Провадження № 11-сс/821/333/22 Справа № 705/3222/22 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
20 вересня 2022 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі прокурора підозрюваного (відеоконференція) захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 вересня 2022 року, якою застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 1 ст. 263 КК України, -
Слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області з клопотанням, погодженим прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022250320001024 від 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 289 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 за невстановлених слідством обставин вступив з невстановленими особами у попередню змову, спрямовану на скоєння злочину відносно ОСОБА_10 .
Реалізовуючи зазначену змову, 05.08.2022 близько 19:00 год. ОСОБА_7 та невстановлені слідством особи, без жодного дозволу та інших підстав для цього шляхом вільного доступу увійшли на подвір'я домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 .
Достовірно знаючи, що на території зазначеного домоволодіння в будівлі господарського призначення знаходиться двоколісний мотоцикл марки «Futong» моделі «RF150-C» (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) вартістю близько 29 тис. грн., який належить ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та його спільники з метою незаконного заволодіння зазначеним транспортним засобом, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, через незамкнені двері проникли в будівлю господарського призначення, звідки, застосовуючи фізичну силу, виштовхали вищевказаний двоколісний мотоцикл за межі домоволодіння та в подальшому залишили місце події разом із викраденим транспортним засобом, таким чином незаконно заволодівши ним.
Тим самим встановлена достатність доказів для підозри ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у приміщення.
Він же, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, в невстановлений час та спосіб, з метою придбання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно і цілеспрямовано, незаконно придбав патрони різних видів і калібрів та корпуси бойових гранат і запали до них, при цьому, усвідомлюючи, що вказані предмети відносяться до бойових припасів, зберігання яких заборонено, перемістив їх до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де почав їх незаконно зберігати.
В подальшому 31.08.2022 в період часу з 07.05 год. до 11.05 год., під час проведення санкціонованого обшуку на підставі ухвали слідчого судді, в житловому будинку домоволодіння по АДРЕСА_2 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_12 та, в якому фактично постійно проживає ОСОБА_7 , виявлено і вилучено: два металеві предмети округлої форми, які являються корпусами бойових ручних гранат РГД-5 і Ф-1 та два продовгуватих металевих предмети з ричагами, які являються бойовими уніфікованими підривниками дистанційної дії до ручних гранат модернізованого типу УЗРГМ, які є засобами підриву для ручних гранат, що в своїй сукупності представляють боєприпаси; металеві предмети продовгуватої форми, які являються боєприпасами до нарізної вогнепальної зброї різного виду і різних калібрів, а саме: патрони калібру 9 мм з маркуваннями «270» і «97» в кількості 112 штук; патрони калібру 7,62 мм в кількості 71 штуки; патрони калібру 5,45 мм в кількості 16 штук; патронів калібру 5,6 мм кільцевого запалювання в кількості 18 штук, які ОСОБА_7 незаконно придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Ці дії підозрюваного органами досудового розслідування кваліфіковано по ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу
31.08.2022 ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень.
31.08.2022 року його повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 2 ст. 289 КК України.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_7 відповідно до ст. 63 Конституції України надавати показання відмовився.
Також у клопотанні зазначається, що причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами.
В якості підстав застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 зазначає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Приймаючи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_7 , усвідомлюючи значення своїх протиправних дій та їх наслідки, вчинив умисний тяжкий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років з можливою конфіскацією майна, та те що останній, перебуваючи на волі, може продовжити вчиняти аналогічні злочини, незаконно впливати на потерпілого та свідків, впливати на подальший хід досудового розслідування та збір доказів на свою користь, тому обрання відносно нього будь-якої іншої міри запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
У клопотанні слідчий просив застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб з можливістю внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвалою слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 вересня 2022 року клопотання слідчого задоволено та застосовано відносно підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, який рахувати з 31.08.2022 року до 29.10.2022 року включно.
Визначено підозрюваному ОСОБА_7 заставу - 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 148 860 (сто сорок вісім тисяч вісімсот шістдесят) гривень, після внесення якої підозрюваний (обвинувачений) звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому вона перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного (обвинуваченого) під вартою.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 , подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
В апеляційній скарзі адвокат вказує, що ні слідчим, ні прокурором не було подано жодного доказу, які б доводили існування ризиків на які сторона обвинувачення вказує в клопотанні.
Фактично всі наявні ризики, як слідчий так і суд, вважає встановленими лише на підставі тяжкості загрожуваного покарання, проте орган досудового розслідування та суд забули що сама лише тяжкість покарання не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Не було враховано й того, що підозрюваний є раніше не судимою особою, має сім'ю, дружина перебуває на 24 тижні вагітності, згідно характеристики ОСОБА_7 є допропорядною людиною, характеризується позитивно.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з вимогами ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції, переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Згідно з приписом п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При розгляді зазначеного кримінального провадження відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст. 5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п. с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
У рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа «Буткевічюс проти Литви»).
Разом з тим відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява № 42310/04 суд наголошує, що термін “обґрунтована підозра” означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Слідчим суддею встановлено, що СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022250320001024 від 17.08.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був затриманий 31.08.2022 працівниками поліції Уманського РУП ГУНП в Черкаській області в порядку ст. 208 КПК України.
31.08.2022 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 та ч. 1 ст. 263 КК України.
Обставинами та доказами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 263 КК України є: заява та показання потерпілого ОСОБА_11 ; показання свідків ОСОБА_10 від 18.08.2022; ОСОБА_13 від 18.08.2022; ОСОБА_14 від 18.08.2022; ОСОБА_15 від 18.08.2022; ОСОБА_16 від 18.08.2022; ОСОБА_17 від 18.08.2022; протокол огляду предметів від 22.08.2022, а саме компакт-диску CD-R з вмістом відеозаписів з камер «Безпечне місто» від 05.08.2022; протокол обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , від 31.08.2022; протоколи огляду предметів від 31.08.2022; затримання підозрюваного ОСОБА_7 від 31.08.2022.
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів дійшов висновку про те, що підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років і які вчинені проти власності, а також проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, крім того підозрюваний не працює та не має постійного джерела прибутку, злочини вчинено в період введеного у країні воєнного стану, що вказує на стійке неприйняття підозрюваним загальновизнаних у суспільстві правил поведінки та моральності і характеризує його як особу, що становить підвищену суспільну небезпеку. Вказані обставини свідчать про наявність ризику переховувався від органів досудового розслідування та суду, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Доводи апеляційної скарги такі висновки не спростовують.
Слідчий суддя правильно задовольнив клопотання слідчого та застосовував відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки, на думку колегії суддів, такий вид запобіжного заходу забезпечить запобігання ризикам, передбаченими ст.177 КПК України, є обґрунтованими, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду.
Крім того, апеляційний суд також враховує суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», оскільки злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 скоєні в період дії воєнного стану на території Україні проти особистої власності іншої особи, вчинені групою осіб.
Доводи захисника що підозрюваний ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, зокрема, вагітну дружину, характеризується позитивно, жодним чином не можуть бути підставою для скасуванні ухвали слідчого судді, та не зменшують суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , та не виключають наявних ризиків.
Отже, враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів дійшла до переконання, що органом досудового розслідування була доведена неможливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, для запобігання названим вище ризикам.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ні слідчим суддею, ні апеляційним судом під час апеляційного розгляду скарги, не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, на переконання апеляційного суду, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави. Це зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника немає та ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін як законна, обґрунтована та вмотивована.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 370, 404, 405, 407, 419, 422, КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 02 вересня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави відносно ОСОБА_7 -залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді: