22 вересня 2022 року м. Чернівці Справа № 600/1336/22-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області №21-ос вiд 07.02.2022;
поновити ОСОБА_1 на військовій службі в Управлінні Служби безпеки України в Чернівецькій області;
стягнути з Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 07.02.2022 по дату поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на підставі наказу №21-ос Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області, його було звільнено з військової служби з 07.02.2022.
На думку позивача, звільнення його зі служби є незаконним, оскільки підстави, які слугували звільненню не відповідають дійсним обставинам справи. Позивач стверджував, що будь-якого порушення транспортної чи службової дисципліни не вчиняв, тому оскаржуваний наказ №21-ос від 07.02.2022 та всі первинні накази, що стали підставою для його прийняття є протиправним та підлягає скасуванню. Враховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі.
На підставі поданої позивачем позовної заяви, ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області (далі - відповідач, УСБУ в Чернівецькій області) подало до суду відзив, в якому вказувало на безпідставність та необґрунтованість заявленого позову.
В обґрунтування заперечень відповідач вказував, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу т.в.о. начальника УСБУ в Чернівецькій області від 07.02.2022 № 21-ос/дск, зобов'язання поновити його на військовій службі та похiдні вiд них позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, базуються на хибному тлумаченні норм матеріального права, недостовірних відомостях щодо обставин справи та не підлягають задоволенню.
З огляду на вищезазначене, відповідач вважає, що звільнення позивача здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, якому передувало об'єктивне та всебічне службове розслідування і при визначенні міри покарання враховано тяжкість проступку, обставини за яких його вчинено.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу свої вимог та заперечень, дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 з 18.10.2017 по 07.02.2022 проходив військову службу в Управлінні Служби безпеки України в Чернівецькій області, що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 .
З матеріалів справи видно, що на дату звільнення позивач проходив службу на посаді штаб-сержанта, співробітника охорони II категорії 2 сектору режимно-секретного відділу УСБУ в Чернівецькій області.
06.12.2021 начальник РСВ УСБУ в Чернівецькій області Шарагов Ю.О. доповів рапортом т.в.о. начальника УСБУ в Чернівецькій області Компаниченку В.В., що 05.12.2021 о 21 год. 45 хв. за повідомленням оперативного чергового Управління йому стало відомо про факт скоєння дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) у м. Чернівці по вул. Головній, за участю штаб-сержанта ОСОБА_1 , який за зовнішніми ознаками перебував у стані алкогольного сп'яніння. У зв'язку з цим він зазначив, що вбачає, у діях позивача порушення військової дисципліни, що виразилося у неналежному виконанні вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України та ст. 11 Статуту внутрішньої служби ЗС України.
На підставі вказаного рапорту, відповідачем призначено службове розслідування за фактом скоєння правопорушення позивачем.
За результатами проведеного службового розслідування, 19.01.2022 комісією складено висновок за результатами проведення службового розслідування № 75/11/85дск.
Ha пiдставi висновку за результатами проведення службового розслідування вiд 19.01.2022 № 75/11/85дск, наказом т.в.о. начальника УСБУ в Чернівецькій області від 21.01.2022 № 9-ос/дск на позивача накладено дисциплінарне стягнення, відповідно до п. “ж” ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України звільнення з військової служби через службову невідповідність.
Наказом т.в.о. начальника УСБУ в Чернівецькій областi від 07.02.2022 № 21-ос/дск звiльнено з вiйськової служби за підпунктом “б” пункту 61, підпунктом “д” пункту 2 частини 5 ст. 26 Закону України “Про вiйськовий обов'язок та вiйськoву службу” (через службову невідповідність) у запас Збройних Сил України штаб-сержанта ОСОБА_1 , співробітника охорони II категорії 2 сектору режимно-секретного відділу, виключивши зі списків особового складу з 07.02.2022.
З вказаним наказом ознайомлено позивача, що підтверджується його підписом від 07.02.2022 в листі ознайомлення.
Вважаючи звільнення протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України “Про Службу безпеки України” від 25.03.1992 № 2229-XII (далі - Закон № 2229-XII) встановлено, що Служба безпеки України - це державний орган спеціального призначення з правоохоронними функціями, який забезпечує державну безпеку України.
Вiдповiдно до ч. 1 ст. 20 Закону № 2229-XII умови і порядок виконання своїх обов'язків співробітниками-військовослужбовцями Служби безпеки України визначаються укладеним договором (контрактом). На них, а також на військовослужбовців строкової служби поширюється порядок проходження військової служби у Збройних Силах України, визначений законодавством.
Частиною 1 ст. 3 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби) визначено, що Збройні Сили України - військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності.
Статтею 11 Статуту внутрішньої служби визначає необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг, визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно ст. 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Положеннями ст. 49 Статуту внутрiшньої служби встановлено, що військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Отже, чинним законодавством встановлено підвищені вимоги до військовослужбовця, що пов'язано з особливим статусом Збройних Сил України, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок. Недотримання вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
За приписами ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Статтею 2 Дисциплінарного статуту встановлено, що військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
За приписами ст. 3 Дисциплінарного статуту військова дисципліна досягається шляхом:
виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі;
особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України;
формування правової культури військовослужбовців;
умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників (далі - командири) до підлеглих без приниження їх особистої гідності, з дотриманням прав і свобод, постійної турботи про них та правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
зразкового виконання командирами військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;
підтримання у військових з'єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов, статутного порядку;
своєчасного і повного постачання військовослужбовців встановленими видами забезпечення;
чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно ст. 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно ст. 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Враховуючи зазначені приписи, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до нього можуть застосовуватись дисциплінарне стягнення, зокрема, звільнення з військової служби через службову невідповідність.
Відповідно до ст. 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Згідно ст. 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Згідно ст. 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Розглядом справи по суті встановлено, що на підставі рапорту начальника РСВ УСБУ в Чернівецькій області від 06.12.2021, відповідачем призначено службового розслідування по факту скоєння позивачем правопорушення.
Із змісту довідки про ознайомлення військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню з його правами від 09.12.2021 видно, що у зв'язку з призначенням службового розслідування щодо можливого вчинення співробітником Управління правопорушення (наказ УСБУ в Чернівецькій області від 09.12.2021 № 371/ДСК), 09.12.2021 позивача ознайомлено з правами передбаченими п. 10 Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок стосовно військовослужбовців Служби безпеки України, що підтверджується його підписом.
За результатами проведеного службового розслідування, 19.01.2022 комісією складено висновок № 75/11/85дск.
В ході службового розслідування комісією встановлено, що 05.12.2021 позивачем допущено порушення п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), чим спричинено матеріальну шкоду громадянинові ОСОБА_2 , за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП. Крім того, комісією встановлено, що позивач внаслідок особистої недисциплінованості, усвідомлюючи, що вживав напередодні алкоголь напої, прийняв рішення керувати транспортним засобом, відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим, будучи військовослужбовцем СБ України, дискредитував себе перед громадянами та працівниками правоохоронного органу та вчинив дії, які містять ознаки порушення вимог ст. 16 Закону України “Про дорожній рух”, п. 2.5. пп п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.
В ході проведення службового розслідування комісією зроблено висновок про допущення позивачем дисциплінарного правопорушення, що виразилося у неналежному виконанні вимог ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, ст. ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, у зв'язку чим запропоновано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України.
Згідно резолюцiї вiд 20.01.2022, накладеної на висновку за результатами проведення службового розслідування від 19.01.2022 № 75/1185дск, т.в.о. начальника УСБУ в Чернівецькій області полковником ОСОБА_3 прийнято рішення притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом “ж” ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України, тобто звільнення з військової служби через службову невідповідність.
Судом встановлено, що 20.01.2022 позивач особисто ознайомився з висновком за результатами проведення службового розслідування вiд 19.01.2022 № 75/1185дск, що підтверджується його підписом у висновку.
Матеріалами справи підтверджується, що постановою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.02.2022 у справі № 725/8763/21, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 02.03.2022, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і за його вчиненні накладено штраф в розмірі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Судовими рішеннями у справі № 725/8763/21, які набрали законної сили, встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 326584, 05.12.2021 в м. Чернівці по вул. Головна, 219 позивач, керуючи автомобілем Мерседес Бенц, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , здійснив зіткнення з транспортним засобом “Опель Вiваро” д.н.з. НОМЕР_3 , що рухався попереду і яким керував ОСОБА_4 . Вказані обставини також пiдтверджені поясненнями ОСОБА_4 та схемою ДТП.
Відповідно до відеозапису ОСОБА_1 при оформленні ДТП поводив себе з працівниками поліції некоректно, його рухи та мовлення були явно загальмовані. В подальшому, відповідно до відеозапису, ОСОБА_1 iз салону автомобіля намагався дістати зброю, на що відреагували працівники поліції і блокували його дії. Проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції ОСОБА_1 відмовився.
Згідно постанови Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07.02.2022 у справі № 725/8763/21, яка залишена без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 02.03.2022, водій ОСОБА_1 05.12.2021 о 21 год. 45 хв. в м. Чернівці по вул. Головна, 219 керував автомобілем Мерседес-Бенц, реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нестійка хода). Відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Розглядом адміністративної справи № 600/1336/22-а встановлено, що під час службового розслідування позивачем не заперечувався факт керування 05.12.2021 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Аргументів та мотивів спростувань відмови від проходження медичного огляду та обстеження 05.12.2021 позивач не обґрунтував під час розгляду справи по суті. Доказів обґрунтованої відмови позивача від проходження огляду на стан сп'яніння 05.12.2021, останній до суду не надав.
За приписами пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Порядок проходження такого медичного огляду визначено ст. 266 КУпАП та “Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 за №1103 (далі - Порядок №1103).
З матеріалів справи видно, що за порушення вимог пункту 2.5 "Правил дорожнього руху" відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а адміністративні матеріали направлені для розгляду до Першотравневого районного суду м. Чернівці.
Як зазначалося вище, постановою Першотравневого районного суду м. Чернівців від 07.02.2022 у справі № 725/8763/21, залишеною без змін постановою Чернівецького апеляційного суду від 02.03.2022, визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУПАП і за його вчинення накладено штраф в розмiрі 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рiк.
Враховуючи встановлені обставини та оцінюючи дії, що ставляться в провину позивачеві, суд погоджується із висновком службового розслідування, яким встановлені достатні підстави для застосування до позивача такого виду дисциплінарного стягнення, передбаченого п. “ж” ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України звільнення з військової служби через службову невідповідність.
Суд зазначає, що військовослужбовець СБУ має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, він зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини. Він повинен постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов'язані завжди пам'ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Службу безпеки України в цілому
При цьому, вчинені позивачем діяння призвели до дискредитації Служби безпеки України перед громадянами і працівниками іншого правоохоронного органу та створили реальні передумови для нанесення шкоди іміджу СБ України як державного органу спеціального призначення з правоохоронними функціями перед суспільством, оскільки проходження військової служби у СБУ несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Враховуючи наведене, суд вважає, що в даному випадку вина позивача у вчиненні дисциплінарного проступку проявляється в прямому умислі, тобто, останній свідомо допускав настання несприятливих наслідків після вчинення ним цих дій. Це порушення стало можливим внаслідок ігнорування ним вимог чинного законодавства та вимог, які ставляться до працівника СБУ.
Таким чином, на переконання суду, приймаючи рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення, за результатами реалізації якого позивача звільнено з військової служби через службову невідповідність, відповідач діяв обґрунтовано, на підставі власних повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, тому відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу.
Оскільки позовні вимоги позивача про поновлення його на військовій службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовної вимоги про визнання протиправним та скасування оскаржуваного наказу, суд в їх задоволенні відмовляє.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положення ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність прийняття оскаржуваного наказу стосовно позивача, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 9, 73 - 77, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );
відповідач - Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області (вулиця Шевченка, 1А, Чернівці, код ЄДРПОУ 20001786).
Суддя В.К. Левицький