13 вересня 2022 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів Кияшка О.А.,
Васильєвої М.А., Кепкал Л.І.,
за участю:
секретаря Ткаченко Ю.М.,
прокурора Брянцева В.Л.,
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
захисника Луценка Є.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника Луценка Є.П. на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 17.12.2021, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миргород Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_1 за сукупністю вироків, шляхом часткового складання невідбутого покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 04 листопада 2020 року та покарання за цим вироком суду, призначено остаточне покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі,
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_1 08 червня 2021 року приблизно о 03 год. 22 хв., знаходячись біля будинку № 55 по вул. Бальзака в м. Києві, підійшов до металевого вікна підвального приміщення вказаного будинку. Діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, через незамкнене вікно, проник у підвальне приміщення, де заздалегідь підготовленим універсальним інструментом, який мав при собі, зрізав телефонний кабель ТПП 50*2*0,4 довжиною 1 метр 04 см, вартістю 68 грн. 85 коп.; три муфти XAGA 5002 МР, вартістю 1526 грн. 40 коп., 508 грн. 80 коп. за одну одиницю, а всього кабельно-провідникової продукції на загальну вартість 1597 грн. 95 коп., що належить ПАТ Укртелеком .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, обвинувачений ОСОБА_1 склав відрізаний кабель та муфти до сумки, яку мав при собі, та намагався залишити місце вчинення кримінального правопорушення, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був затриманий працівниками охоронної фірми «Охоронний холдінг» біля вікна підвального приміщення вказаного будинку.
Захисник Луценко Є.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуваний вирок та закрити кримінальне провадження на підставі п.3 ч.1 ст. 284 КПК України.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що докази, покладені у вирок суду, підтверджують виключно факт перебування обвинуваченого на місці події, що не заперечує і сам ОСОБА_1 , оскільки він займається збиранням металобрухту з подальшою здачею до спеціальних пунктів, а кабельну продукцію було ним знайдено у різних місцях району. Звертає увагу, що заволодіти кабелем можливо було лише з використанням спеціального інструменту, якого у обвинуваченого не було на момент затримання. Також зазначає, що показання обвинуваченого про його непричетність до вчинення злочину не були нічим спростовані, а тому обвинувачення ґрунтується на припущеннях.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Розглядаючи кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , суд першої інстанції, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створив необхідні умови для реалізації сторонами прав та свобод у наданні доказів, дослідження та доведення переконливості доказів перед судом, в межах висунутого обвинувачення безпосередньо дослідив надані докази та перевірив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у висунутому йому обвинуваченні не визнав та показав, що 07 червня 2021 року відпочивав з дівчиною на квартирі свого знайомого. Приблизно о 23 год. вони з дівчиною пішли гуляти. Біля сміттєвих баків він знайшов пакет, у якому були гірлянди, мідні проводи, який вирішив забрати з собою, оскільки він збирав металобрухт. Коли йшли по вул. Бальзака в сторону ТЦ «Район» в одному з підвалів побачив світло, за пропозицією дівчини вони проникли до підвалу, де провели разом приблизно годину, після чого дівчина пішла. В підвалі він побачив темну порожню спортивну сумку, в яку поклав пакет з проводами, а також поклав ще кілька проводів та муфту, які лежали на підлозі. Після чого, зачекавши ще трохи дівчину, вирішив піти на її пошуки, коли вилазив з підвалу, то був затриманий охороною, яким показав, що було в сумці.
Суд першої інстанції визнав неправдивими показання обвинуваченого про непричетність до вчинення злочину та дійшов висновку про доведеність його винуватості у вчиненні закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненого повторно.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 ґрунтуються на досліджених в ході судового розгляду доказах - показаннях представника потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , протоколі прийняття заяви представника потерпілого ОСОБА_4 про вчинення кримінального правопорушення від 08.06.2021, протоколі огляду ділянки місцевості по вул. Бальзака, 55 в м. Києві від 08.06.2021, протоколі огляду місця події від 08.06.2021, протоколі затримання ОСОБА_1 від 08.06.2021, протоколах пред'явлення особи для впізнання від 08.06.2021, даних роздруківки про спрацювання охоронної сигналізації кабельної лінії зв'язку, даних план-схеми з відміткою про місце спрацювання охоронної сигналізації, даних довідки про вартість викраденого, знищеного або зловмисно пошкодженого майна та перебування його на балансі Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» від 08.06.2021.
Представник потерпілого ОСОБА_4 суду показав, що 08.06.2021 близько 03 год. 22 хв. йому повідомили, що спрацювала охоронна сигналізація по вул. Бальзака, 55 в м. Києві, після чого хвилин через тридцять йому зателефонував представник охоронного холдингу. Прибувши на місце, виявив чоловіка, який назвався Недожировим, при ньому була валіза, в якій знаходився кабель та три муфти, після чого він викликав поліцію.
Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суду показали, що 08.06.2021 після отримання сигналу тривоги, вони прибули до будинку 55 по вул. Бальзака, в м. Києві . Оглянувши територію, навпроти другого під'їзду побачили, що через вентиляційний простір хтось витягає сумку. Особою, яку вони затримали, виявився ОСОБА_1 , про що вони доповіли АТ «Укртелеком», після чого чекали на поліцію. В сумці чоловіка знаходилась продукція АТ «Укртелеком».
Під час огляду місця події 08.06.2021 по вул. Бальзака, 55 в м. Києві, виявлено вікно, через яке здійснено проникнення до підвального приміщення, а у підвальному приміщенні виявлено зрізи кабелю з мідними жилками.
Відповідно до протоколу від 08.06.2021, після затримання як підозрюваного у вчиненні злочину, у ОСОБА_1 під час обшуку було вилучено сумку, в середині якої знаходились мідні дроти різного кольору, в кількості 2 зв'язок, катушки з дротами в обмотці чорного кольору в кількості 3 штук, інтернет-кабель в обмотці білого кольору, гірлянду чорного кольору, дроти різного кольору, ліхтарик.
Під час пред'явлення особи для впізнання, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 впізнали ОСОБА_1 як особу, яка була ними затримана при вчиненні кримінального правопорушення.
Покладені судом в основу обвинувального вироку докази у своїй сукупності є взаємопов'язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості, не містять розбіжностей або суперечностей, які б могли вплинути на правильність висновку суду щодо винуватості ОСОБА_1 у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у інше приміщення, вчиненого повторно.
При цьому суд першої інстанції дав оцінку всім доказам у справі та зазначив, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші.
Оцінивши докази у їх сукупності, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення, обґрунтовано дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.
В ході апеляційного розгляду за клопотанням захисника Луценка Є.П. було досліджено письмові докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
Зокрема, апеляційним судом досліджено висновок трасологічної експертизи № СЕ-19,11-21/28519-ТР від 17.06.2021, якому суд першої інстанції не надав у вироку оцінку його доказового значення (т.1 а.с. 151-160).
За результатами дослідження вказаного висновку апеляційним судом встановлено, що він не має доказового значення, оскільки підтверджує лише те, що вилучені у ОСОБА_1 фрагмент кабелю, три муфти з фрагментами кабелів і два фрагменти масиву жил в ізоляції не є частинами одного цілого.
При цьому висновок не доводить та не спростовує те, чи були вказані предмети відділені від кабельної лінії зв'язку ПАТ «Укртелеком», яку було пошкоджено 08.06.2021 о 3 год. 22 хв. у підвальному приміщенні будинку № 55 по вул. Бальзака в м. Києві.
Втім цей факт доводиться іншими доказами - результатами огляду місця події, під час якого виявлено пошкодження кабельної лінії зв'язку, показаннями представника ПАТ «Укртелеком» ОСОБА_4 щодо обставин спрацювання сигналізації у зв'язку із пошкодженням кабельної лінії зв'язку, показаннями працівників охоронної фірми «Охоронний холдінг» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо обставин їх виклику на місце події та затримання ОСОБА_1 , а також відомостями щодо характеристик викраденого майна, зазначеними у дефектному акті комісії Київської міської філії ПАТ «Укртелеком» від 08.06.2021 та довідці про вартість викраденого майна від 08.06.2021 (т.1 а.с. 129, 130).
Апеляційний суд не погоджується з твердженнями сторони захисту про те, що обвинувачений не викрадав майно ПАТ «Укртелеком», а знайшов його, оскільки досліджені докази дають підстави вважати, що обвинувачений проник до підвального приміщення через вікно, відділив телефонний кабель і три муфти з використанням невстановленого предмету та в подальшому був затриманий під час спроби втекти з місця вчинення злочину.
Відсутність у ОСОБА_1 на момент затримання предмету, з використанням якого він відділив вилучений у нього кабель від кабельної лінії зв'язку, не ставить під сумнів його причетність до інкримінованого йому злочину, адже з моменту спрацювання сигналізації до моменту затримання ОСОБА_1 мав можливість позбутись вказаного предмету як шляхом приховання, так і шляхом передачі іншій особі, про присутність якої у підвальному приміщенні він повідомляв суд у своїх показаннях.
За результатами дослідження доказів судом апеляційної інстанції не встановлено ніяких нових або інших фактичних даних, ніж ті, які були встановлені судом першої інстанції, зміст цих доказів правильно викладено у оскаржуваному вироку, а висновки суду з приводу оцінки цих доказів відповідають фактичним обставинам.
Аналізуючи досліджені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції докази, колегія суддів вважає, що вониспростовують доводи апеляційної скарги захисника Луценка Є.П. про непричетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому злочину та недоведеність обвинувачення.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для скасування вироку або його зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника Луценка Є.П. залишити без задоволення, а вирок Деснянського районного суду міста Києва від 17.12.2021 щодо ОСОБА_1 без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________
Кияшко О.А. Васильєва М.А. Кепкал Л.І.