15 вересня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/18758/22
Провадження № 11-сс/4820/448/22
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2022 року у кримінальному провадженні №12022243000002090 від 06 вересня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені слідчим суддею обставини
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи слідчого відділу Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій областіперебувають матеріали досудового розслідування, внесеного 06.09.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022243000002090 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05 вересня 2022 року, близько 21.00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_1 , на ґрунті особистих неприязних відносин, під час словесної суперечки із ОСОБА_8 , перебуваючи навпроти потерпілого ОСОБА_8 на відстані витягнутої руки, тримаючи в правій руці за горловину скляну пляшку, умисно наніс нею один удар по лівій частині голови ОСОБА_8 , в результаті чого пляшка розбилась. В подальшому, уламками вказаної розбитої пляшки, тримаючи її за горловину в правій руці, ОСОБА_6 умисно наніс удар по лівій частині шиї потерпілого.
Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_6 , потерпілому ОСОБА_8 спричинено тілесні ушкодження у вигляді різаної рани шиї і голови, геморагічного шоку 3 ступеня, які за своїм характером є тяжкими тілесними ушкодженнями, небезпечними для життя потерпілого в момент заподіяння.
06.09.2022 року у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
За вказаним кримінальним провадженням на розгляд слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області надійшло клопотання слідчого, погоджене з прокурором, про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.09.2022 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 04 листопада 2022 року включно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник в апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове рішення, яким застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або застави.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про наявність підстав для обрання до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою. Вважає, що досудовим розслідуванням не доведено причетність ОСОБА_6 до вчинення цього кримінального правопорушення та ставить під сумнів обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри. З урахуванням даних про особу підозрюваного, який раніше не судимий, має позитивну характеристику за місцем проживання, є особою з інвалідністю третьої групи, має трьох дорослий дітей, а існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України є недоведеними, органом досудового розслідування не доведено неможливість застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Позиції учасників судового провадження
Захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу на зазначених в ній вимогах, просили застосувати до ОСОБА_6 більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт або заставу.
Прокурор не визнав апеляційних вимог, вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, зазначивши, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які вказує слідчий в клопотанні. Показав, що дійсно потерпілий вже виписаний з лікарні, був допитаний, стосовно тяжкості тілесних ушкоджень експертиза ще проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, ознайомившись з судовим матеріалом та обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.
Згідно вимог ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до вимог статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити вище перелічені дії.
У колегії суддів не виникає сумнівів у висновках слідчого судді щодо обґрунтованості на даній стадії досудового розслідування підозри, пред'явленої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення з боку органу досудового розслідування, оскільки існує інформація, що він міг вчинити вказане правопорушення, про що свідчать матеріали кримінального провадження і доведено прокурором.
Колегія суддів, враховуючи також практику Європейського суду з прав людини з питання визначення поняття «обґрунтованої підозри» (рішення Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Гусинський проти Росії», «Нечипорук і Йонкало проти України» та інші), вважає, що в ході досудового розслідування, при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідна наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а саме існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення, мета затримання - продовжити розслідування й підтвердити або спростувати підозри, які стали підставою для затримання. Водночас ця стадія розслідування не передбачає сукупності доказів, достатньої для прийняття процесуального рішення за суттю кримінального провадження.
Така інформація щодо ОСОБА_6 в матеріалах справи існує та доведена прокурором, тому обґрунтованість підозри на цій стадії досудового розслідування у колегії суддів не викликає сумнівів.
Стосовно існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК Кодексу, слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому, зважаючи на покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення є достатньо високим.
Крім того, слідчий суддя вважав доведеним ризик незаконного впливу на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні, оскільки слідство знаходиться на початковій стадії, на даний час свідки, потерпілі судом не допитані.
Разом з тим, слідчий суддя вважаю недоведеним існування ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, про які йдеться у клопотанні слідчого.
За таких обставин, встановивши наявність тільки двох ризиків із чотирьох, вказаних у клопотанні, слідчий суддя застосував до ОСОБА_6 найбільш обтяжливий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши, що винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даний час буде достатнім для запобігання наведеним ризикам.
Одночасно, при обранні запобіжного слідчий суддя зазначив, що підозрюваний є раніше не судимим, позитивно характеризується, має постійне місце проживання, є пенсіонером та особою з інвалідністю третьої групи, проте вважав ці обставини такими, що не зменшують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Колегія суддів не може погодитися з даними висновками слідчого судді, оскільки слідчим суддею не обґрунтовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам, не враховано всіх вимог ст. 178 КПК України, що є істотним порушенням норм процесуального права та відповідно до вимог ч.1 ст. 412 КПК є підставою для скасування ухвали суду та постановлення нової ухвали.
Також слідчим суддею не враховано принцип призначення альтернативного запобіжного заходу, викладеного у рішеннях ЄСПЛ “Летельє проти Франції”, “Мамедова проти Росії” та правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 року у справі “Тодоров проти України”, згідно якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання під вартою”.
Розглядаючи клопотання слідчого, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з положень статті 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При цьому, обов'язок доведення існування зазначених обставин кримінальний процесуальний закон покладає на слідчого, який звертається із відповідним клопотанням, яке повинно містити крім викладу обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, також обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та посилання на матеріали, що підтверджують всі ці обставини, відповідно до вимог ст. 184 КПК України.
Перевіривши судові матеріали, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення, колегія суддів вважає наявними ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні наведеного ризику, а також незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні, які не допитані судом.
Згідно частини 1 статті 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
З огляду на те, що слідчим надані матеріали на обґрунтування підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення, а також встановлена наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий та прокурор, але не обґрунтована та не доведена недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, колегія суддів, з урахуванням вимог ст.178 КПК України дійшла висновку про наявність підстав, передбачених КПК України, для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні.
При вирішені питання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного колегія суддів враховує вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання його вини, міцність соціальних зв'язків у місці постійного проживання, дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання на території України, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, а також ту обставину, що ОСОБА_6 є пенсіонером та особою з інвалідністю третьої групи.
Відповідно до ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відсутність джерела доходу, а саме постійного місця роботи, про що зазначає слідчий у клопотанні, з урахуванням наведених даних щодо особи підозрюваного, не підтверджує наявності інших ризиків, передбачених ст.177 КПК України та не підтверджує неможливість застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, будуть достатньою мірою для запобігання наявним ризикам та забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 процесуальних обов'язків.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення клопотання слідчого та задоволення апеляційної скарги захисника.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисникаОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 вересня 2022 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, скасувати.
Постановити нову увалу, якою клопотання слідчого ВРЗСПЖЗО СВ Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК Українизадовольнити частково.
Застосувати стосовно підозрюваногоОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши цілодобово залишати житло за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на строк два місяці до 06 листопада 2022 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
-не залишати місце свого проживання цілодобово,
-прибувати за першим викликом до службових осіб органів досудового слідства та суду,
-утримуватися від особистого спілкування з потерпілим та свідками за цим кримінальним провадженням,
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання,
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
ОСОБА_6 звільнити із-під варти негайно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_6 .
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: