03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Єдиний унікальний номер справи № 759/17397/21 Головуючий у суді першої інстанції - П'ятничук І.В.
Номер провадження № 22-ц/824/8165/2022 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.
21 вересня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,
за участю секретаря - Владімірової О.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2022 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та просив суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 із ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад 10 років з 2003 року і до моменту смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог вказував, що він разом із ОСОБА_2 проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу як чоловік та жінка починаючи з 2003 року і до її смерті. Вони проживали разом в квартирі АДРЕСА_1 та вели спільне господарство, що пов'язувало їх спільним побутом та обов'язками.
Вказував, що після смерті останньої залишилось спадкове майно, а саме: квартира АДРЕСА_2 та земельна ділянка АДРЕСА_3 .
Заявник посилався на те, що з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом він звернувся до Дванадцятої державної нотаріальної контори, проте спадкова справа відкрита не була через відсутність документів, що підтверджують перебування у родинних відносинах заявника та померлої.
Відтак, ОСОБА_1 був змушений звернутись до суду для встановлення факту, що має юридичне значення.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2022 року заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на ті ж обставини, що і в заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, а також вказував, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Відтак, вважає оскаржувану ухвалу такою, що постановлена з порушення норм процесуального та матеріального права, а тому просить її скасувати.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Бондар А.В. та відповідач у справі КМДА повідомлені про дату? час та місце розгляду справи належним чином (а.с. 166, 167) до суду не з'явилися.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності представників позивача та відповідача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, залишаючи подану заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, мотивував своє рішення тим, що з надісланої на адресу суду приватним нотаріусом КМНО Алейнік Л.О. копії спадкової справи № 14/2020 заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , на підставі заяв від 07 лютого 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було заведено спадкову справу № 14/2020. Із матеріалів спадкової справи вбачається, що у спадкодавця - ОСОБА_2 наявні спадкоємці ОСОБА_3 - онук, та ОСОБА_4 - брат, які звернулися до нотаріальної контори і також претендують на спадщину. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що подана заявником заява ґрунтується на спорі, який має розглядатись в порядку позовного провадження, а тому наявні правові підстави для залишення без розгляду даної заяви.
Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ч.ч.1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції відповідає з наступних підстав.
З поданої заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення вбачається, що останній просив встановити факт постійного проживання його із ОСОБА_2 однією сім'єю без реєстрації шлюбу понад 10 років з 2003 року і до моменту смерті ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Встановлення вказаного факту необхідно ОСОБА_1 для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.6 ст.294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
Згідно з пунктами 2, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах.
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Верховний Суд зазначає, що наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб'єктивного права особи, щодо якого виникає спір, у цій справі - майна померлої ОСОБА_2 (земельної ділянки та квартири).
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зазначено, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) вказано, що «у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів».
Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Отже, для підтвердження прийняття спадщини має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Таким чином, спадкові права є майновим об'єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до наданої копії спадкової справи №14/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , заведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алейнік Л.О. на підставі поданих заяв від ОСОБА_3 , який є онуком померлої ОСОБА_2 , від 25 березня 2020 року та ОСОБА_4 , який є братом померлої ОСОБА_2 , від 03 серпня 2020 року (а.с.71-132).
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Подібні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 13 жовтня 2021 року в справі № 159/858/20 (провадження № 61-1633св21), від 12 січня 2022 року в справі № 227/2188/21 (провадження № 61-18156 св21) та від 24 червня 2022 року в справі № 337/3395/21 (провадження № 61-21062св21).
Висновок суду першої інстанції про наявність спору є обґрунтованим та відповідає нормам цивільного процесуального закону. Заява про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу може розглядатися за правилами окремого провадження у разі відсутності спору, водночас у справі, яка переглядається, наявні докази того, що існує спір про право, зокрема, ОСОБА_3 (онук померлої) та ОСОБА_4 (брат померлої) подали заяви щодо прийняття спадщини після померлої ОСОБА_2 .
Апеляційний суд зауважує, що ОСОБА_1 з метою захисту своїх прав та інтересів не позбавлений можливості звернутись до суду з відповідним позовом.
Оскільки місцевим судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване судове рішення, подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення а судове рішення без змін.
Відповідно до положень статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 21 вересня 2022 року.
Головуючий суддя : М.А.Яворський
Судді: Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв