20 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 452/301/18 пров. № А/857/11731/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Петрунів В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 квітня 2022 року, головуючий суддя - Галина В.П., ухвалене о 12:41 год. у м. Самбір, повний текст якого складено 18.04.2022 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Ярослава Ігоровича про визнання незаконною та скасування постанови у справі про порушення митних правил,-
В лютому 2018 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівської митниці ДФС, заступника начальника Львівської митниці ДФС начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Скоромного Я.І., в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Львівської митниці ДФС від 02.10.2017 року в справі про порушення митних правил №4736/20900/17 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. 00 коп.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що посадова особа виконуючи вимоги норм закону та отримавши в тому числі документи, передбачені ст.335 МК України (зокрема: паспорт, технічний паспорт на автомобіль), повинна була з'ясувати хто фактично є власником та водієм транспортного засобу, але чомусь таких дій митником митного посту «Шегині» Львівської митниці ДФС вчинено не було, бо інакше було б з'ясовано про відсутність причетності позивача до вчинення даного правопорушення.
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Львівської митниці ДФС від 02.10.2017 року в справі про порушення митних правил №4736/20900/17 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, Львівська митниця оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, не надано належної правової оцінки наявним доказам, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно інформації, яка міститься в єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС) ДФС України транспортний засіб ввіз на митну територію України саме ОСОБА_1 , відтак оспорювана постанова відповідача є законною та обґрунтованою.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як достовірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, зокрема, із копії постанови в справі про порушення митних правил №4736/20900/17 від 02.10.2017 року винесеної в.о. заступника начальника Львівської митниці ДФС - начальником Управління протидії митним правопорушенням Скоромним Я.І. видно, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на суму 8500 грн.
При викладенні складу правопорушення зазначено, що 11.09.2017 року близько 09.57 год., в зону митного контролю пункту пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці ДФС, в'їхав автомобіль марки «FIAT» р.н. НОМЕР_1 , в якому перебував ОСОБА_1 . В ході митного контролю вказаного транспортного засобу, осіб, що ним переміщувалися, а також внесення даних про них в АСМО «Інспектор» та САІС ДМС України виявилось, що ОСОБА_1 27.06.2014 року через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» митниці, було ввезено на митну територію України транспортний засіб марки «Volkswagen» VIN НОМЕР_2 р.н. НОМЕР_3 , без письмового декларування та сплати митних платежів, які підлягають сплаті при імпорті транспортних засобів, на строк, передбачений нормами ст. 95 МК України для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Одночасно зазначено про відсутність в АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДМС України інформації про вивезення з митної території України вказаного автомобіля, станом на 11.09.2017 року (а.с. 4).
Позивач, не погоджуючись з винесеною відповідачем постановою від 02.10.2017 року та з метою захисту своїх прав подав адміністративний позов до суду.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладені у постанові про порушення митних правил №4736/20900/17 від 02.10.2017 року обставини не до кінця встановлені митними органами, а також суперечливі, враховуючи непоодинокі випадки звернень громадян до Самбірського ВП з приводу шахрайських дій певних осіб, що викладені у витягу із ЄРДР.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до статті 90 Митного кодексу України (далі - МК України) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Статтею 95 МК України встановлені строки транзитних перевезень, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).
Згідно із частиною 1 статті 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.
Відповідно до частини 3 статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 95 МК України встановлюються строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту.
Згідно із ч. 2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів).
Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Однак, Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Також, згідно із ст. 531 Митного кодексу України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач заперечує факт володіння навиками керування транспортними засобами вказуючи, що навіть не має документів, які дають право на керування автомобілем. На територію Республіки Польща він їздив транспортом, в якому перебував в якості пасажира.
Згідно даних витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 09.07.2016 року відомо, що в чергову частину Самбірського ВП із письмовою заявою звернувся ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зловживаючи його довірою оформили на нього як співвласника автомобіль польської реєстрації, та подальша доля автомобіля йому не відома. Крім цього у даному кримінальному провадженні проводиться досудове розслідування по факту звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , а також громадянина Республіки Польща ОСОБА_6 , по факту вчинення відносно них кримінальних правопорушень аналогічного характеру ОСОБА_7 (а.с. 23).
Матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen» VIN НОМЕР_2 р.н. НОМЕР_3 .
При цьому, матеріалами справи також не підтверджується, що позивач володіє навиками керування транспортним засобом.
Факт розпочатого досудового розслідування за ч. 2 ст. 190 КК України свідчить про внесення даних до відповідної бази внаслідок шахрайських дій третіх осіб, інших обставин стороною відповідача не доведено.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено факту вчинення позивачем правопорушення у сфері митного законодавства, відтак оскаржена постанова відповідача є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 05 квітня 2022 року у справі №452/301/18 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді О. М. Довгополов
В. В. Святецький
Повний текст постанови складено 21.09.2022 року.