фіктивних документів про навчання в Республіці Польщі, отримали від ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників СБУ у ході спеціального слідчого експерименту, частину грошових коштів сумі 1500 доларів США та копію закордонного паспорта громадянина України на ім'я останнього, відомості з якого у майбутньому були використані при виготовленні відповідних фіктивних документів.
У подальшому, зазначені грошові кошти, отримані від ОСОБА_7 , було розподілено між всіма учасниками злочинної групи відповідно до відведених ролей.
Після цього, ОСОБА_7 05.08.2022, діючи під контролем працівників правоохоронних органів у ході спеціального слідчого експерименту, перебуваючи на вулиці біля будинку № 49 по вул. Соборній в м. Вінниці, передав ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 2500 доларів США, а ОСОБА_6 , на виконання раніше досягнутої угоди, передав ОСОБА_7 фіктивні документи, які підтверджували нібито навчання ОСОБА_7 у закладі освіти Республіки Польща.
При цьому, ОСОБА_6 , спільно з невідомою особою, у тому числі під час спілкування по мобільному телефону, провели інструктаж щодо поведінки ОСОБА_7 при перетині кордону, таким чином організувавши незаконне переправлення останнього через державний кордон України, в тому числі, порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод.
Після отримання грошових коштів від ОСОБА_7 , ОСОБА_6 розподілив їх між іншими учасниками злочинної групи.
У зв'язку з викладеним ОСОБА_6 , 05.08.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.
Отже вказані дії ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України, яка передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті 170, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна право власності на квартиру АДРЕСА_2 в цілому належить ОСОБА_6 .
Виходячи з вищевикладеного, з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна, виникла необхідність у накладені арешту на квартиру АДРЕСА_2 в цілому належить ОСОБА_6 , керуючись ст. 40, ст. 61, п. 7. ч. 2. ст. 131, ст.132, ч.2 п. 1,4 ст. 170, ст. 171 КПК України, ініціатор клопотання звернулася з даним клопотанням до суду.
Слідчий ОСОБА_3 просив розглянути клопотання про арешт майна без повідомлення підозрюваного ОСОБА_6 та його адвоката, представника чи законного представника, іншого власника майна, так як це є необхідним з метою забезпечення арешту майна, а також можливого подальшого повного та об'єктивного виконання вироку суду та недопущення настання негативних наслідків.
Керуючись ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання слід розглянути без виклику власника майна його адвоката, представника чи законного представника, з метою забезпечення арешту майна.
Дослідивши докази по даних матеріалах клопотання та слідчий суддя, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
В судове засідання слідчий не з"явився, натомість надав суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги клопотання підтримав.
Дослідивши докази по даних матеріалах клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Згідно п.1 ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч.7 ст..236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
В судовому засіданні встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до ЄРДР № №12022020000000339 від 21.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
ОСОБА_6 , 05.08.2022 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тяжкого кримінального правопорушення, за яке санкцією статті Кримінального кодексу України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
З наданих документів, які підтверджують право власності на майно, а саме з витягу Державногореєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що належить арештувати вбачається, що ОСОБА_6 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 .
На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення ч. 3 ст. 332 КК України, санкція якого передбачає крім іншого конфіскацію майна, та ймовірність загрози подальшого відчуження вказаного нерухомого майна, тому приймаючи до уваги викладене, слідчий суддя вважає, що є достатні підстави для накладення арешту на майно яке перебуває у власності ОСОБА_6 .
На підставівикладеного та керуючись ст. 107, 131, 132, 170, 171, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 , яка належить підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , у вигляді позбавлення права на її відчуження та розпорядження.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя: