Справа № 357/4285/22 Головуючий у І інстанції Дубановська І.Д.
Провадження № 11-кп/824/3039/2022 Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.
20 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді В.Р.Шроля,
суддів О.В.Миколюка, В.В. Дзюбіна,
при секретарі М.О. Кальмі,
за участю прокурора В.В. Бургели,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу засудженого на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2022 року, якою залишено без задоволення клопотання засудженого ОСОБА_1 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,
ОСОБА_1 засуджений вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2019 року за ч. 1 ст. 393 КК України до позбавлення волі строком на три роки, яке відбуває у державній установі «Білоцерківська виправна колонія (№ 35)».
Засуджений ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із клопотанням про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за вироком Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2019 року, оскільки вважає, що наявні підстави відповідно до ст. 81 КК України для його умовно-дострокового звільнення.
Ухвалою суду залишено без задоволення клопотання засудженого про умовно-дострокове звільнення, оскільки ОСОБА_1 неодноразово судимий, вини у вчиненому злочині не визнав, при цьому судом враховано, що засуджений має три заохочення за виконання покладених обов'язків у виді подяки, за виконання покладених обов'язків та додержання правил поведінки, отримував заробітну плату з квітня 2021 року до квітня 2022 року, однак суд прийшов до висновку, що останній не довів, що зазнав позитивних змін в його особистості, які створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
В апеляційній скарзі засуджений просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою задовольнити клопотання ОСОБА_1 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд ухвалив рішення, яке не відповідає фактичним обставинам та безпідставно не застосував норму ст. 81 КК України. Вказує на наявність процесуального порушення, оскільки ухвала суду винесена не «Іменем України».
Вказує, що перебуваючи в умовах позбавлення волі, він ніяк не може ні стати на шлях виправлення, ні виправитись. Зазначає, що норма ст. 81 КК України не містить заборон для її застосування лише через невизнання особою своєї вини та наявності судимостей.
Зазначає, що він відбув передбачений ст.. 81 КК України строк та має право на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2. ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про умовно - дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» №2 від 26.04.2002 року умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
При розгляді клопотання засудженого судом надано оцінку особі засудженого, досліджено його характеристику з місця позбавлення волі, згідно якої він характеризується позитивно, працевлаштований на підприємстві, інколи потребує контролю з боку адміністрації, бере участь у організації виховних заходів, реалізації програми диференційованого виховного впливу засуджених, вину у скоєному злочині не визнав, а також інформацію про те, що за час перебування у виправній установі ОСОБА_1 мав три заохочення та два стягнення, які станом на 12.07.2021 року були погашені.
Судом також враховано відомості з протоколу №23 від 08.06.2022 року, відповідно якого комісією установи відмовлено в умовно-достроковоу звільненні від покарання у зв'язку з недостатнім ступенем виправлення засудженого.
Згідно до вимог ст.6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Як випливає з ухвали, суд надав належну оцінку поведінці засудженого за весь час відбування покарання і дійшов вірного висновку про те, що відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 довів своє виправлення.
Посилання засудженого на безпідставність такого висновку суду є необґрунтованими, оскільки судом в повній мірі надано оцінку особі засудженого, при цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, застосування інституту умовно-дострокового звільнення від відбування покарання не є обов'язком суду, а переконливих доказів доведення засудженим свого виправлення не надано.
Доводи апеляційної скарги про не зазначення в ухвалі суду про те, що судове рішення ухвалене іменем України ,є слушними, однак вказані обставини не спростовують правильність висновків суду та не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення.
За таких обставин ухвала суду є законною..
Керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14 червня 2022 року, якою залишено без задоволення клопотання засудженого ОСОБА_1 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, без зміни..
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Суддя: Суддя: