Провадження № 33/803/1150/22 Справа № 932/3805/22 Суддя у 1-й інстанції - Карягіна Н. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
21 вересня 2022 року м. Дніпро
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.08.2022 року щодо неї по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.08.2022 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Одночасно стягнуто судовий збір у розмірі 496,20 грн.
05 вересня 2022 року ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування свого клопотання заявник вказує на те, що справу було розглянуто судом без її участі, відповідно до раніше поданої заяви про розгляд справи без її участі та на підставі її письмових пояснень від 16.08.2022. Про існування оскаржуваного судового рішення вона дізналася в телефонному режимі від працівника Бабушкінського районного суду, та на її прохання копія постанови судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.08.2022 року була направлена їй на електронну пошту й отримана нею 25 серпня 2022 року. Отже заявниця вважає, що вона має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та просить його поновити.
Перевіривши матеріали справи та наведені в клопотанні доводи щодо поважності причин пропуску ОСОБА_1 строку на оскарження рішення судді місцевого суду, приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ч.1 ст.6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Безсторонність суду передбачає як його суб'єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об'єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").
Свою правову позицію щодо тлумачення поняття поважності причин, які можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження неодноразово висловив у своїй рішенням Верховний Суд. Зокрема у Постанові Першої судової палати ККС ВС від 30 жовтня 2018 року (справа №299/2987/15-к провадження № 51-4594 км18) зазначено наступне.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (див.: рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29 жовтня 2015 року).
При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.
Суд не може зобов'язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.
Як убачається з матеріалів справи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , хоча і не була особисто присутнєю у судовому засіданні під час розгляду справи 18.08.2022, але безумовно була обізнана про те, що її справа розглядається Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська, про що свідчать її численні заяви та клопотання до суду (а.с.8,12,13,16-20). Крім того, як зазначає сама апелянт, та це підтверджується наявною у справі заявою ОСОБА_1 до суду від 16.08.2022 (а.с.21), заявниця була обізнана про судовий розгляд її справи, призначений на 18 серпня 2022 року, але прохала суд розглянути справу без її участі на підставі наявних доказів та її письмових пояснень від 16.08.2022. З урахуванням зазначених обставин суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська 18.08.2022 ухвалив оскаржуване рішення, в якому навів мотиви можливості розгляду справи без участі ОСОБА_1 .
За нормами ч.2 ст.294 КУпАП строк на апеляційне оскарження для ОСОБА_1 спливав - 28 серпня 2022 року.
Між тим, як свідчить подана до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська заява ОСОБА_1 від 23.08.2022 про видачу копії ухваленого щодо неї судового рішення, про результати судового розгляду справи та винесеної постанови вона дізналася 23 серпня 2022 року в телефонному режимі від працівника апарату місцевого суду (а.с.22). Саму копію оскаржуваної постанови місцевого суду, як зазначає ОСОБА_1 , вона отримала електронною поштою 25 серпня 2022 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження.
Натомість апеляційна скарга ОСОБА_1 була сформована та подана до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська через систему “Електронний суд” лише 05 вересня 2022 року.
Таким чином вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 безумовно була обізнана про перебіг судового розгляду справи про адміністративне правопорушення і про зміст ухваленого щодо неї судом рішення, та після отримання його копії мала можливість своєчасно подати апеляційну скаргу, але не скористалася своїм правом на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у визначений законом строк.
З огляду на викладене не можна погодитися з наведеними у клопотанні ОСОБА_1 доводами щодо поважності причин пропуску нею строків на апеляційне оскарження постанови судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.08.2022 року та апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки заявниця своєчасно дізналася про результати прийнятого судом щодо неї рішення, та, маючи реальну можливість скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом десятиденний строк після проголошення постанови місцевого суду та отримання копії судового рішення, не скористалася наданим їй законом процесуальним правом з причин, які не можна вважати поважними.
Інших причин, які унеможливили своєчасно подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, у клопотанні не наведено.
Підсумовуючи вищенаведене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.08.2022 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП відносно неї, є безпідставним та задоволенню не підлягає, а тому подана апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, разом з доданими до неї документами.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП ,-
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18.08.2022 року щодо нього по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124КУпАП.
Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО