Справа № 554/3492/22 Номер провадження 11-сс/814/624/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
14 вересня 2022 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 23 травня 2022 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ СУ ГУНП в Полтавській області та накладено арешт на майно, а саме:
- автомобіль марки „Hyundai I30”, д.н.з. НОМЕР_1 , бежевого кольору, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки „Toyota Camry”, д.н.з. НОМЕР_3 , сірого кольору, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 ,
власником яких є ОСОБА_6 , шляхом встановлення заборони користування та розпорядження ними.
Як вбачається зі змісту клопотання, слідчим відділом СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42022172060000079 від 04.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Відповідно до матеріалів провадження, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді начальника Миргородської районної військової адміністрації Полтавської області, тобто будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, висунув вимогу одному із засновників ТОВ „Агромолтранс” ОСОБА_7 про надання йому шляхом перерахування на рахунок благодійного фонду неправомірної вигоди в розмірі 500 000 грн. за видачу перепусток для безперешкодного руху автомобілів, працівників підприємства через блокпости та під час комендантської години, а також невилучення автомобілів для потреб ЗСУ. Крім того, ОСОБА_6 наголосив про обізнаність із втратами підприємства внаслідок псування молочної продукції через тривале проходження блокпостів, які є набагато більшими ніж визначена ним сума неправомірної вигоди.
Змусивши ОСОБА_7 надати неправомірну вигоду ОСОБА_6 забезпечив видачу 10.05.2022 року Миргородською РВА спеціальних перепусток на 18 автомобілів та перепусток 21 працівнику ТОВ „Агромолтранс” для безперешкодного проїзду по території Миргородського району та в умовах комендантської години.
18.05.2022 року в ході телефонної розмови ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_7 про направлення на електронну адресу ТОВ „Агромолтранс” листа, в якому було зазначено реквізити Миргородської районної громадської організації „Асоціація фермерів та приватних землевласників „Відродження Полтавщини” для перерахування неправомірної вигоди.
20.05.2022 року ОСОБА_7 , на виконання вказівки ОСОБА_6 , перебуваючи у відділенні АТ „Креді Агріколь Банк” за адресою: м.Полтава, вул.Соборності, 50, перерахував частину неправомірної вигоди в розмірі 50 000 грн. на вищевказаний рахунок, а ОСОБА_6 у вказаний ним спосіб одержав зазначені кошти.
Під час проведення досудового розслідування було встановлено, що у власності ОСОБА_6 перебувають транспортні засоби, зокрема: автомобіль марки „Hyundai I30”, д.н.з. НОМЕР_1 , бежевого кольору, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 ; автомобіль марки „Toyota Camry”, д.н.з. НОМЕР_3 , сірого кольору, 2016 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 .
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя, посилаючись на положення ст.170 КПК України, вказав на наявність підстав вважати, що зазначене майно може мати відношення до вчинення кримінального правопорушення, а тому вважав за необхідне вжити заходи задля збереження речових доказів.
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, власник майна подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу, в частині заборони користування транспортними засобами, скасувати та передати автомобілі на відповідальне зберігання власнику з можливістю їх використання. Вказав, що вилучені транспортні засоби відношення до кримінального провадження не мають, не є знаряддями вчинення злочину, а тому не відповідають критеріям, визначеним ст.98 КПК України.
При цьому, на даний час на території України діє воєнний стан, а тому у разі загострення ситуації вказані авто будуть необхідні для вивозу у більш безпечне місце його сім'ї, в тому числі двох неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні.
Прокурор, представник ОСОБА_8 та власник майна ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлені про місце, дату та час слухання провадження, в судове засідання не з'явились. Просили розглянути провадження за їхньої відсутності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до такого висновку.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 170, 173 КПК України з'ясував усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна, та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.
Як вбачається із матеріалів провадження, слідчим відділом СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №42022172060000079 від 04.05.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, слідчий зазначив про необхідність збереження зазначеного майна з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно з приписами п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, конфіскації майна як виду покарання, який накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна.
Санкцією ч.3 ст.368 КК України визначено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
У відповідності до положень ч.1 ст.59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Згідно з даними реєстраційних карток транспортних засобів, автомобілі „Hyundai I30”, д.н.з. НОМЕР_1 , та „Toyota Camry”, д.н.з. НОМЕР_3 , належать ОСОБА_6 на праві приватної власності.
Таким чином, з метою запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна необхідно накласти арешт з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Отже, висновок слідчого судді про необхідність задоволення клопотання слідчого є правильним.
Крім того, як вбачається із матеріалів провадження, строк досудового розслідування закінчився, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022172060000079 від 04.05.2022 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, завершено. Всі необхідні слідчі дії, експертні дослідження проведені, а відповідні висновки отримані органом, що здійснював досудове розслідування.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 направлено для розгляду по суті до суду, де буде проведено підготовче судове засідання та вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи наведене, підстав для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає, в зв'язку з чим апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 23 травня 2022 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4