16 вересня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 686/17882/21
Провадження № 11-кп/4820/708/22
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції контрольне провадження за кримінальним провадженням №12020240010001085, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2020 року, за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.09.2022 року про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сковордки Старокостянтинівського району Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 199 ч.2, 307 ч.2 КК України та ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2, 199 ч.2, 255-1 ч.1 КК України, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
У провадженні Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження №12020240010001085, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.03.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2, 199 ч.2, 255-1 ч.1 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 199 ч.2, 307 ч.2 КК України та ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 189 ч.2, 199 ч.2, 240-1 ч.1 КК України.
По даній справі прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.09.2022 року ОСОБА_8 та ОСОБА_6 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05.11.2022 року включно.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Обвинувачений ОСОБА_6 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і обрати більш м'який запобіжний захід, оскільки хоче піти служити в ЗСУ. Вказує, що прокурором не доведено неможливості застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу. Судом під час розгляду клопотання не враховано, що на його ім'я надійшла повістка, за якою він повинен з'явитись до військового комісаріату для призову на службу в період воєнного стану.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали апеляційні вимоги обвинуваченого і просили оскаржувану ухвалу скасувати, обрати ОСОБА_6 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Прокурор в судовому засіданні просив залишити ухвалу суду без змін, вважав доцільним продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , оскільки інші запобіжні заходу не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки судом ще не допитані всі свідки, обвинувачений не має постійного джерела доходу, не працював на час обрання запобіжного заходу, при цьому існують всі ризики, які були наявними на час обрання запобіжного заходу.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , які просили задовольнити апеляційні вимоги у повному обсязі, думку прокурора, який не визнав апеляційної скарги, вважав ухвалу суду першої інстанції від 07.09.2022 року законною і обґрунтованою, апеляційну скаргу обвинуваченого просив залишити без задоволення, перевіривши надані матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.6 та 7 ст. 176 цього Кодексу.
Статтею 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 , суд врахував тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, за які передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, один з яких є злочином у сфері господарської діяльності, а інший у сфері обігу наркотичних засобів, та які мають високий ступінь суспільної небезпеки. При цьому, дійшов висновку, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам ОСОБА_6 переховуватися від суду, впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 суд першої інстанції в повній мірі обґрунтував своє рішення щодо необхідності продовження застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду.
Згідно положень ст. 194, ч.3 ст. 199 КПК України, продовжуючи строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій статті 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 199 ч.2, 307 ч.2 КК України із зібраними у кримінальному провадженні доказами, переданий до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, судове провадження триває та доведеність або не доведеність його вини буде встановлюватися вироком суду.
Відповідно до ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.
При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій її переслідують та міжнародними контактами.
Таким чином, колегія суддів вважає доведеним ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів і суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків. Крім того, ОСОБА_6 не працював на час затримання, притягувався до кримінальної відповідальності, не має міцних соціальних зв'язків, що також не буде сприяти належному виконанню ним процесуальних обов'язків.
Отже, на даний час продовжують існувати обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, у матеріалах кримінального провадження відсутні дані про те, що обвинувачений не може утримуватись в умовах слідчого ізолятора або з'явились якісь нові обставини, що свідчать про необхідність зміни запобіжного заходу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що зміна або застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 і виключити ризики, пов'язані із звільненням його з під варти.
Зазначені обвинуваченим в апеляційній скарзі доводи про недоведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є безпідставними та спростовуються матеріалам кримінального провадження.
Щодо посилань ОСОБА_6 на бажання проходити службу в Збройних силах України у зв'язку з російською агресією, то колегією суддів ці доводи не розглядалися, оскільки зазначене питання повинно вирішуватися виключно в порядку, визначеному ст. 616 КПК України.
З урахуванням наданих матеріалів справи і встановленого в ході апеляційного розгляду, колегія суддів вважає правильним висновок суду про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів, обмеження його права на свободу у цьому випадку є виправданим і необхідним, через неможливість в жодний інший спосіб запобігти його втечі та забезпечити належне виконання ним своїх процесуальних обов'язків.
Виходячи з викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування або зміни ухвали у цьому провадженні колегією суддів не встановлено. Отже, апеляційні вимоги обвинуваченого є необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченогоОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07.09.2022 року про продовження строку тримання під вартою до 05.11.2022 року включно ОСОБА_6 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 199 ч.2, 307 ч.2 КК України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: