Справа № 742/2395/21 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/403/22
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
19 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
з участю: прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченої - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12021270330000604 за апеляційною скаргою заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 липня 2022 року,
Цією ухвалою:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка та жителька АДРЕСА_1 , одружена, працює оператором АЗС в ТОВ «Сівер ОІЛ», раніше не судима,
звільнена від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, у зв'язку з передачею на поруки колективу ТОВ «Сівер ОІЛ», а кримінальне провадження щодо неї - закрито.
Місцевим судом встановлено, що з 23 березня 2016 року ОСОБА_7 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення (далі - УПСЗН) Прилуцької міської ради Чернігівської області, як особа яка здійснює догляд за своєю матір'ю ОСОБА_10 та отримує компенсаційні виплати по догляду за особою з інвалідністю 1 групи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №832 від 26.06.1996 (далі - Постанова).
Відповідно до п. 2 Постанови, щомісячні компенсаційні виплати по догляду за особою з інвалідністю 1 групи, виплачується непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю 1 групи, органами праці та соціального захисту населення.
Під час складання та підписання заяви про призначення всіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг, затвердженою Наказом Міністерства соціальної політики України №96 від 22.02.2012, ОСОБА_7 23.03.2016 повідомлена, що в разі зміни обставин, які можуть вплинути на отримання нею соціальної допомоги, компенсацій, субсидій та пільг, зобов'язана повідомити органи праці та соціального захисту населення.
В період з 17.06.2018 по 09.02.2020 ОСОБА_7 , діючи з умислом на заволодіння чужим майном, а саме компенсаційних виплат по догляду за своєю матір'ю ОСОБА_10 , яка є інвалідом 1 групи, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що у разі припинення здійснення догляду або за наявності інших причин, що впливають на призначення та виплату компенсаційної виплати, вона зобов'язана вчасно повідомити УПСЗН Прилуцької міської ради, з метою заволодіння чужим майном, навмисно не повідомила про виїзди за кордон на тривалий період, з 17.06.2018 по 28.08.2018 та з 21.01.2019 по 05.09.2019, за межі території України до Республіка Польща.
ОСОБА_7 діючи шляхом обману, навмисно, у вказаний час, приховуючи відомості, які мають суттєве значення для призначення компенсаційних виплат, заволоділа грошовими коштами УПСЗН Прилуцької міської ради в загальній сумі 644,95 грн., якими в подальшому розпорядилася на власний розсуд, чим завдала державі збитків на вказану суму.
Крім цього, в період з 10.02.2020 по 31.07.2021, ОСОБА_7 діючи з умислом на заволодіння чужим майном, а саме компенсаційних виплат по догляду за своєю матір'ю ОСОБА_10 , з корисливих мотивів, повторно, достовірно знаючи, що у разі припинення здійснення догляду або за наявності інших причин, що впливають на призначення та виплату компенсаційної виплати, вона зобов'язана вчасно повідомити УПСЗН Прилуцької міської ради, навмисно не повідомила про виїзд за кордон на тривалий період, з 10.02.2020 по 26.12.2020, за межі території України до Республіка Польща. Таким чином, ОСОБА_7 шляхом обману, навмисно приховуючи відомості, які мають суттєве значення для призначення компенсаційних виплат, заволоділа грошовими коштами УПСЗН Прилуцької міської ради в загальній сумі 622,17 грн., якими в подальшому розпорядилася на власний розсуд, чим завдала державі збитків на вказану суму.
Звільняючи ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 та ч.2 ст.190 КК України, на підставі ст.47 КК України, місцевий суд зазначив, що вчинені нею кримінальні правопорушення, згідно ст.12 КК України, є кримінальним проступком та нетяжким злочином. Обвинувачена до кримінальної відповідальності притягується вперше, свою вину визнала повністю, щиро розкаялась у скоєному; потерпіла сторона не заперечувала щодо звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та передачі її на поруки колективу ТОВ «Сівер ОІЛ», де остання працює.
Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу місцевого суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні двох окремих кримінальних правопорушень, які вчинені через значний проміжок часу. А тому у суду не було підстав для застосування до ОСОБА_7 положень ст.47 КК України, через відсутність такої обов'язкової умови, як вчинення кримінального правопорушення вперше.
Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; обвинувачену ОСОБА_7 , котра просила ухвалу суду залишити без змін; дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Пунктом 3 частини 1 ст.409 КПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно зі ст.412 КПК України, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Із вказаної статті вбачається, що закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки показань, речей і документів, які стосуються цього провадження в їх сукупності.
Згідно ст.47 КК України особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та щиро покаялася, може бути звільнено від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням за умови, що вона протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку.
Разом з тим, із матеріалів кримінального провадження убачається, що вказаних вимог суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не дотримався та не в повній мірі встановив обставини, які є підставою для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності.
Питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності регулюються розділом IX Кримінального кодексу України, а також постановою Пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності».
Відповідно до роз'яснень пункту 5 зазначеної постанови ВСУ, звільнення від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України можливе лише за клопотанням колективу підприємства, установи чи організації, членом якого є особа, про передачу її на поруки за умови, що вона вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості. Підставою для такого звільнення є щире розкаяння особи, яке свідчить про її бажання спокутувати провину перед колективом підприємства, установи чи організації та виправити свою поведінку.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.47 КК України має умовний характер, а саме: ця особа протягом року з дня передачі на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадський порядок.
Кримінально-правовим наслідком виконання особою умов передачі на поруки є остаточне звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинений злочин після закінчення зазначеного строку (без ухвалення судового рішення), а наслідком недодержання нею хоча б однієї з наведених умов - притягнення до кримінальної відповідальності за цей злочин.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_7 вчинила через значний проміжок часу два окремі кримінальні правопорушення: кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України, та нетяжкий злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України.
Відтак, у даному випадку відсутня така обов'язкова ознака для звільнення обвинуваченої ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, на підставі ст.47 КК України, як вчинення злочину вперше.
Отже, враховуючи, що місцевим судом при розгляді кримінального провадження допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу заступника керівника Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити.
Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05 липня 2022 року про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.190, ч.2 ст.190 КК України, на підставі ст.47 КК України - скасувати, у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4