13 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді Глиняного В.П.
суддів Паленика І.Г., Сливи Ю.М.
при секретарі Пуховець С.М.
прокурора Свідлер М.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника Тананакіна О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2022 року, у кримінальному провадженні №42020000000001696 від 15.09.2020 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги адвоката Тананакіна О.В. про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 25.03.2021 року за ч.3 ст. 212 КК України та про зміну раніше повідомленої підозри від 20.09.2021 в рамках кримінального провадження №42020000000001696 від 15.09.2020.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував те, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 було здійснено в порядку, передбаченому 277-278 КПК України, а зміст такого повідомлення відповідає вимогам кримінального процесуального закону, а відтак підстав для задоволення скарги про скасування не має.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник Тананакін О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою скаргу адвоката Тананакіна О.В. задовольнити, скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 25.03.2021 року за ч.3 ст. 212 КК України та про зміну раніше повідомленої підозри від 20.09.2021 в рамках кримінального провадження №42020000000001696 від 15.09.2020.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає, що вручене повідомлення про підозру є незаконним, порушено процесуальний порядок повідомлення про підозру та притягнення до кримінальної відповідальності. Так, з моменту повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 25.03.2021 року та подальшого повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 20 вересня 2021 року, прокурором не було дотримано обов'язкових вимог ст.285 КПК України та не роз'яснено підозрюваному право та порядок звільнення від кримінальної відповідальності за ч.3 ст.212 КК України
В судове засідання апеляційної інстанції підозрюваний та його представники не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який вважав прийняте рішення слідчого судді районного суду законним, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України, зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42020000000001696 від 15.09.2020 року за за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.209, ч.3 ст.212 КК України.
25 березня 2021 року Генеральним прокурором Венедіктовою І.В. в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 42020000000001696 від 15.09.2020 року повідомлено ОСОБА_1 про підозру за ч.3 ст.212 КК України.
20 вересня 2021 року в.о. Генерального прокурора Говдою Р.М. в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження повідомлено ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України.
22 листопада 2021 адвокат Тананакін О.В. подав в інтересах ОСОБА_1 до Печерського районного суду міста Києва скаргу про скасування вказаного повідомлення про підозру.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 18 січня 2022 року у задоволенні вказаної скарги захисника відмовлено.
Дане рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
Слідчий суддя в постановленій ухвалі вірно зазначив, з чим в повній мірі погоджується і колегія суддів, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить усі необхідні відомості.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, при вирішенні питання про обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_1 підозри за ч.3 ст. 212 КК України, колегія суддів виходить з тих міркувань, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя (суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення.
За визначенням Європейського суду з прав людини «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йде мова у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин».
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Оцінюючи в сукупності обставини провадження та враховуючи достатню наявність доказів про вчинення інкримінованого підозрюваному ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст.212 КК України, колегія суддів вбачає обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у її розумінні практики Європейським судом з прав людини.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Дослідивши матеріали провадження в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, що в свою чергу і спростовує доводи апелянта, про те, що порушений процесуальний порядок повідомлення про підозру ОСОБА_1 .
Що стосується інших доводів, які викладені в апеляційній скарзі то вони є безпідставними, оскільки спростовуються висновками слідчого судді, з якими погоджується колегія суддів, оскільки останні ґрунтуються на матеріалах судової справи.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та фактично зводяться до оцінки винуватості чи невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Керуючись ст.ст. 303-307, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18 січня 2022 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката Тананакіна О.В. про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 25.03.2021 року за ч.3 ст. 212 КК України та про зміну раніше повідомленої підозри від 20.09.2021 в рамках кримінального провадження №42020000000001696 від 15.09.2020- залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Тананакіна О.В.- залишити без задоволення.
Ухвала Київського апеляційного суду оскарженню не підлягає.
Судді: Глиняний В.П. Паленик І.Г. Слива Ю.М.
Справа № 11-сс/824/1306/2022 Доповідач: Глиняний В.П.
Єдиний унікальний номер №757/62169/21-к Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Бусик О.Л.