Ухвала
22 вересня 2022 року
м. Київ
справа № 466/2075/21
провадження № 61-9082ск22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 лютого 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони у Львівській області про стягнення безпідставно отриманих коштів, відшкодування майнової та моральної шкоди,
У березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління поліції охорони у Львівській області, просив стягнути з відповідача на його користь 11 960,96 грн на відшкодування майнової шкоду та 700 000,00 грн - моральної шкоди.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 15 лютого 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного суду від 19 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 15 лютого 2022 року - без змін.
16 вересня 2022 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на зазначені судові рішення.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), від сплати судового збору заявниця звільнена на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір».
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У касаційній скарзі, обґрунтовуючи неправильність застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник, в аспекті підстав та випадків касаційного оскарження, посилається на:
неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14, Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 461/484/17, від 14 липня 2021 року у справі № 127/13984/18;
ухвалення судового рішення суддею, якому було заявлено відвід (пункт 2 частини першої статті 411 ЦПК України);
розгляд справи за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України);
недослідження зібраних у справі доказів (пункт частини третьої статті 411 ЦПК України);
встановлення обставин справи, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Суд не встановив достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги, а також відмови у відкритті касаційного провадження.
Отже, є підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та витребування матеріалів справи.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Підставами відкриття касаційного провадження є підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пунктами 2, 5 частини першої, пунктами 1, 4 частини третьої статті 411 цього Кодексу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Витребувати з Шевченківського районного суду м. Львова цивільну справу № 466/2075/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління поліції охорони у Львівській області про стягнення безпідставно отриманих коштів, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. В. Яремко
А. С. Олійник
Г. І. Усик