20 вересня 2022 року
м. Рівне
Справа № 569/25284/21
Провадження № 22-ц/4815/1138/22
Головуючий у Рівненському міському суді
Рівненської області: суддя Галінська В.В.
Рішення суду першої інстанції
(вступна і резолютивна частини) проголошено:
о 12 год. 30 хв. 01 липня 2022 року у м. Рівне
Рівненської області
Повний текст рішення складено: 06 липня 2022 року
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючий: суддя Хилевич С.В.
судді: Ковальчук Н.М., Майданік В.В.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк";
відповідач - ОСОБА_1 ;
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ільїна Вадима Анатолійовича на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2022 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
У грудні 2021 року в суд звернулося Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" (далі - АТ "ПУМБ" або банк) з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Мотивуючи вимоги, вказувалося, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28 травня 2021 року, що набрав законної сили, відповідача визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України. Цим вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що вона вчинила підроблення офіційних документів, які видаються і посвідчуються підприємством та установою і надають права, з метою використання його підроблювачем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, а також вчинила використання завідомо підроблених документів.
Так, ОСОБА_1 28 травня 2022 року, а також протягом часу з 01 червня по 25 червня 2022 року, виконавши усі дії, які вона вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до закінчення, використовуючи відкриті в АТ "ПУМБ" поточний і картковий рахунки ТОВ "Чарівна мить" та ТОВ "Софіївська група", будучи однією особою, виключно яка має до них доступ та уповноважена розпоряджатися ними, протиправно, з корисливих спонукань заволоділа наданими за овердрафтом грошовими коштами на загальну суму 149 955, 74 гривні. З огляду на наведене ці кошти визначені позивачем як майнова шкода банку, яку і просить стягнути з відповідача на його користь.
Рішенням Рівненського міського суду від 01 липня 2022 року позов задоволено і стягнуто із ОСОБА_1 на користь АТ "ПУМБ" 149 955, 74 гривні майнової шкоди.
Вирішено питання про судові витрати.
У поданій через свого представника - адвоката Ільїна В.А. апеляційній скарзі відповідач, вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, що полягало у невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильному застосуванні норм матеріального права, просить його скасувати і відмовити в задоволенні позову повністю.
Обґрунтовуючи її, зазначалося про те, що судове рішення мотивовано виключно припущеннями. При цьому вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28 травня 2021 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні підробки офіційних документів та їх використанні, однак досудовим слідством та судом потерпілих встановлено не було, як не встановлено і завданих збитків.
Тому вважає, що між діями відповідача та завданою шкодою банку відсутній причинно-наслідковий зв'язок. Вироком суду було встановлено, що дії ОСОБА_1 спрямовані на отримання винагороди за підробку та використання документів, а не на заволодіння коштами АТ "ПУМБ". Матеріали ж кримінального провадження щодо шахрайства невстановленими особами виділено в окреме провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги.
Як з'ясовано судом, і ці обставини вбачаються з матеріалів справи, 28 травня 2021 року вироком Дніпровського районного суду м. Києва у справі №755/2595/21, що набрав законної сили, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, та призначено покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у виді обмеження волі строком на два роки. На підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо протягом двох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї ст. 76 КК України обов'язки.
Цим вироком встановлено, що відповідач, діючи за попередньою змовою із невстановленою слідством особою, видаючи себе за директора ТОВ "Чарівна мить" та директора ТОВ "Софіївська група", використовуючи печатки цих підприємств, завідомо підроблений паспорт на ім'я ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 , у якому на третій і п'ятій сторінках здійснено переклеювання фотокарток із зображенням однієї і тієї самої невідомої особи жіночої статі, для звернень до банківської установи з пропозиціями щодо отримання кредитних коштів, підписання необхідних документів від імені директора зазначених товариств ОСОБА_2 , в які внесено завідомо неправдиві відомості, створивши враження про легітимність діяльності ТОВ "Чарівна мить" і ТОВ "Софіївська група", шляхом обману, з корисливих мотивів, 28 травня 2020 року і протягом часу з 01 червня по 25 червня 2020 року заволоділа належними АТ "ПУМБ" кредитними коштами (овердрафт) на загальну суму у 149 955, 74 гривні.
Вважаючи, що діями ОСОБА_1 йому завдано матеріальної шкоди на зазначену суму, у грудні 2021 року в суд звернулося АТ "ПУМБ" з позовом до відповідача про відшкодування 149 955, 74 гривень.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості вимог позивача, оскільки грошові кошти, якими незаконно заволоділа ОСОБА_1 і які не повернула кредитодавцю, є прямою шкодою, завданою банку. Тому з відповідача стягнуто на користь АТ "ПУМБ" 149 955, 74 гривень.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ст.ст. 22, 1166, 1192 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Повно і правильно з'ясувавши обставини справи та встановивши, що при вирішенні спірних правовідносин до застосування підлягають норми матеріального права, на застосуванні яких наполягав позивач, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, стягнувши із ОСОБА_1 на користь АТ "ПУМБ" 149 955, 74 гривень.
Щодо доводів апеляційної скарги про невстановлення осіб потерпілих та нез'ясування розміру завданих збитків, то з ними погодитися не можна.
Так, згідно із ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Тобто преюдиційність обставин визначається тим, що вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28 травня 2021 року, який набрав законної сили, встановлено, що ОСОБА_1 вчинила кримінальні правопорушення за ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, внаслідок чого заподіяно шкоди АТ "ПУМБ". Щодо її розміру, то за обставинами спірних правовідносин та на підставі вимог закону він повинен доказуватися у цивільному судочинстві.
Тому не заслуговують на увагу й аргументи заявника про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями ОСОБА_1 і наслідками, які настали для АТ "ПУМБ". Оскільки незаконність дій відповідача з отримання оведрафту уже встановлено, а також встановленим є те, що вона цим заподіяла шкоди банку, то суд попередньої інстанції правильно взяв до уваги і наявні в матеріалах справи докази, які об'єктивно засвідчують й розмір завданої відповідачем майнової шкоди.
Так, на а.с. 54 міститься копія меморіального ордера №TR.42313077.69152.359 від 17 серпня 2020 року, яким стверджується про факт отримання ТОВ "Чарівна мить", від імені якого за обставинами вироку діяла відповідач, у банку 69 984, 27 гривень кредиту (овердрафт). Це ж убачається і з довідки АТ "ПУМБ" бн від 24 листопада 2021 року.
З меморіального ордера №TR.42282875.69151.359 від 17 серпня 2020 року видно, що отримувачем 79 971, 47 гривень кредиту (овердрафт) у АТ "ПУМБ" є ТОВ "Софіївська група", від імені якого за обставинами вироку діяла ОСОБА_1 (а.с. 81). Те ж саме видно і з довідки банку бн від 24 листопада 2021 року (а.с. 82).
Норми ст. 76-81 ЦПК України вказують, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1.) письмовими, речовими і електронними доказами; 2.) висновками експертів; 3.) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми доказами є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Решта покликань автора апеляційної скарги є необґрунтованими і тому колегією суддів також відхиляються.
Перегляд судового рішення у суді апеляційної інстанції забезпечує виконання головного завдання appelatio - дати новим судовим розглядом додаткову гарантію справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист. Ця гарантія полягає в тому, що сам факт другого розгляду дозволяє уникнути помилки, що могла виникнути при першому розгляді. Апеляція, по суті, є надання новим судовим розглядом додаткової гарантії справедливості судового рішення, реалізації права на судовий захист.
Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп2003).
Підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін відповідно до ст. 375 ЦПК України є додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.
З огляду на це та враховуючи правила ч.ч. 1, 2, 8, 13 ст. 141 ЦПК України, сплачені ОСОБА_1 3 405 гривень судового збору при поданні апеляційної скарги та 5 000 гривень витрат на правничу допомогу поверненню з банку на її користь не підлягають.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ільїна Вадима Анатолійовича залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 01 липня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий : С.В. Хилевич
Судді: Н.М.Ковальчук
В.В.Майданік