справа №203/719/21
провадження №2/932/1087/21
(заочне)
29 липня 2022 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,
за участю секретаря: Дубовик К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «УНІКА», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, пені, інфляційних втрат, трьох відсотків річних, інфляційних втрат та франшизи, -
Рух справи.
23 лютого 2021 року позивач звернувся до суду із позовом у якому просить:
стягнути на користь ОСОБА_1 із ПАТ «СК «УНІКА» неоплачене страхове відшкодування 15697,02 грн., пеню - 820,55 грн., 3% річних від простроченої суми - 205,00 грн., інфляційні втрати - 588,64 грн., витрати на послуги експерта автотоварознавця - 1600,00 грн., що разом складає 18911,21 грн. та суму сплаченого судового збору 908,00 грн.
стягнути на користь ОСОБА_1 із ОСОБА_2 франшизу в розмірі 1000 грн.
Ухвалою суду від 16 лютого 2022 року вказану справу прийнято свого провадження головуючим суддею Цитульським В.І. та призначено судове засідання на 29.07.2022.
Представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідачі у судове засідання не зявился, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини своєї не явки не повідомили.
Узагальнені доводи учасників справи.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що 15.05.2020 року в м. Дніпро на перехресті вул. М. Грушевського та вул. М. Драгоманова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “Hyundai Accent”, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу застрахована в Приватному акціонерному товаристві ''Страхова компанія ''УНІКА''згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № АО/0550756, який діяв на дату ДТП та транспортного засобу “Renault Megane”, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 . Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.06.2020 року, справа № 932/6067/20. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ОСОБА_3 “Renault Megane”, д.р.н. НОМЕР_2 , чим завдані матеріальні збитки. Вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу “Renault Megane”, д.р.н. НОМЕР_2 становить 56066,88 грн., фактично сплачено стаховою компанією 39369,86 грн. Відтак просить стягнути із відповідача невідшкодовану частину збитку в сумі 15697,02 грн., пеню - 820,55 грн., 3% річних від простроченої суми - 205,00 грн., інфляційні втрати - 588,64 грн., витрати на послуги експерта автотоварознавця - 1600,00 грн., що разом складає 18911,21 грн. Умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу “Hyundai Accent”, д.р.н. НОМЕР_1 , передбачено франшизу в розмірі 1000,00 грн. Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню франшиза в розмірі 1000,00 грн.
Відповідачі були належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, проте своїм правом на подання відзиву не скористалися.
Обставини, встановлені судом.
15.05.2020 року в м. Дніпро на перехресті вул. М. Грушевського та вул. М. Драгоманова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “Hyundai Accent”, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу “Renault Megane”, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 (далі - Потерпіла особа).
Вина ОСОБА_2 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.06.2020 року, справа № 932/6067/20.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль ОСОБА_3 “Renault Megane”, д.р.н. НОМЕР_2 , чим завдані матеріальні збитки.
19.07.2020 року між позивачем, ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , був укладений Договір відступлення права вимоги.
Відповідно до п. п. 1-3 вказаного Договору, Новий Кредитор набуває право вимагати від ПрАТ «СК «УНІКА» та від винної у дорожньо-транспортній пригоді особи, або від будь-якої іншої особи, що в силу закону несе відповідальність перед Кредитором за спричинені винною особою збитки, заборгованості в розмірі матеріального збитку (у т.ч. право вимоги по сплаті неустойки (пені) та витрат в порядку ст. 625 ЦК України), який буде встановлений висновком незалежної судової експертизи проведеної на замовлення Кредитора та який спричинено Кредитору в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 15.05.2020 в м. Дніпро на перехресті вул. М. Грушевського та вул. М. Драгоманова за участі автомобіля “Renault Megane”, д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля “Hyundai Accent”, д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .
Згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № АО/0550756 цивільно-правова відповідальність транспортного засобу “Hyundai Accent”, д.р.н. НОМЕР_1 застраховано у ПрАТ СК «УНІКА», статус на дату ДТП діючий, ліміт відповідальності за шкоду завдану пошкодженням майна - 100 тис. грн., франшиза - 1000 грн.
Згідно висновку експертного дослідження №1406/20/20 від 09.06.2020 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу “Renault Megane”, д.р.н. НОМЕР_2 становить 102130,90 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу замінних частин - 56066,88 грн.
Згідно квитанції від 09.06.2020 вартість послуг експерта становить 1600 грн.
Згідно акту прийому-передачі виконаних робіт №20 від 16.07.2020, замовник ОСОБА_1 , виконавець ФОП ОСОБА_4 , автомобіль “Renault Megane”, д.р.н. НОМЕР_2 загальна вартість ремонтних робіт із врахуванням запасних частин становить 56521,37 грн.
20.05.2020 року ОСОБА_1 , як представник ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ СК ''Уніка'' із повідомлення про ДТП, заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП ОСОБА_4 , запрошенням на незалежну експертизу та надав весь необхідний пакет документів.
02.07.2020 року ОСОБА_1 , як представник ОСОБА_3 направив Страховику рахунок з СТО № 40 від 11.06.2020 року ФОП ОСОБА_4 , виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ФОП ОСОБА_4 , витяг з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_4 , копію постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_2
10.07.2020 року Страховик (Відповідач-1) виплатив страхове відшкодування у розмірі 39369,86 грн., без узгодження такого розміру із ОСОБА_3 , що підтверджується платіжним дорученням №160401 від 10.07.2020.
ОСОБА_3 не погодився із розміром страхового відшкодування та направив скарги до МТСБУ та Національного банку України.
Згідно відповіді МТСБУ та Національного банку України вказані органи не наділені повноваженнями перевіряти дотримання Страховиком Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів та зазначили, що рішення страховика може бути оскаржено у судовому порядку.
Також, листом від 14.09.2020 року представник ОСОБА_3 звертався до ПрАТ СК ''Уніка'' із запитом щодо направлення документів на підставі яких оцінено розмір заподіяної шкоди та вимогою доплатити страхове відшкодування згідно висновку експерта Дроздова Ю.В від 09.06.2020 року № 1406/20/20 складеного на замовлення Позивача, копія витягу висновку направлялася страховику.
Листом від 12.10.2020 року ПрАТ СК ''Уніка'' повідомила, що надати документи не може, а можна з ними ознайомитися лише в електронному вигляді в офісі Страховика, а також вказана, що розмір збитку розраховано на підставі звіту № 3732 від 07.07.2020 року, складеного ТОВ ''СЗУ Україна Консалтинг''.
Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.
У відповідності до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно приписів ст.13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У відповідності до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18) зроблено висновок, що аналіз норм статей 1187 та 1172 дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.
У відповідності до ст.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно приписів ст.29 вказаного Закону у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
За приписами ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 07.02.2019 у справі №45/3746/16, провадження №61-31661св18, правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці.
У відповідності до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
За приписами ст.515 ЦК України заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик протягом 15 днів з узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. А у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Пунктом 36.5 зазначеного вище закону встановлено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Згідно частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до роз'яснень, наведених у пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», положення статті 625 ЦК України не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов'язанням, яке виникає з договірних зобов'язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).
Пунктом 21 цієї ж постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснено, що при безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (стаття 526, частина друга статті 625 ЦК).
За приписами п. 36.6. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.
Висновки суду.
Обставина, що ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом “Hyundai Accent”, д.р.н. НОМЕР_1 , порушив правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу “Renault Megane”, д.р.н. НОМЕР_2 , встановлена постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили.
Цивільно правова відповідальність щодо володіння транспортним засобом “Hyundai Accent”, д.р.н. НОМЕР_1 , застрахована у страховика ПрАТ СК «УНІКА». Відтак володільцем вказаного автомобіля є відповідач, який несе відповідальність за шкоду, завданою у зв'язку із володінням таким автомобілем.
Крім того, обставина, що на дані правовідносини поширюється дія ст.1172 ЦК України, фактично визнана відповідачем. Зокрема у заявах по суті спору заперечення відповідача зводяться до того, що відповідачем застраховано свою цивільно-правову відповідальність, отже відповідати за завдану шкоду повинен страховик.
За вимогами закону та висновками Верховного Суду, при встановлених обставинах страховик зобов'язаний сплатити страхове відшкодуванням у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, а із роботодавця (володільця) підлягає стягненню різниця між фактичною вартістю ремонту (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням.
Страховиком виконано свої зобов'язання та сплачено страхове відшкодування в сумі 39369,86 грн., однак сума відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей складає 56066,88 грн., таким чином з ПрАТ «СК «УНІКА» підлягає стягненню недоплачене страхове відшкодування в розмірі 15697,02 грн.
Відповідач-1 повинен був виконати обов'язок по сплаті страхового відшкодування до 20.08.2020 року включно.
Тобто, за період з 21.08.2020 року по 27.01.2021 року ПрАТ СК ''Уніка'' повинно сплатити пеню в розмірі 820,55 грн., 3% річних в розмірі 205,00 грн. та втрати від інфляції в розмірі 588,64 грн.
Також, з ПрАТ СК ''Уніка'' мають бути стягнені витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця в розмірі 1600,00 грн.
Умовами договору страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу “Hyundai Accent”, д.р.н. НОМЕР_1 , передбачено франшизу в розмірі 1000,00 грн., таким чином, з відповідача-2 ОСОБА_2 підлягає стягненню франшиза в розмірі 1000,00 грн.
За таких обстави позов є обґрунтованим, а позовні вимоги доведеними. Відповідно наявні підстави для задоволення позову повністю.
Оскільки позов задоволено із відповідача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір. Інших судових витрат не заявлено.
Керуючись статей 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 задовільнити.
Стягнути з ПАТ «СК «УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) неоплачене страхове відшкодування 15697,02 грн., пеню - 820,55 грн., 3% річних від простроченої суми - 205,00 грн., інфляційні втрати - 588,64 грн., витрати на послуги експерта автотоварознавця - 1600,00 грн., що разом складає 18911,21 грн. та суму сплаченого судового збору 908,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 франшизу в розмірі 1000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Повний текст рішення суду проголошено 29.07.2022.
Суддя: В.І.Цитульський