щодо зупинення провадження в адміністративній справі
22 вересня 2022 року м. Рівне №460/19359/22
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, за участю: секретаря судового засідання І.С. Ляшук; позивача - ОСОБА_1 ; представників відповідача - С.С. Опевалової та І.А.Кошатюк; розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до 6 Прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України - Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 (далі - позивач) до Державної прикордонної служби України, в якому позивач, з урахуванням заяви про зміну предмета позову (від 26.07.2022), просив суд: визнати протиправними дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень: визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у перетині державного кордону громадянину ОСОБА_2 ; зобов'язати вчинити дії з надання можливості виїзду громадянину України ОСОБА_2 з території України до країн ЄС через державний кордон України у пунктах пропуску, не створюючи штучних перешкод.
Ухвалою суду від 18.07.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 26.07.2022 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 23.08.2022.
17 серпня 2022 року позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, у якій просив суд: визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо ненадання позивачу примірників рішень про відмову у перетині державного кордону 07.05.2022, 05.06.2022 та 26.07.2022; визнати протиправними та скасувати рішення про відмову у перетині державного кордону; зобов'язати виправити оскаржувані порушення з перешкоджання вільного виїзду з території України до країн ЄС.
Ухвалою суду від 23.08.2022 замінено неналежного відповідача у справі №460/19359/22 на належного - 6 Прикордонний Волинський загін Державної прикордонної служби України - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) (далі - відповідач).
Ухвалою суду від 23.08.2022 заяву позивача про залучення до участі у справі третьої особи - залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 23.08.2022, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, судове засідання відкладене на 22.09.2022.
12 вересня 2022 року позивач подав до суду заяву про зміну предмета позову, у якій просить суд: визнати протиправним та скасувати Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України №1058 від 11.09.2022; зобов'язати виправити оскаржувані порушення з перешкоджання вільного виїзду з території України до країн ЄС.
19 вересня 2022 року відповідач подав до суду клопотання про зупинення провадження у справі у порядку пункту 5 частини першої статті 236 КАС України - до закінчення дії воєнного стану в Україні.
У судовому засіданні 22.09.2022 представники відповідача просили суд задовольнити клопотання у повному обсязі.
Позивач заперечив проти вчинення такої процесуальної дії.
Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.
Питання щодо зупинення провадження у справі регулюються статтею 236 КАС України, яка за своєю конструкцією визначає підстави для зупинення провадження у справі: обов'язкові (імперативні), встановлені частиною першою цієї статті, та не обов'язкові (визначені як право суду), що наведені в частині другій цієї статті.
За правилами пункту 5 частини першої статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зі змісту наведеної норми слідує, що така стосується лише фізичної особи, яка перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України №389-VIII від 12.05.2015 «Про правовий режим воєнного стану».
За правилами статті 26 Закону №389-VIII, правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.
Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.
Суд зазначає, що жодних переконливих та вагомих обставин, які зумовлювали б неможливість судового розгляду справи через введення воєнного стану наразі немає. В матеріалах справи відсутні докази переведення цілої Військової частини НОМЕР_1 на воєнний стан чи задіяння усього її складу.
Відповідно до статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція), високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В силу положень статті 13 розділу І Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Стаття 6 Конвенції гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.
Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Як свідчить позиція ЄСПЛ у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Суд звертає увагу на те, що відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, а представники прибули у судове засідання, що свідчить про можливість вчинення відповідних процесуальних дії щодо подання до суду заяв по суті справи та участі у справі.
Тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зупинення провадження у справі.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 236, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання 6 Прикордонного Волинського загону Державної прикордонної служби України - Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі - залишити без задоволення.
Встановити 6 ІНФОРМАЦІЯ_1 - Військовій частині НОМЕР_1 п'ятнадцятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву в порядку статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, щодо заяви про зміну предмета позову про визнання протиправним та скасування Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України громадянину України №1058 від 11.09.2022 та зобов'язання виправити оскаржувані порушення з перешкоджання вільного виїзду з території України до країн ЄС.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив в порядку статей 163, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити 6 Прикордонному Волинському загону Державної прикордонної служби України - Військовій частині НОМЕР_1 п'ятиденний строк з дня отримання (вручення) відповіді на відзив для подання до суду заперечення в порядку статей 164, 261 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасникам справи, що згідно частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя К.М. Недашківська