Справа 753/4174/22 Головуючий в 1 інстанції - Просалова О.М.
Провадження 11-кп/824/2448/2022 Доповідач в 2 інстанції - Ігнатюк О.В.
21 липня 2022 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
Ігнатюка О.В. (головуючий), Рудніченко О.М., Свінціцької О.П.,
за участю секретаря Марченка Д.О.,
учасників судового провадження:
прокурора Євтєєвої Ю.Е.
представника військової частини Кривецького В.Р.
захисника Бублика А.В.
засудженого ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника Бублика А.В. на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року, -
До Дарницького районного суду міста Києва надійшло клопотання захисника засудженого ОСОБА_1 - адвоката Бублика А.В. про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні.
В обґрунтування доводів клопотання указано на те, що засуджений ОСОБА_1 відбув ⅔ строку покарання за вчинення умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст.307 та ч.1 ст.309 КК України та за період проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення. Зокрема засуджений ОСОБА_1 отримав два заохочення.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року у задоволенні клопотання відмовлено. Мотивуючи це рішення, суд послався на те, що ОСОБА_1 засуджений за незаконне придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та незаконному збуті психотропної речовини у великому розмірі. Наведене, із урахуванням того, що ОСОБА_1 відбув лише один рік і п'ять місяців покарання, яке останньому було призначене із застосуванням положень ст.69 КК України, на переконання суду унеможливлює звільнення ОСОБА_1 від відбування цього покарання умовно-достроково, оскільки буде явно суперечити завданням Кримінального кодексу України.
В апеляційній скарзі захисник указав на незаконність ухвали, оскільки вона не ґрунтується на вимогах закону. В обґрунтування доводів апеляційної скарги указав на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні його клопотання із формальних підстав, оскільки підстави та умови, передбачені ст.81 КК України для звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання умовно-достроково, у даному провадженні встановлені. Крім цього вказав на те, що під час розгляду клопотання у суді першої інстанції, факт виправлення засудженого ОСОБА_1 підтвердив представник військової частини НОМЕР_1 , підтримавши клопотання захисника. Мотиви суду, наведені в обґрунтуванні ухваленого рішення, на переконання захисника не підкріплюються жодною нормою кримінального процесуального закону. Просив ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
засудженого ОСОБА_1 та його захисника, які подану апеляційну скаргу підтримали, підтвердили її доводи і просили її задовольнити;
прокурора, який апеляційну скаргу вважав необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а ухвалу без змін;
вивчивши клопотання та приєднанні до нього матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з огляду на таке.
За змістом ст. 81 КК України підставами для застосування умовно-дострокового звільнення є:
відбування засудженим певного виду покарання, перелік яких визначений у частині першій цієї статті;
відбування ним певної частини призначеного строку покарання визначеної у частині третій цієї статті;
доведення засудженим свого виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці (ч.2 ст. 81 КК України).
Із матеріалів провадження вбачається те, що засуджений ОСОБА_1 відбуває покарання у виді позбавлення волі, на момент звернення до суду із клопотанням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відбув обов'язкову частину покарання, передбачену п.2 ч.3 ст. 81 КК України, а саме ⅔ строку покарання за вчинення умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст.307 та ч.1 ст.309 КК України.Ці обставини стверджуються зібраними у провадженні доказами, не заперечуються та не оскаржуються учасниками судового розгляду.
Відмовляючи у задоволенні клопотання захисника про умовно-дострокове звільнення засудженого від відбування покарання у виді тримання в дисциплінарному батальйоні, суд виходив із виду та тяжкості злочину, за який засуджений ОСОБА_1 , терміну призначеного покарання, яке ОСОБА_1 призначене із застосуванням положень ст.69 КК України та загального строку покарання, яке він відбув. Врахувавши вказані обставини, суд прийшов до переконання про те, що умовно-дострокове звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання явно суперечитиме завданням Кримінального кодексу України.
Натомість, колегія суддів не погоджується із цими висновками судді місцевого суду з огляду на те, що приведені судом аргументи не ґрунтуються на вимогах закону. Так, підстави та умови звільнення засудженого від відбування покарання умовно-достроково, передбачені ст.81 КК України, відповідно до яких, підставою - є відбування засудженим певного виду та певної частини покарання, а умовою - є доведення засудженим свого виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці. Тобто, Закон не пов'язує оцінку пред'явленого обвинувачення та покарання у контексті вирішення питання наявності умов звільнення від відбування покарання умовно-достроково. Натомість, при вирішенні питання наявності умови звільнення від відбування покарання умовно-достроково вирішальним є оцінка поведінки та ставлення до праці особи засудженого.
Як вбачається із матеріалів клопотання, засуджений ОСОБА_1 за період відбування покарання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців зарекомендував себе з позитивного боку. Зокрема, відповідно до службової характеристики ТВО командира військової частини НОМЕР_1 (а.п. 20), ОСОБА_1 до виконання своїх функціональних обов'язків ставився добре, в роботі організований та проявляв ініціативу. За період перебування у військовій частині неодноразово заохочувався, дисциплінарних стягнень не мав. Своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення. Як вбачається із службової катки солдата змінного складу (а.п. 21-25), ОСОБА_1 отримав 2 заохочення, а саме: за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці та за сумлінне ставлення до праці і розумну ініціативу.
Із мотивів викладених вище, колегія суддів вважає доведеним те, що засуджений ОСОБА_1 за час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів, що став на шлях виправлення. У зв'язку із викладеним, апеляційна скарга захисника підлягає до задоволення, а ухвала скасуванню із постановленням нової ухвали про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання умовно-достроково.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419, 537 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника Бублика А.В. задовольнити.
Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 19 травня 2022 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
Постановити нову ухвалу.
ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання призначеного вироком Ірпінського міського суду Київської області від 01 квітня 2021 року умовно-достроково на невідбутий термін 4 (чотири) місяці і 21 (двадцять один) день.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
___________________ ________________________ ________________________
Ігнатюк О.В. Рудніченко О.М. Свінціцька О.П.