Справа № 541/832/22 Номер провадження 33/814/1280/22Головуючий у 1-й інстанції Городівський О. А. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП
19 вересня 2022 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Карпушин Г.Л., при секретарі судового засідання Бродській В.О., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою законного представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 червня 2022 року,-
Постановою судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 22 червня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. 00 коп.
Стягнуто із ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 496 грн 20 коп. на користь держави.
Цією постановою гр. ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що 27 квітня 2022 року о 21 годині 42 хвилин в с. Великі Сорочинці, по вул. Гоголя, 2, не маючи права керування, керував транспортним засобом ІЖ 6114 д.н.з. НОМЕР_1 , без мотошолома, з ознаками алкогольного сп'яніння, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, при цьому від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, на місці зупинки та огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130, ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 126 КУпАП.
Не погодившись із вказаною постановою, її в апеляційному порядку оскаржила законний представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності (мати) ОСОБА_2 - ОСОБА_2 , подавши апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 червня 2022 року, та закрити провадження стосовно ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. В іншій частині постанова суду не оскажувалася.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що доказів того, що ОСОБА_2 23.04.2022 року в 21-42 год. в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області по вул. Гоголя, 2 керував транспортним засобом та в останнього був механічний рух, працівниками поліції не долучено до матеріалів справи.
Натомість, як стверджує апелянт, ОСОБА_2 перебував в задній частині батьківського подвір'я, в той момент, коли по вул. Гоголя, в с. Великі Сорочинці проїжджали працівники поліції, побачивши ОСОБА_2 вони зупинилися та з озброєними представниками територіальної оборони вийшли з автомобіля і почали питати ОСОБА_2 , що він там робить та чи вживав алкогольні напої. Потім вони запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Апелянт стверджує, що її син, ОСОБА_2 , спочатку він проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, адже перебував в стресовому стані, однак через декілька хвилин, коли прийшла вона, то чітко сказала, що вони поїдуть до лікарні для проходження огляду, що підтверджується відеозаписом о 21 год. 44 хв. 33 сек.
Апелянт вважає, що пояснення свідків не можуть братися до уваги через те, що вони є зацікавленими особами та поводили себе агресивно.
Тому, на думку апелянта, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, не звернув увагу на наявні порушення, що призвело до помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дослідивши надані докази, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 квітня 2022 року о 21 годині 42 хвилин в с. Великі Сорочинці, по вул. Гоголя, 2, ОСОБА_2 керував тз ІЖ 6114 д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, порушення координації рухів, запах алкоголю з порожнини рота, при цьому від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, на місці зупинки та огляду в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
Визнаючи винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладаючи адміністративне стягнення у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що фактично дане адміністративне правопорушення встановлено протоколом про адміністративне правопорушення серія ААБ №007747 від 23.04.2022 року (а.с.1), відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, письмовими поясненнями свідків.
З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.
Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінетом Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Пунктом 2.5. ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як можна спостерігати із наявних матеріалів справи, водій ОСОБА_2 не виконав вимоги п.2.5. ПДР України, за що ч.1 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність.
Доводи апелянта про те, що доказів того, що ОСОБА_2 23.04.2022 року в 21-42 год. в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області по вул. Гоголя, 2 керував транспортним засобом та в останнього був механічний рух, працівниками поліції не долучено до матеріалів справи, суд вважає неприйнятними з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 здійснював рух транспортним засобом ІЖ д.н.з. НОМЕР_1 , із його ж слів їхав до друга. Тобто аргументи апелянта щодо того, що водій ОСОБА_2 перебував в задній частині батьківського подвір'я, в той момент, коли по вул. Гоголя, в с. Великі Сорочинці проїжджали працівники поліції, і побачивши ОСОБА_2 зупинилися та з озброєними представниками територіальної оборони вийшли з автомобіля і почали питати ОСОБА_2 , що він там робить та чи вживав алкогольні напої, не заслуговують на увагу.
Аргументи апелянта щодо того, що її син, ОСОБА_2 , спочатку він проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, адже перебував в стресовому стані, однак через декілька хвилин, коли прийшла його мати, вона чітко сказала, що вони поїдуть до лікарні для проходження огляду, що підтверджується відеозаписом о 21 год. 44 хв. 33 сек. не заслуговують на увагу, адже із досліджуваного відеозапису не вбачаються зазначені обставини.
Доводи апелянта, що пояснення свідків не можуть братися до уваги через те, що вони є зацікавленими особами та поводили себе агресивно, суд вважає необґрунтованими, адже сама по собі агресивність не є підставою для визнання свідків упередженими та зацікавленими особами. Натомість, із матеріалів справи вбачається, що свідки були присутні з самого початку виконання працівниками поліції своїх повноважень, що не пов'язано із подальшою агресивністю, викликаною діями матері ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (п.65).
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З огляду на встановлені обставини справи, надані на їх підтвердження докази, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про доведеність належними та допустимими доказами у сукупності вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
У рішення ЄСПЛ від 25.03.2021 по справі «Сміляніч проти Хорватії», Суд наголошує, що автомобілі можуть стати небезпечними через безвідповідальне чи необережне використання і можуть спричинити суспільну шкоду, тому держава повинна прагнути запобіганню ДТП, забезпечуючи за допомогою адекватних мір стримування та превентивних заходів дотримання відповідних правил, спрямованих на зниження ризиків небезпеки необережної, безвідповідальної поведінки під час дорожнього руху (п.76).
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Таким чином, надаючи оцінку доказам у справі в її сукупності, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга законного представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 - ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу законного представника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 червня 2022 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає
Суддя Полтавського
апеляційного суду Г.Л. Карпушин