79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.09.2022 Справа № 914/1230/22
Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., за участі секретаря судового засідання Прокопів І.І., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз»
до відповідача: Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго»
про: стягнення 384 643,00 грн.,
представники
позивача: Олійник О.О.
відповідача: не з'явився,
13.06.2022р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до відповідача: Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» про стягнення 384 643,00 грн.
20.06.2022р. Господарський суд Львівської області постановив ухвалу, якою, зокрема, ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження; судове засідання призначити на 13.07.2022р.; явку представників сторін у судове засідання не визнано обов'язковою.
У судовому засіданні 13.07.2022р. прийняв участь уповноважений представник позивача, суд постановив розгляд справи відкласти на 31.08.2022р. о 11.00 год.
Ухвалою від 13.07.2022р., в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, Господарський суд Львівської області викликав відповідача у цій справі та повідомляв про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.
У судове засідання 31.08.2022р. з'явився представник позивача.
Протокольною ухвалою від 31.08.2022р. судове засідання відкладено на 14.09.2022р. о 11.45 год.
Ухвалою від 05.09.2022р., в порядку ст.ст. 120-121 ГПК України, Господарський суд Львівської області викликав відповідача у цій справі та повідомляв про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду спору по суті.
У судове засідання 14.09.2022р. з'явився представник позивача, відповідач не забезпечив участь повноважного представника.
Відзиву від відповідача не надходило.
У свою чергу суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.05.2020р. у справі №922/1200/18 та від 04.06.2020р. у справі №914/6968/16.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» слідує, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Львівської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Суть спору: Спір виник у зв'язку з тим, що, за твердженням позивача, відповідач не здійснив оплату вартості наданих послуг за розподіл природного газу за травень-червень 2021 року, що стало підставою звернення останнього до суду.
Позиція позивача:
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неоплати вартості наданих послуг за розподіл природного газу за травень-червень 2021 року відповідачем, у останнього утворилась заборгованість у розмірі 340 119,20 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору зі сторони відповідача, позивач просить стягнути з останнього, крім суми основного боргу, 28 374,33 грн. - пені, 5 143,72 грн.- 3% річних, 11 005,75 грн. інфляційних втрат.
Позиція відповідача:
Відповідач, повідомлений належним чином про відкриття даного судового провадження, стосовно заявлених вимог не заперечив, доказів на спростування викладених позивачем обставин, відзиву чи пояснень не подав.
За результатами дослідження наданих позивачем доказів та матеріалів справи, суд встановив наступне:
Типовий договір розподілу природного газу затверджено Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015р. «Про затвердження Типового договору розподілу природного газу». Типовий договір розподілу природного газу є публічним (стаття 633 Цивільного кодексу України) та договором приєднання (стаття 634 Цивільного кодексу України). Умови Типового договору є однаковими для всіх споживачів України.
Типовий договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
01.01.2016 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» та Комунальним підприємством Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» укладено Договір на розподіл природного газу №09420МВQNEGТ016 шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (далі Договір), за умовами якого за цим Договором Оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, у строки та порядку, визначені цим Договором (п. 2.1. Договору).
Згідно з пункту 12.1. Договору цей Договір укладається на невизначений строк.
Відповідно до п. 6.6. Договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Так, згідно з Актом наданих послуг №ЛВЯ81053773 від 31.05.2021р. за травень 2021 року, Споживач прийняв природний газ в обсязі 84 354, 95 тис.куб.м. на загальну суму 170059,58 грн. та згідно з Актом наданих послуг №ЛВЯ81070759 від 30.06.2021р. за червень 2021 року - природний газ в обсязі 84 354, 97 тис.куб.м. на загальну суму 170 059,62 грн.
Викладене підтверджується також Актами звіряння взаємних розрахунків за період січень - травень 2021 року та січень-липень 2021 року, підписаними обома сторонами без зауважень.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України. Згідно зі статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (абз. 1 п. 6.6. Договору).
При цьому суд зазначає, що підписання Відповідачем Акту наданих послуг № ЛВЯ81053773 від 31.05.2021р. та Акту наданих послуг №ЛВЯ81070759 від 30.06.2021р., які є первинними обліковими документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і які відповідають вимогам, зокрема ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.
Відтак, як встановлено судом та не спростовано КП «Сокальтеплокомуненерго», Позивачем надано Відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 340119,20 грн, що підтверджується матеріалами справи.
Всупереч взятим на себе зобов'язанням за Договором Відповідач не оплатив вартість наданих послуг, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.
Відповідачем не спростовано обставин, на які покликається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, водночас позивачем доведено суду наявність правових підстав для стягнення з відповідача 340 119,20 грн заборгованості за спірним Договором. Відтак, заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 8.2. Договору, у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Здійснивши перевірку наданого розрахунку пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат в зазначеному позивачем розмірі, суд зазначає, що такий розрахунок здійснено вірно, а тому заявлені вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ч.1 ст. 526 ЦК України).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які покликається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №8595 від 07.06.2022р. на суму 6 425,92 грн.
Водночас, суд звертає увагу позивача, що згідно з п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (ч.2 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).
Беручи до уваги викладене вище, а також те, що відповідно до положень ГПК України та Закону України «Про судовий збір», за подання позову у цій справі позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 5 769,64 грн., то переплачена сума судового збору за подання позовної заяви у цій справі становить 656,28 грн., проте, враховуючи те, що позивачем, станом на момент ухвалення рішення у цій справі не подано, передбаченого ст.7 Закону України «Про судовий збір», клопотання, питання про повернення зазначеної суми судового збору, судом не вирішується.
З підстав наведеного, розподілу між сторонами підлягає 5 769,64 грн., сплаченого позивачем судового збору.
Доказів понесення інших судових витрат, окрім сплаченого за подання позовної заяви до господарського суду судового збору, станом на момент прийняття рішення позивачем суду не заявлено та не подано, в матеріалах справи такі докази відсутні.
Згідно п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-79, 86, 129, 236, 238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Комунального підприємства Сокальської міської ради «Сокальтеплокомуненерго» (місцезнаходження: Україна, 80000, Львівська обл., Сокальський район, місто Сокаль, ВУЛИЦЯ ГЕРОЇВ УПА, будинок 21; ідентифікаційний код 22422842) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» (місцезнаходження: Україна, 79039, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ЗОЛОТА, будинок 42; ідентифікаційний код 03349039) заборгованість за розподіл природного газу в розмірі 340 119,20 грн., 28 374,33 грн. пені, 5 143,72 грн.- 3% річних, 11 005,75 грн. інфляційних втрат та 5 769,64 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Повний текст рішення складено 19.09.2022 р.
Суддя Король М.Р.