Справа № 320/12983/21 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О.
22 вересня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Бориспільської міської ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бориспільської міської ради, в якому просив:
- визнати дії Бориспільської міської ради (код ЄДРПОУ 04054903) щодо відмови надати в повному обсязі інформацію та копії документів безкоштовно по запиту №27/09-15 від 27.09.2021 протиправними;
- зобов'язати Бориспільську міську раду (код ЄДРПОУ 04054903) надати безкоштовно повну інформацію та копії документів по запиту ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради №27/09-15 від 27.09.2021 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач, як розпорядник публічної інформації, протиправно не надав у повному обсязі інформацію, яку вимагав позивач згідно з його інформаційним запитом.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Бориспільської міської ради щодо відмови у наданні в повному обсязі інформації та копії документів безкоштовно на запит ОСОБА_1 №27/09-15 від 27.09.2021.
Зобов'язано Бориспільську міську раду надати ОСОБА_1 безкоштовно повну інформацію та копії документів на його запит №27/09-15 від 27.09.2021 протягом 5 робочих днів з дня набрання рішенням законної сили.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що ним було надано 12 сторін запитуємого документа та запропоновано сплатити за інші 40 сторінок, які позивач намагався отримати.
На думку апелянта, судом першої інстанції не було досліджено всі докази, які були наявні у матеріалах справи та той фапкт, що позивачем було вказано недостовірні відомості у поданих до відповідача документах.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на офіційну електронну пошту Бориспільської міської ради був направлений запит про отримання публічної інформації від 27.09.2021 №27/09-15, в якому останній просив: надати належним чином завірені копії рішення №87 від 14.09.2021 13 сесії Бориспільської міської ради VІІІ скликання та документів, які були підставою для винесення на розгляд сесії проекту рішення №87.
У відповідь на цей запит Бориспільська міська рада направила на електронну адресу позивача лист від 01.10.2021 №12-33-3791, в якому повідомила про направлення позивачеві документів на 10 аркушах, а також із посиланням на ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» зазначила, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. До вказаного листа відповідачем додано також рахунок від 29.09.2021 №19 на оплату витрат на копіювання запитуваних документів.
Не погоджуючись з таким рішенням, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки надання вже існуючої інформації в електронному вигляді не є створенням нової інформації, оскільки в цьому випадку йдеться про переведення вже існуючої у відповідача інформації в електронний вигляд, тобто надання інформації, яка вже існує та розпорядником якої є відповідач, тому відмова Бориспільської міської ради є протиправною, оскільки порушує право запитувача на отримання запитуваної інформації та вибір форми надання такої інформації.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до статті 1 вказаного Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 1 частини першої статті 13 Закону №2939-VI визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
У силу вимог пункту 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
У силу вимог частини першої ст.20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
За правилами статті 21 Закону №2939-VI інформація на запит надається безкоштовно.
У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.
У відповідності до частини першої ст.22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовий, зафіксований на певному матеріальному носієві продукт, отриманий або створений суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків.
Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
При цьому, законодавством визначено виключний перелік підстав, за наявності яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту та передбачено обов'язкові реквізити такої відмови, зокрема, у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено мотивовану підставу відмови.
У той же час, якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям відображеності та задокументованості і є публічною. Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник не володіє запитуваною інформацією, але зобов'язаний нею володіти.
Зокрема, така правова позиція викладена в пункті 1.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» та постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 522/817/15-а та від 06.09.2019 у справі № 128/4752/15-а.
Як свідчать матеріали справи, позивачем на офіційну електронну пошту Бориспільської міської ради був направлений запит про отримання публічної інформації від 27.09.2021 №27/09-15, у якому просив відповідача надати належним чином завірені копії рішення №87 від 14.09.2021 13 сесії Бориспільської міської ради VІІІ скликання та документів, які були підставою для винесення на розгляд сесії проекту рішення №87.
Однак, Бориспільська міська рада разом з листом від 01.10.2021 №12-33-3791 направила позивачеві лише 10 сторінок запитуваних документів.
При цьому, зазначила, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. До вказаного листа відповідачем додано рахунок від 29.09.2021 №19 на оплату витрат на копіювання запитуваних документів.
У свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 №740 затверджено граничні норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, згідно яких за копіювання або друк копій документів формату А4 та меншого розміру (в тому числі двосторонній друк) справляється плата у розмірі не більше ніж 0,1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати за виготовлення однієї сторінки.
Тобто, у разі надання відповіді на запит на інформацію, що передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк, та у разі надання великого обсягу інформації, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів.
Вказане обумовлено необхідністю уникнення ситуацій покладення на розпорядника інформації надмірного тягаря щодо безоплатного надання інформації та обґрунтованих причин щодо неможливості надання відповіді протягом п'яти робочих днів.
У той же час, судом першої інстанції вірно відмічено, що вказані правові норми регулюють питання відшкодування витрат саме на копіювання та друк (що передбачає виготовлення паперових копій документів) та не передбачають обмеження права на отримання інформації в електронному вигляді, зокрема не передбачають встановлення плати за сканування копій документів.
При цьому, аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону України «Про інформацію» свідчить про те, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, а саме паперову чи електронну.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просив надіслати запитувані документи в електронному вигляді на його електронну пошту, проте зазначеного відповідач не врахував.
У даному випадку, надання вже існуючої інформації в електронному вигляді не є створенням нової інформації, оскільки в цьому випадку йдеться про переведення вже існуючої у відповідача інформації в електронний вигляд, тобто надання інформації, яка вже існує та розпорядником якої є відповідач.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 лютого 2022 року у справі № 9901/119/21.
Крім того, Верховний Суд вже неодноразово висловлював позицію, що у разі якщо переведення в електронну форму (сканування) не є технічно неможливим та не покладає на розпорядника надмірний тягар, враховуючи ресурсні можливості, вимога щодо надання копії документів у сканованій формі повинна бути задоволена (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 818/1043/17 та постанова Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 820/4258/17).
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Бориспільської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук