22 вересня 2022 року м. Чернівці Справа № 600/1631/22-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Четвертого відділу Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, другий відповідач Чернівецький обласний територіальний центр комплектації та соціальної підтримки, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просить:
визнати протиправними дії Четвертого відділу Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у поверненні ОСОБА_1 належного йому транспортного засобу VOLKSWAGEN LT 35 вантажний фургон малотонажний-В, номер НОМЕР_1 , 2006 р.в., білого кольору;
зобов'язати Четвертий відділ Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки повернути ОСОБА_1 , належний йому транспортний засіб VOLKSWAGEN LT 35 вантажний фургон малотонажний-В, номер НОМЕР_1 , 2006 р.в., білого кольору.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідачем не дотримано процедури примусового відчуження транспортного засобу в умовах правового режиму воєнного стану, тому транспортний засіб підлягає поверненню позивачу.
Чернівецький обласний територіальний центр комплектації та соціальної підтримки (далі - другий відповідач) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову, вважав пред'явлений позов безпідставним та необґрунтованим. На думку відповідача, залучення належного позивачу транспортного засобу відбулось у визначеному законом порядку під час мобілізації, в період воєнного стану, та у порядку залучення транспортних засобів і техніки до виконання військово-транспортного обов'язку, яке оформлено відповідним актом приймання-передачі.
Правом, передбаченим ст. 163 КАС України, позивач та його представник не скористалися, відповідь на відзив до суду не надали.
Ухвалою суду від 06.05.2022 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою суду від 14.09.2022 залучено до участі у справі як другого відповідача Чернівецький обласний територіальний центр комплектації та соціальної підтримки.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб, марки VOLKSWAGEN LT 35, вантажний фургон малотонажний-В, номер шасі НОМЕР_2 , 2006 року випуску, білого кольору, належить на праві власності ОСОБА_1 .
Згідно наряду № 8 Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 15.03.2022, позивачу протягом 6 годин з моменту одержання часткового наряду потрібно було поставити за адресою: м. Новоселиця, Чернівецька область, до Четвертого відділу Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, наступну техніку: вантажний фургон VOLKSWAGEN LT 35, НОМЕР_3 , 2006 р.в.
Дослідженням наряду № 8 встановлено, що даний наряд не підписаний позивачем, оскільки, як зазначалося другим відповідачем у відзиві, позивач відмовився від отримання (підписання) часткового наряду та вилучення транспортного засобу, після чого його під супроводом представників поліції та представника РТЦК та СП було направлено на Пункт збору технiки 4 відділу Чернівецького РТЦК та СП.
Судом встановлено, що залучення під час мобілізації належного позивачу транспортного засобу оформлено актом приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 15.03.2022. Визначення вартості транспортного засобу проведено в присутності позивача із залученням судового експерта Чернівецького науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України, що підтверджується актом приймання-передачі від 15.03.2022.
22.03.2022 адвокат Біла У.М. в інтересах позивача звернулася з адвокатським запитом до Четвертого відділу Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про надання інформації.
Вказаний адвокатський запит зареєстровано відповідачем 22.03.2022 за вх. № 701.
За наслідками розгляду адвокатського запиту, 26.03.2022 відповідачем надано відповідь за вих. № 4/376, в якій зазначено, що транспортний засіб громадянина України ОСОБА_1 вантажний фургон малотоннажний-В WV1ZZZ2DZ6H032560 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 , було залучено для задоволення потреб Збройних Сил України під час мобілізації та воєнного стану в порядку виконання військово-транспортного обов'язку відповідно до Указів Президента України “Про введення воєнного стану” № 64/2022 від 24.02.2022, “Про загальну мобілізацію” № 69/2022 від 24.02.2022, Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у порядку передбаченому “Положенням про військово- транспортний обов'язок”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 28.12.2000 № 1921.
У відповіді наголошено, що 15.03.2022 мобілізаційною групою 4 відділу Чернівецького РТЦК та СП та представниками роти охорони 4 відділу Чернівецького РТЦК та СП при взаємодії із Патрульною поліцією в Чернівецькій області за погодженням начальника Чернівецької районної військової адміністрації проведено зупинку транспортних засобів з реєстраційними номерами Чернівецької області відповідно до мобілізаційних завдань 4 вiддiлу Чернівецького РТЦК та СП .
Під час зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , йому було роз'яснено причину зупинки та ознайомлено з частковим нарядом на вилучення транспортного засобу за підписами та печатками начальника Чернівецької районної військової адміністрації та начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте ОСОБА_1 відмовився від отримання (підписання) часткового наряду та вилучення транспортного засобу, після чого його під супроводом представників поліції та представника РТЦК та СП було направлено на Пункт збору технiки 4 відділу Чернівецького РТЦК та СП.
На пункті збору техніки 4 відділу Чернівецького РТЦК та СП під час оформлення акту приймання-передачі вантажного малотоннажного транспортного засобу марки VOLKSWAGEN LT 35 державний номер НОМЕР_3 2006 року випуску номер шасі НОМЕР_5 , водієм було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 від 23.04.2015.
Визначення вартості транспортного засобу було проведено в присутності власника (позивача) при залученні судового експерта Чернівецького науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України.
У відповіді від 26.03.2022 за № 4/37 також зазначено, що для здійснення оцінки потребувався певний час, а саме: для оформлення висновку експертного дослідження. Тому в розділі “балансова вартість наданої копії акта приймання-передачі не було зазначено балансову вартість транспортного засобу, оскільки не було висновку експертного дослідження, який мав бути наданий пізніше судовим експертом.
Після оформлення акту приймання-передачі транспортного засобу власник транспортного засобу вимагав один примірник акту приймання-передачі транспортного засобу оскільки, як він повідомив, йому потрібно було терміново їхати по особистим справам.
Також у даній відповіді наголошено, що позивачу було роз'яснено потребу чекати висновку експерта для визначення вартості транспортного засобу, проте він повідомив, що у нього немає часу чекати і згiдний на те, що при надходженні висновку експерта дописати в акті приймання-передачі транспортного засобу та повідомити його по мобільному телефону про залишкову вартість транспортного засобу. У зв'язку з наведеним, йому було надано завірену копію акту приймання-передачі транспортного засобу без визначення балансової вартості транспортного засобу за наполяганням.
Після певного часу, як ОСОБА_1 отримав завірену копію акту приймання-передачі транспортного засобу, він виявив бажання призиватися по мобілізації для того, щоб разом зі своїм транспортним засобом виїхати до військової частини для подальшого проходження військової служби. На військовозобов'язаного ОСОБА_1 було оформлено пакет документів щодо призову по мобілізації та виписано військовий квиток.
Після надходження висновку експерта власнику транспортного засобу ОСОБА_1 було повідомлено балансову вартість транспортного засобу та проведено записи в актах приймання-передачі транспортного засобу в роздiлi “Балансова вартість транспортного засобу”, про що і було повідомлено власнику.
Перед відправкою транспортного засобу до пункту призначення (до військової частини) ОСОБА_1 відмовився від призову по мобілізації та погодився надати власний транспортний засіб для відправки до пункту збору техніки військової частини.
Вiдповiдно до зазначених вище керiвних документів акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується власником, ТЦК та СП або його уповноваженим представником та командиром військової частини або її уповноваженим представником, скріплюється печатками.
Таким чином, повністю оформлений акт вручається особі, чий транспортний засіб залучено до виконання військово-транспортного обов'язку, лише після підписання та скріплення печаткою у військовій частині, якій передається транспортний засіб.
Оскільки у даному випадку, військова частина, якiй передавався транспортний засіб, розташована за межами Чернівецької області, то вручити власнику примірник акту приймання-передачі, повністю оформлений на Пункті збору техніки 4 відділу Чернівецького РТЦК та СП було неможливим. За поляганням ОСОБА_1 йому надана завірена копія акту, підписаного ним та ТЦК та СП.
Після доставки техніки до місця призначення акт приймання-передачі на автомобіль марки VOLKSWAGEN LT 35 2006 року випуску номер шасі НОМЕР_5 підписаний уповноваженим представником військової частини, скріплений печатками.
Крім того, до акту приймання-передачі долучено висновок експерта про вартість транспортного засобу. Всі необхідні відомості, в тому числі про технічний стан автомобіля на момент проведення оцінки та залучення до виконання військово-транспортного обов'язку, внесено до зазначених документів.
З матеріалів справи також видно, що 22.03.2022 адвокат Біла У.М. в інтересах позивача звернулася з адвокатським запитом до Четвертого відділу Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про повернення транспортного засобу, що належить позивачу.
Вказаний адвокатський запит зареєстровано відповідачем 22.03.2022 за вх. № 702.
За наслідками розгляду адвокатського запиту, 31.03.2022 відповідачем надано відповідь за вих. № 4/412, в якій зазначено, що транспортний засіб громадянина України ОСОБА_1 вантажний фургон малотоннажний-В WV1ZZZ2DZ6H032560 2006 року випуску, д.н.з. CE3962ВЕ, було залучено для задоволення потреб Збройних Сил України під час мобілізації та воєнного стану в порядку виконання військово-транспортного обов'язку відповідно до Указів Президента України “Про введення воєнного стану” № 64/2022 від 24.02.2022, “Про загальну мобілізацію” № 69/2022 від 24.02.2022, Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, у порядку передбаченому “Положенням про військово- транспортний обов'язок”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 28.12.2000 № 1921. Розгорнуту відповідь з даного питання надано за № 4/376 від. 26.03.2022. Повернення транспортного засобу буде здійснено у встановленому законодавством порядку після оголошення демобілізації.
Згідно листа Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Четвертий відділ) від 19.04.2022 № 4/616, транспортний засіб, що належить позивачу, марки VOLKSWAGEN LT 35 вантажний фургон малотонажний-В, номер шасі НОМЕР_2 , 2006 р.в., білого кольору, залучено для задоволення потреб Збройних Сил України під час мобілізації та воєнного стану в порядку виконання військово-транспортного обов'язку, який доставлено до Пункту збору техніки Військової частини НОМЕР_7 (м. Черкаси).
Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови у поверненні транспортного засобу, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Стаття 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні” у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, Указом Президента України від 14.03.2022 за №133/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, внесено часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” постановлено на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX), продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 року № 2263-IX затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12.08.2022 № 573/2022, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Указом Президента України № 69/2022 “Про загальну мобілізацію” від 24.02.2022 року було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано- Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
У п. 8 цього Указу встановлено місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Статтею 1 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” від 12.05.2015 № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
За приписами пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 8 Закону № 389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю; примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII).
Згідно ст. 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Стаття 6 Закону № 3543-XII визначає військово-транспортний обов'язок.
Зокрема, ч. 1 та 2 ст. 6 цього Закону передбачено, що військово-транспортний обов'язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.
За приписами абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов'язані: надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Отже, чинним законодавством встановлений військово-транспортний обов'язок власників транспортних засобів з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період забезпечувати транспортними засобами.
Порядок виконання військово-транспортного обов'язку визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також громадяни внаслідок вилучення чи примусового відчуження транспортних засобів в особливий період, визначається законом (ч. 2 ст. 6 Закон № 3543-XII).
Порядок виконання військово-транспортного обов'язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв'язку та Держспецтрансслужби (далі - військові формування) на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації визначено Положенням про військово-транспортний обов'язок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1921 від 28.12.2000 (далі - Положення № 1921).
Дія цього Положення поширюється на центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадян - власників транспортних засобів.
Згідно п. 2 Положення № 1921 частковий наряд - розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено під час мобілізації для керівників підприємств, установ та організацій завдання з передачі військовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки підписують частковий наряд і скріплюють підписи своїми печатками. Громадянам - власникам транспортних засобів частковий наряд надається у разі введення правового режиму воєнного стану.
Відповідно до п.3 Положення № 1921 під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють залучення транспортних засобів і техніки за лімітами вилучення транспортних засобів і техніки та відсотковими нормами вилучення, затвердженими Кабінетом Міністрів України, як окремо, так і у складі спеціальних формувань, які передаються до складу військових формувань під час мобілізації.
Згідно п. 5 Положення № 1921 посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов'язку відповідно до закону.
Пунктом 6 Положення № 1921встановлено, що військово-транспортний обов'язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов'язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.
Згідно п. 7 Положення № 1921 військово-транспортний обов'язок виконується: в мирний час - шляхом проведення заходів, пов'язаних з військовим обліком транспортних засобів і техніки та завчасним забезпеченням їх мобілізаційної готовності відповідно до визначених завдань; в особливий період - шляхом передачі підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами транспортних засобів і техніки для задоволення потреб військових формувань відповідно до визначених завдань.
Відповідно до п. 10 Положення № 1921 завдання з підготовки до передачі та передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням встановлюються розпорядженнями місцевих держадміністрацій за поданням територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та доводяться до відома:
керівників підприємств, установ та організацій у мирний час - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення відповідних зведених нарядів;
керівників підприємств, установ та організацій під час мобілізації - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення відповідних часткових нарядів;
громадян - власників транспортних засобів під час мобілізації у разі введення правового режиму воєнного стану - через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки шляхом вручення часткових нарядів.
Судом встановлено, що 15.03.2022 співробітниками Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки вручено позивачу наряд № 8 від 15.03.2022 № 257, в якому вказано про необхідність протягом 6 годин з моменту одержання часткового наряду поставити за адресою: с. Новоселиця, Чернівецька область, у 4 Чернівецького РТЦК та СП, наступну техніку: вантажний фургон VOLKSWAGEN LT 35, НОМЕР_3 , 2006 року випуску.
Дослідженням часткового наряду № 8 від 15.03.2022 № 257 встановлено, що наряд підписаний головою Чернівецької районної військової адміністрації та начальником Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки і скріплені своїми печатками. Даний наряд не підписаний позивачем, однак вручений останньому, про що зазначено в наряді в графі “відмітка про отримання примірника наряду отримав”.
У відзиві другий відповідач зазначав, що позивач відмовився від отримання (підписання) часткового наряду та вилучення транспортного засобу, після чого його під супроводом представників поліції та представника РТЦК та СП було направлено на Пункт збору технiки 4 відділу Чернівецького РТЦК та СП.
Наведені обставини також підтверджуються листом відповідача від 26.03.2022 № 4/376 та не спростовані позивачем під час розгляду справи по суті.
Згідно п. 27 Положення № 1921 залучення під час мобілізації транспортних засобів і техніки оформляється відповідним актом приймання-передачі за формою згідно з додатками 4 і 5.
Акт приймання-передачі складається у трьох примірниках і підписується керівником підприємства, установи та організації або його уповноваженим представником, керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його уповноваженим представником та командиром (начальником) військової частини (підрозділу), установи та організації військового формування або його уповноваженим представником, якому передається транспортний засіб або техніка, і скріплюється печатками.
Відповідно п. 28 Положення № 1921 в акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки зазначається залишкова (балансова) вартість транспортного засобу або техніки, визначена відповідно до даних балансу підприємства, установи та організації, складеного на останню звітну дату (останній день кварталу (року).
За власною ініціативою власника та за рахунок його коштів може проводитися незалежна оцінка транспортного засобу або техніки шляхом залучення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. В такому разі в акті приймання-передачі транспортного засобу і техніки зазначається вартість транспортного засобу або техніки, визначена за результатами проведення їх незалежної оцінки.
Розглядом справи по суті встановлено, що у спірних правовідносинах залучення під час мобілізації належного позивачу транспортного засобу оформлено актом приймання-передачі від 15.03.2022, який підписаний начальником 4 відділу Чернівецького районного територіального центру комплектування на соціальної підтримки, позивачем та командиром РМЗ, а також скріплений печатками.
У графі акту приймання-передачі від 15.03.2022 вказано, що “Балансова (залишкова) вартість транспортного засобу” автомобіля марки VOLKSWAGEN LT 35 2006 року випуску номер шасі НОМЕР_5 становить 229814,03 грн.
Згідно змісту акту приймання-передачі від 15.03.2022, оцінку транспортного засобу проведено Чернівецьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України. За наслідками оцінки транспортного засобу складено висновк експертного дослідження від 15.03.2022 за № ЕД/6/7343.
Як видно із висновку експертного дослідження від 15.03.2022 за № ЕД/6/7343, до Чернівецького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України 15.03.2022 надійшла заява від начальника 4 відділу Чернівецького районного територіального центру комплектування на соціальної підтримки вiд 15.03.2022 про проведення експертного транспортно-товарознавчого дослідження. Проведення експертного дослідження доручено судовому експерту сектору криміналістичного дослідження транспортних документів що їх супроводжують, вiддiлу автотехнічних досліджень та криміналістичного дослідження транспортних засобів Чернівецького НДЕКЦ MBC Петровському Д.Р., який має вищу юридичну освіту, кваліфікацію судового експерта правом проведення транспортно- товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.2 “Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу” (свідоцтво № 15452, видане ЕКК МВС 22.05.2017), стаж експертної роботи - з 2017 року. На дослідження надано: вантажний автомобіль марки “Volkswagen” моделі “LT 35”, номерний знак НОМЕР_3 . Під час дослідження необхідно встановити: яка ринкова вартість колісного транспортного засобу марки “Volkswagen” моделі “LT 35”, номерний знак НОМЕР_3 станом на момент проведення дослідження?
Дослідженням висновку експертного дослідження від 15.03.2022 № ЕД/6/7343 встановлено, що ринкова вартість вантажного автомобіля марки “Volkswagen” моделі “LT 35”, номерний знак НОМЕР_3 станом на момент проведення дослідження (15.03.2022) становить 229814,03 грн (двісті двадцять дев'ять тисяч вісімсот чотирнадцять грн 03 коп).
Отже, у відповідності іхз п. 28 Положення № 1921 в акті приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 15.03.2022 відповідачем зазначено залишкову (балансова) вартість транспортного засобу, яку сформовано на підставі експертного дослідження від 15.03.2022 № ЕД/6/7343.
Твердження позивача щодо складення акту приймання-передачі транспортних засобів і техніки від 15.03.2022 з порушенням вимог Положення № 1921, суд відхиляє, оскільки повністю оформлений акт вручається особі, чий транспортний засіб залучено до виконання військово-транспортного обов'язку, лише після підписання та скріплення печаткою військовій частині, якій передається транспортний засіб.
Як зазначав у відзиві другий відповідач, військова частина, якій передавався належний позивачу транспортний засіб, розташована за межами Чернівецької області, тому вручити позивачу примірник акту приймання-передачі, повністю оформлений на Пункті збору технiки 4 відділу Чернівецького РТЦК та СП було неможливим. Однак, за наполяганням позивача йому була надана завірена копія акту, підписаного ним та представником ТЦК СП.
В той же час, після доставки техніки до місця призначення акт приймання-передачі на автомобіль марки VOLKSWAGEN LT 35 2006 року випуску номер шасі НОМЕР_8 підписаний уповноваженим представником військової частини, та скрiплений печатками.
Крім того, до акту приймання-передачі долучено висновок експерта про вартість транспортного засобу. Всі необхідні відомості, в тому числі про технічний стан автомобіля на момент проведення оцінки та залучення до виконання військово-транспортного обов'язку, внесено до зазначених документів.
Беручи до уваги вищенаведене, залучення належного позивачу транспортного засобу, на думку суду, відбулось у визначеному законом порядку під час мобілізації, в період воєнного стану, та у порядку залучення транспортних засобів і техніки до виконання військово-транспортного обов'язку та оформлено відповідним актом приймання-передачі.
Суд приходить до переконання, що відповідачем та другим відповідачем дотримано процедуру залучення транспортного засобу належного позивача в період воєнного стану у відповідності до ст. 6 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та інших підзаконних нормативно-правових актів.
Суд наголошує, що дії відповідача та другого відповідача є правомірними, що підтверджується належними та допустимими доказами по справі.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону № 3543-XII приймання-передача транспортних засобів, залучених під час мобілізації, та їх повернення після оголошення демобілізації здійснюються на підставі актів приймання-передачі, в яких зазначаються відомості про власників, технічний стан, залишкову (балансову) вартість та інші необхідні відомості, що дають змогу ідентифікувати транспортні засоби.
Повернення транспортних засобів власнику здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту оголошення демобілізації.
Порядок компенсації шкоди, завданої транспортним засобам внаслідок їх залучення під час мобілізації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 30 Положення № 1921 повернення підприємствам, установам та організаціям транспортних засобів і техніки здійснюється військовими частинами (підрозділами), установами та організаціями військових формувань, для задоволення потреб яких вони залучалися, протягом 30 календарних днів з дати оголошення демобілізації через територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, які здійснили таке залучення.
Оскільки, станом на час розгляду справи, триває воєнний стан та не оголошено демобілізацію, тому у відповідача та другого відповідача відсутні правові підстави для повернення позивачу належного йому транспортного засобу.
З матеріалів справи видно, що відповідач листом від 26.03.2022 № 4/376 повідомив позивача про повернення транспортного засобу після оголошення демобілізації.
Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача та другого відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положення ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час судового розгляду справи другий відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність своїх дій, тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.
Доводи позивача щодо протиправності дій відповідача стосовно відмови у поверненні належного йому транспортного засобу залученого до виконання військово-транспортного обов'язку, суд відхиляє, оскільки під час розгляду справи по суті ним не доведено факту порушення оскаржуваними діями відповідача та/або другого відповідача своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд звертає увагу, що чинним законодавством передбачено відшкодування державою вартості майна чи збитків, яких зазнають громадяни внаслідок вилучення чи примусового відчуження транспортних засобів в особливий період.
Не бере до уваги суд також обставини викладені представником позивача у клопотанні про приєднання до матеріалів справи, якими обґрунтовує позовні вимоги позивача щодо відсутності у відповідача підстав для примусового відчуження транспортного засобу, оскільки згідно ст. 47 КАС України за своїм змістом та суттю не є клопотання (заявою) про зміну предмету або підстав позову, а також подане з порушенням строку встановленого ч. 3 ст. 262 КАС України.
Крім того, суд звертає увагу, що обставини викладені представником позивача у клопотанні про приєднання до матеріалів справи виходять за межі предмету спору, а також не спростовують висновок суду щодо правомірності дій відповідача та другого відповідача щодо залучення належного позивачу транспортного засобу до виконання військово-транспортного обов'язку, а також відмови у його поверненні.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, у задоволенні позову позивачу відмовлено повністю, та за відсутності понесення відповідачем судових витрат, судом розподіл судових витрат не проводиться.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 72, 73, 77, 90, 139, 241-243, 246, 287 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Четвертого відділу Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, другий відповідач Чернівецький обласний територіальний центр комплектації та соціальної підтримки, про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 );
відповідач - Четвертий відділ Чернівецького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. Чкалова, 3, м. Новоселиця, Чернівецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 26629474);
другий відповідач - Чернівецький обласний територіальний центр комплектації та соціальної підтримки (вул. Ольги Кобилянської, 32, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 08118534).
Суддя В.К. Левицький