Справа № 127/23155/20
Провадження № 1-кп/127/913/20
15 вересня 2022 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України відомості про які внесено 10 липня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020020001342 та 20 квітня 2020 року за № 12020020040000490 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України відомості про яке внесено 10 липня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020020020001342,-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України та ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.
В судовому засідання прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 строком на 60 діб із визначенням розміру застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Вказав, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати. Наголосив, що виключно тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинуваченого в ході подальшого судового розгляду.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_7 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора наголосивши на тому, що усі припущення останнього є порушенням презумпції невинуватості ОСОБА_4 . Жодних підстав для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому немає, оскільки докази, які містяться в матеріалах справи не доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення визначеного ст. 263 КК України, а обвинувальний акт є необґрунтованим. Враховуючи вказане, просив частково задоволити клопотання прокурора обравши ОСОБА_4 запобіжний захід у виді домашнього арешту з 22:00 години до 07:00 години із застосуванням електронного засобу контролю.
Головатий не погодився з прокурором. Вказав, що наміру переховуватися від суду він немає. Просив замінити йому тримання під вартою на домашній арешт. Повідомив, що раніше п'ять разів судимий і зараз обвинувачується у вчиненні двох кримінальних правопорушень. Вказав, що у нього середня освіта, після закінчення школи ніде не навчався, жодної професії не здобув. Крім цього повідомив, що офіційно ніколи не працював, трудової книжки немає, вперше був судимий у 17 років.
Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 поклався на розсуд суду.
Обвинувачений ОСОБА_5 не бажав висловитися з приводу заявленого клопотання.
Заслухавши думку сторін, дослідивши клопотання та матеріли провадження, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків у кримінальному провадженні.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.07.2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 25.09.2022 року.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд приймає до уваги тяжкість обвинувачення ОСОБА_4 , факт того, що він обвинувачується у вчинені тяжкого злочину санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років. Разом з тим, сама лише тяжкість обвинувачення не є вирішальною для суду, проте оцінюється в сукупності з іншими даними провадження, в тому числі і даними щодо особи обвинуваченого. Так, раніше неодноразово судимий обвинувачений не має постійного місця проживання у місті Вінниці та офіційного місця роботи, що в своїй сукупності свідчить про наявність ризику переховування від суду, перешкоджанню кримінальному провадженню та вчинення нового кримінального правопорушення.
При цьому, суд не вбачає підстав для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у визначений час доби, оскільки відсутність міцних соціальних зв'язків, стабільного доходу та постійного місця проживання та реєстрації у м. Вінниці свідчить про те, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого.
При цьому, суд наголошує, що ризики наведені прокурором та встановлені судом не є порушенням презумпції невинуватості ОСОБА_4 , оскільки вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу суд не встановлює винуватість чи невинуватість обвинуваченого і не піддає останнього покаранню. Так, метою продовження запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігання ризикам наведеним у ст. 177 КПК України із урахуванням визначених ст. 178 КПК України обставин.
Таким чином, вищенаведені обставини свідчать, що ризики встановлені судом при обранні та подальшому продовженні запобіжного заходу існують, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом буде тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Водночас прокурор просив визначити обвинуваченому розмір застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Оскільки сторона обвинувачення просить визначити заставу обвинуваченому, суд приймає відповідне рішення та визначає розмір застави у зазначеному у клопотанні розмірі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, суд, -
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 15.09.2022 року до 13.11.2022, включно.
На підставі п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 198480,00 гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме те, що якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя :