Справа № 182/3483/22
Провадження № 1-кп/0182/934/2022
12.09.2022 року м. Нікополь
Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні у м. Нікополі в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2022 за № 12022046340000312 по обвинуваченню
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новокиївка, Дніпропетровської, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працевлаштованого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 21.04.2017 року Томаківським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено з іспитовим строком на 2 роки;
- 18.10.2018 року Марганецьким районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.15, ч.2 ст.185; ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєдано 6 місяців за вироком Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 21.04.2017 до відбування 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 30.05.2022 із Солонянської ВК Дніпропетровської області у зв'язку з відбуттям покарання;
у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальний проступок за встановлених досудовим розслідуванням обставин.
ОСОБА_2 приблизно в кінці березня 2022 року (більш точної дати та часу досудовим розслідування встановити не надалось можливим) вирішив придбати підроблене посвідчення водія з метою отримання можливості керувати транспортними засобами.
З метою отримання підробленого посвідчення водія у спосіб, що не відповідає порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску до керування транспортними засобами», ОСОБА_2 за допомогою інтернет-сайту «Facebook» в кінці березня 2022 року (більш точної дати та часу досудовим розслідування встановити не надалось можливим) зв'язався із невстановленою особою, яка запропонувала придбати підроблене посвідчення водія встановленого зразка за ціною 6000 гривень. При цьому, достовірно знаючи про порядок отримання посвідчення водія, встановлений чинним законодавством, діючи всупереч цього порядку, ОСОБА_2 умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, ввійшов у змову з невстановленою особою та замовив за обумовлену ціну виготовлення підробленого посвідчення водія категорії «А»,«В», «С» з метою подальшого його використання. При цьому, невстановлена особа повідомила ОСОБА_2 про необхідність передачі фотокартки для її розміщення на бланку посвідчення на право керування транспортними засобами, а також копії паспорту та підпису. ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що його фотокартка та вказані документи будуть використані для виготовлення підробленого офіційного документа - посвідчення на право керування транспортними засобами, надіслав невстановленій особі свою фотокартку, копію паспорту та копію підпису.
У подальшому невстановлена особа виготовила посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 19.05.2022, категорії «А»,«В», «С» на ім'я ОСОБА_2 та за допомогою послуг логістичної компанії «Нова пошта», шляхом доставки документа, обвинувачений на початку червня 2022 року (більш точної дати та часу досудовим розслідування встановити не надалось можливим) отримав у поштовому відділенні для подальшого використання згадане підроблене посвідчення.
Після отримання підробленого посвідчення водія, ОСОБА_2 , достовірно знаючи, що згадане посвідчення водія підроблене, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, розуміючи, що порушує вимоги постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчення водія та допуску до керування транспортними засобами», умисно використав завідомо підроблений документ - посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 19.05.2022, категорії «А»,«В»,«С» на своє ім'я для керування автотранспортним засобом марки «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_2 за наступних обставин.
Так, 26.07.2022 близько 15:30 год. ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «ВАЗ-2106», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на блокпосту 227 км автодороги Н-23 Кропивницький-Кривий Ріг-Запоріжжя був зупинений працівниками поліції, а саме інспектором ВРПП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області. Під час здійснення перевірки водійського посвідчення ОСОБА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність свого діяння та бажаючи його настання, використав завідомо підроблене посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 19.05.2022, категорії «А»,«В»,«С» на своє ім'я, яке згідно висновку експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/104-22/22476-ДД від 03.08.2022 не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам посвідчень водія, що знаходяться в офіційному обігу на території України, пред'явивши його працівнику поліції.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Ухвалою суду від 08.09.2022 обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення (кримінальний проступок) за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.07.2022 за № 12022046340000312 по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України призначений до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
В направленому обвинувальному акті прокурором ОСОБА_3 викладено клопотання, в якому зазначено, що, враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст.302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також, до обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яку він підписав у присутності захисника - адвоката ОСОБА_4 , відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України, згоден з розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с.67-69). У вказаній заяві захисником підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
До обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування.
Згідно матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 не оспорюється пред'явлене йому обвинувачення у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Як встановлено судом, зазначені в обвинувальному акті обставини встановлені органом досудового розслідування на підставі: протоколу огляду предмета від 26.07.2022 з фото таблицею до нього ( а.п. 11-13); висновку судової технічної експертизи документів № СЕ-19/104-22/22476-ДД від 03.08.2022 року ( а.п. 23-27).
Суд, перевіривши матеріали кримінального провадження, встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист підозрюваному було роз'яснено та дотримано.
Розглянувши обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку, додані до нього матеріали кримінального провадження та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд вважає винуватість ОСОБА_2 доведеною в межах пред'явленого обвинувачення.
Дії ОСОБА_2 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
При обранні міри покарання суд враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також вимоги ст. 65 КК України, відповідно до яких суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.
Також, суд ураховує встановлені органом досудового розслідування обставини та докази на підтвердження встановлених органом досудового розслідування обставин та особу обвинуваченого.
Так, обвинувачений ОСОБА_2 на утриманні нікого не має, одружений ( а.п. 42), офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо (а.п.41), на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.п. 37), раніше судимий (а.п. 34-36).
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та визнання вини (ч. 2 ст. 66 КК України).
Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.
З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_2 покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, у виді обмеження волі та звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого не обирався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Крім того, суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судово-технічної експертизи № СЕ-19/104-22/22476-ДД від 03.08.2022 року у сумі 1510 грн. 24 коп., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374, 381-382, 124 КПК України, суд
ОСОБА_2 визнати винуватою у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 358 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку тривалістю 2 (два) роки.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 слідуючі обов'язки:
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_2 не обирався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Речові докази:
- посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 19.05.2022, категорії «А»,«В»,«С» на ім'я ОСОБА_2 - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12022046340000312.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта при проведенні судово-технічної експертизи № СЕ-19/104-22/22476-ДД від 03.08.2022 року у сумі 1 510 (одна тисяча п'ятсот десять) грн. 24 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.
Головуючий суддя: ОСОБА_1