справа №932/2099/22
провадження №2/932/682/22
12 вересня 2022 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі головуючого-судді: Цитульського В.І.,
за участю секретаря судового засідання: Коваленко А.Д.,
представника позивача: Якуб С.А.,
відповідача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Бабушкінський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Центральна адміністрація Дніпровської міської ради про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження, -
15.04.2022 позивач звернувся до суду із позовом у якому просить: визнати ОСОБА_1 батьком дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; виключити відомості про ОСОБА_5 , як про батька, із актових записів про народження дітей; внести відомості про батька дітей - ОСОБА_1 .
Узагальнені доводи учасників справи.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що нею, не перебуваючи в шлюбі, народжено 2-є дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батьком дітей було записано ОСОБА_5 , який не є її біологічним батьком. 15.09.2017 ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав. Біологічним батьком дітей є ОСОБА_1 . Одночасно вказує, що відомості про батька дітей вказано на підставі ст. 135 СК України, за заявою матері. Позивач вказує, що відповідач визнає батьківство, а тому просить задовільнити її позов.
Відповідачем подано заяву про визнання позову.
В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримала з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач просив позов задовільнити.
Обставини, встановлені судом.
Згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_3 .
Згідно свідоцтва про народження № НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_4 .
Батьками обох дітей записані ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 15.09.2017 ОСОБА_5 позбавлено батьківських прав. Вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_5 є батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
При зверненні до суду позивачем сплачено 992,40 грн. судового збору.
Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.
У відповідності до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до частин 4, 5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
За приписами п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема повне ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін.
У відповідності до ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача (ч.1).
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (ч.3).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Викладений висновок сформований у пунктах 40, 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (провадження №14-511цс18) зроблено правовий висновок про те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем.
У разі пред'явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов'язується вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.
Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти у задоволенні позову.
Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом з тим установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред'явлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.04.2021 у справі №707/2-1006/2011 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (провадження №14-61цс18), від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц (провадження №14-178цс18), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (провадження №14-392цс18), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (провадження №14-512цс18), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (провадження №14-511цс18), від 05.05.2019 у справі №554/10058/17 (провадження №14-20цс19).
За приписами ч.1 ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Проте, за приписами ч. 4 вказаної статті, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 ст.129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства.
Відповідно до ч.1 ст.138 СК України, жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини.
У відповідності до ст.168 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із заявою про надання їм права на побачення з дитиною. Суд може дозволити разові, періодичні побачення з дитиною, якщо це не завдасть шкоди її життю, здоров'ю та моральному вихованню, за умови присутності іншої особи.
Відповідно до ст.169 СК України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до ч.2 ст.70 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтями 12 та 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Висновки суду.
Висновки заочного рішення Краматорського міського суду Донецької області від 15.09.2017 спростовують доводи позову про те, що відомості про батька ОСОБА_3 та ОСОБА_4 записано на підставі ст.135 СК України.
Із позовом у вказаній справі зверталася мати - ОСОБА_2 , яка вказувала, що батьком дітей є саме ОСОБА_5 . Вказана обставина фактично є встановленою судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Підстави даного позову суперечать встановленим обставинам.
При цьому жодних доказів на підтвердження нових обставин позивач не наводить. Необхідного для категоричного висновку про батька висновку судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи позивач не подає.
Окрім того, особа, яка позбавлена батьківських прав зберігає певні права щодо дитини, зокрема право на спілкування, а також має право на поновлення батьківських прав. Із змісту наведених норм Сімейного кодексу України вбачається, що як позов матері про оспорення батьківства так і позов особи, що вважає себе батьком дитини, повинен бути спрямований до особи, записаної батьком. Відповідачем факт батьківська визнається, що свідчить про відсутність спору між сторонами.
За таких обставин, позов має бути спрямований саме до особа, яка була записана батьком дитини проте позбавлена батьківських прав.
Враховуючи, що визнання відповідачем позову суперечить закону та порушує інтереси особи, яка позбавлена батьківських прав, суд відмовляє у прийнятті визнання відповідачем позову.
З огляду на наведене суду відмовляє у задоволенні позову.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Бабушкінський районний у м. Дніпрі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Центральна адміністрація Дніпровської міської ради про встановлення батьківства та внесення змін до актового запису про народження - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено, підписано та проголошено 16.09.2022.
Суддя: В.І. Цитульський