Справа № 544/1227/21 Номер провадження 33/814/135/22Головуючий у 1-й інстанції Нагорна Н.В. Доповідач ап. інст. Нізельковська Л. В.
19 вересня 2022 року м. Полтава
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Нізельковська Л.В.,
із секретарем - Гресьом А.О.,
за участі захисника - адвоката Цьоми Р.А.,
представника потерпілого - адвоката Попп А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2021 року,
Цією постановою провадження у справі щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого інженером ТОВ НВП „Аеротехніка-МЛТ”, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
закрито в зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 11.07.2021 року, о 18.55 год., керував автомобілем „Skoda Octavia”, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався по 168 км. автомобільної дороги „Київ-Харків-Довжанський” в напрямку м.Полтава в середній смузі для руху. Перед перестроюванням в крайню ліву смугу, не впевнившись, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам руху, допустив зіткнення із транспортним засобом „Volkswagen CC”, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в крайній лівій смузі для руху в попутному з ним напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 10.1, 10.3 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.
Закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення, суддя врахував висновок експерта №94 від 30.11.2021 року відповідно до якого в діях ОСОБА_2 невідповідностей п.п.10.1, 10.3 ПДР України не вбачається. Тобто, дійшов висновку, що його дії не знаходяться у причинному зв'язку з даною пригодою.
На вказану постанову потерпілий подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України. Зазначив, що в діях ОСОБА_2 наявний склад правопорушення, оскільки саме він, у відповідності до п.п. 10.1, 10.3 ПДР України, перед початком маневру перестроювання та зміною напрямку руху повинен був впевнитися в безпечності маневру і не створенні таким чином перешкоди для водія, який рухався в попутному з ним напрямку.
Про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлений не був, а справу розглянуто суддею за його відсутності, що свідчить про неповноту судового розгляду та порушення його прав, визначених ст.269 КпАП України. Вказані обставини позбавили потерпілого можливості ознайомитися зі змістом висновку експерта, привести аргументи та подати свої заперечення.
Захисник Луневський Є.О., потерпілий ОСОБА_1 та особа, провадження щодо якої закрито, ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлені про місце, дату та час слухання в судове засідання не з'явились. Про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомили.
Вислухавши представника ОСОБА_3 , який підтримав апеляційну скаргу потерпілого, думку захисника Цьоми Р.А., який вважав постанову судді законною і обгрунтованою та просив залишити її без змін, дослідивши матеріали справи, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя місцевого суду даних вимог закону не дотримався, у зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 11.07.2021 року, о 18.55 год., керував автомобілем „Skoda Octavia”, д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався по 168 км. автомобільної дороги „Київ-Харків-Довжанський” в напрямку м.Полтава в середній смузі для руху. Перед перестроюванням в крайню ліву смугу, не впевнившись, що це буде безпечно та не створить перешкоди іншим учасникам руху, допустив зіткнення із транспортним засобом „Volkswagen CC”, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в крайній лівій смузі для руху в попутному з ним напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 10.1, 10.3 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.
Такі висновки суду ґрунтуються на такому.
Статтею ст.124 КпАП України передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Тобто, підставою для притягнення до відповідальності за ст.124 КпАП України є не будь-яке порушення Правил дорожнього руху, а саме те порушення, яке знаходиться у причинному зв'язку із настанням наслідків.
Відповідно до п.10.1 ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно з п.10.3 ПДР України у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції захисник Цьома Р.А. провину ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди заперечив та вказав, що останній виїхав на головну дорогу із місця для зупинки у відповідності до ПДР України. Проїхавши два розвороти, здійснив маневр виїзду на середню смугу для руху та в подальшому в ліву крайню смугу для розвороту транспортних засобів. Після цього помітив автомобіль чорного кольору, який на великій швидкості рухався позаду нього в попутному напрямку та не вживав заходів для зменшення швидкості руху, ОСОБА_2 , уникаючи зіткнення, був вимушений виконати маневр руху вправо, але зазнав удару в задню частину свого автомобіля.
Однак, з наявних в матеріалах справи пояснень потерпілого ОСОБА_1 вбачається, що він рухався по автомобільному шляху „Київ-Харків-Довжанський” в напрямку м.Лубни Полтавської області в крайній лівій смузі для руху. Коли проїжджав 168 км. траси, помітив автомобіль „Skoda Octavia”, д.н.з. НОМЕР_1 , який, не надавши переваги у русі, почав виїжджав із середньої смуги в крайню ліву. ОСОБА_1 намагався вжити заходи задля уникнення зіткнення, шляхом зміни напрямку руху вправо, однак водій автомобіля, що рухався попереду також повернув в тому ж напрямку, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів.
Наведені в поясненнях потерпілого ОСОБА_1 обставини повністю підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_4 , яка в момент зіткнення перебувала в салоні автомобіля „Volkswagen CC” в якості пасажира та зазначила, що автомобіль „Skoda Octavia” здійснив виїзд із середньої частини дороги в крайню ліву смугу, не надавши перевагу автомобілю під керуванням ОСОБА_1 , який в цей час рухався у своїй смузі в попутному напрямку, що призвело до подальшого зіткнення.
Як вбачається зі схеми місця ДТП, зіткнення відбулось на середній частині автомобільного шляху ближче до лівого краю за напрямком руху транспортного засобу „Volkswagen CC”. Пошкодження на транспортних засобах локалізовані таким чином: у „Volkswagen CC” деформовано весь кузов транспортного засобу, а у „Skoda Octavia” - задню ліву частину.
Наявними в матеріалах справи фотознімками підтверджуються напрямок руху транспортних засобів, дорожня обстановка та обставини їх зіткнення, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та на схемі місця дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, викладені обставини свідчать про те, що водій ОСОБА_2 , при перестроюванні ліворуч, не надав дороги транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, і саме цими своїми діями створив перешкоду для руху інших транспортних засобів, тим самим порушив п.п. 10.1, 10.3 ПДР України.
Таким чином, саме ОСОБА_2 , порушивши ПДР України, створив умови для ДТП, і саме його дії знаходяться у причинному зв'язку з настанням наслідків, а тому його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, є повністю доведеною.
Наданий стороною захисту висновок експерта №94 від 30.11.2021 року про неможливість встановити, чи наявні в діях ОСОБА_2 порушення ПДР України, що з технічної точки зору знаходяться в причинному зв'язку з виникненням ДТП, не спростовує висновку суду про те, що саме з вини ОСОБА_2 сталася ДТП.
В свою чергу, експертне дослідження було проведено за відсутності вихідних даних та матеріалів справи, не було здійснено відповідних замірів та огляду транспортних засобів, не з'ясовано механізм зіткнення та не враховано пояснень всіх учасників дорожньо-транспортної пригоди. При цьому, в основу експертизи було покладено лише показання ОСОБА_2 та досліджено надані на огляд фотознімки транспортних засобів із зображеними на них механічними пошкодженнями.
Разом з тим, відповідно до ч.6 ст.38 КпАП України адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Враховуючи, що правопорушення було вчинено 11.07.2021 року, строк накладення адміністративного стягнення, на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, закінчився.
Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, постанова судді підлягає скасуванню із ухваленням нової, якою ОСОБА_2 необхідно визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, а провадження в справі закрити на підставі п.7 ст.247 КпАП України в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КпАП України, -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Пирятинського районного суду Полтавської області від 20 грудня 2021 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
Провадження в справі щодо ОСОБА_2 закрити на підставі п.7 ст.247 КпАП України в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КпАП України.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДЯ Л.В. Нізельковська