1[1]
30 серпня 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді Ковальської В.В.,
суддів Сітайло О.М., Худика М.П.,
за участю секретаря Руденко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника Березуцького Ю.В. на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, на строк 60 днів, до 07 жовтня 2022 року включно, -
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні клопотань захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу, клопотання прокурора задоволено та продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, на строк 60 днів, до 07 жовтня 2022 року включно.
Рішення суду мотивовано наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, тим, що ОСОБА_1 може переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, на даний час, не забезпечить дотримання обвинуваченим процесуальних обов'язків під час судового розгляду.
В апеляційній скарзі захисник Березуцький Ю.В. просить скасувати ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та ухвалити нову ухвалу, якою обрати останньому міру запобіжного заходу, не пов'язану з позбавленням волі.
В обґрунтування своїх вимог захисник зазначає, що в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києві від 09 серпня 2022 року про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, лише перелічені та необґрунтовані, а виклад обставин, що передбачено статтями 184 та 199 КПК України, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, що підтверджують ці обставини, лише вказані та не обґрунтовані.
Окрім того, тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання обвинуваченого під вартою.
Судом не обґрунтовано висновок щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та не враховано те, що останній має місце проживання за адресою - АДРЕСА_1 , позитивно характеризується за місцем проживання та має незадовільний стан здоров'я. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов'язків, не займатиметься злочинною діяльністю та ніяким чином вплинути на хід розгляду справи в суді не може.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України, яка набрала чинності 14.01.2021, у зв'язку з відсутністю клопотання захисника про розгляд апеляційної скарги за участю сторін, апеляційний розгляд здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав.
Висновок, викладений в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року щодо підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 ґрунтується на матеріалах провадження та відповідає вимогам закону.
Так, суд, розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , врахував наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу згідно з вимогами ст. 178 КПК України.
Наведені в ухвалі ризики щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, впливати на потерпілого та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення ґрунтується на досліджених у суді матеріалах кримінального провадження, оскільки, як вважає суд, ризики які були враховані при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на сьогодні не зменшились та продовжують існувати.
Доводи захисника про те, що заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, в оскаржуваному судовому рішенні лише перелічені та необґрунтовані, є неспроможними.
Так, при продовженні строку тримання під вартою обвинуваченому, суд врахував, що ОСОБА_1 є громадянином Грузії, обвинувачується у вчиненні не одиничного, а сукупності тяжких злочинів, вчинених спільно з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження у зв'язку з розшуком, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, та, на думку колегії суддів, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема, можливість обвинуваченого переховуватися від суду.
Посилання захисника на те, що виклад обставин, що передбачено статтями 184 та 199 КПК України, на підставі яких суд дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, що підтверджують ці обставини, лише вказані та не обґрунтовані, є неспроможними, позаяк у статті 184 КПК України, викладено вимоги до клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу, а не до клопотання про продовження строку тримання під вартою.
Що стосується викладу обставин, передбачених ст. 199 КПК України, то прокурором вказані вимоги були дотримані.
Посилання захисника на те, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання обвинуваченого під вартою є слушними, проте суд послався не лише на тяжкість обвинувачення, а на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим вчинення тяжких кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується.
Окрім того, суд врахував, що у випадку звільнення з-під варти ОСОБА_1 , котрий є громадянином Грузії, обвинувачується у вчиненні не одиничного, а сукупності тяжких злочинів, з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватися від суду, впливати на потерпілих та свідків.
Доводи захисника про те, що судом не враховано те, що ОСОБА_1 має місце проживання за адресою - АДРЕСА_1 , позитивно характеризується за місцем проживання та має незадовільний стан здоров'я, є безпідставним, оскільки вказані обставини судом були враховані та свої висновки суд виклав у своєму рішенні.
Окрім того, як убачається з оскаржуваного судового рішення, суд розглядав питання щодо обрання обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, у виді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , де дружина обвинуваченого винаймає житло, проте не знайшов підстав для застосуваннятакого запобіжного заходу, оскільки, на думку суду, такий запобіжний захід не забезпечить дієвості кримінального провадження та не здатний запобігти наявним ризикам, в тому числі, ризику переховування від суду в умовах воєнного стану шляхом виїзду за межі України чи на тимчасово непідконтрольну Україні територію.
Таким чином, колегія суддів, вважаючи законною і обґрунтованою ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 строку тримання під вартою, не вбачає підстав для її зміни чи скасування.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 09 серпня 2022 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187 КК України, на строк 60 днів, до 07 жовтня 2022 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Березуцького Ю.В. - без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.
В.В. Ковальська О.М. Сітайло М.П. Худик
Справа №752/14036/16-к
Провадження №11-кп/824/3233/2022
Головуючий у першій інстанції Токман Ю.Ф.
Доповідач Ковальська В.В.