Справа № 461/10170/19 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.
Провадження № 22-ц/811/1448/22 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.
08 вересня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Савуляка Р.В.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І.,
секретаря: Іванової О.О.
з участю: ОСОБА_1 та його представників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 травня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Скречко Марії Михайлівни, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання правочину недійсним,-
ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 30 травня 2022 року клопотання представника відповідача ОСОБА_8 про закриття провадження у справі, задоволено.
Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участю третіх осіб: Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Скречко Марії Михайлівни, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання правочину недійсним.
Вищезгадану ухвалу в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції повинен був залучити правонаступників ОСОБА_6 до участі у розгляді справи.
Вказує, що при вирішенні питання щодо наявності у померлої відповідачки ОСОБА_9 спадкоємців суд першої інстанції не з'ясував у вищезгаданій справі ряд питань, зокрема: де була зареєстрована і де проживала відповідачка . ОСОБА_6 на час її смерті; які особи проживали з ОСОБА_6 в одному житлі на час її смерті; чи входять особи, які проживали з гр. ОСОБА_6 в одному житлі на час її смерті, до числа спадкоємців 1-5 черги за законом чи за заповітом; чи складала ОСОБА_9 заповіт на належне їй майно; якщо ОСОБА_9 складала заповіт, то чи було відомо особі, в користь якої ОСОБА_9 було складено заповіт, про наявність такого заповіту.
Також зазначає, що судом також не було перевірено наявності в реєстрі заповітів інформації щодо наявності заповіту гр. ОСОБА_6 .
Не з'ясувавши інформацію щодо наявності спадкоємців ОСОБА_6 , суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі,
На думку скаржника, не відповідає обставинам справи висновок суду стосовно того, що померла особа була стороною спірного договору, права та обов'язки відносно якого нікому не передавались у зв'язку із смертю, а тому у випадку порушення, такі не можуть бути відновлені.
Крім цього зазначає, що позов по даній справі був заявлений до двох відповідачів - ОСОБА_6 і ОСОБА_7 і смерть одного із співвідповідачів не тотожна смерті сторони відповідача.
Просить ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 травня 2022 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом та матеріалами справи встановлено, що у грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Скречко М.М. 05 листопада 2019 року та зареєстрований в реєстрі за №935.
ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачка ОСОБА_6 померла, що стверджується свідоцтвом про смерть від 01 вересня 2021 року /Т.2 , а. с. 68-70/.
Постановляючи оскаржувану ухвалу від 30 травня 2022 року, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись. Виходячи із наступних обставин.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв'язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Підставами для закриття провадження у справі є обставини, які підтверджують: неправомірність виникнення процесу (п.п.1,2,5 ст.255 ЦПК України); неможливість його подальшого продовження (п.п.6,7 ст.255 ЦПК України); недоцільність його продовження (п.п.3,4 ст.255 ЦПК України).
Пунктом 33 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 передбачено, що суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених ст.205 ЦПК України, перелік якої є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача.
Статтею 50 ЦПК України визначено, що позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права і обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов'язки..
З тексту ст.6 Конвенції прямо витікає, що доступність правосуддя є невід'ємним елементом право на справедливий суд, хоча сам термін «доступність» у наведеній статті не вживається. Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя.
Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
У справі Веііеt v. Fгапсе від 4 грудня 1995 року, Серія А, N 333-Б Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
У справі «Golder v. The United Kingdom» від 21.02.1975 , ЄСПЛ вперше прийшов до висновку, що сама конструкція ст.6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч.1 ст.6 Конвенції містить у собі й невід'ємне право особи на доступ до суду.
За наведених обставин, смерть одного з відповідачів не є тотожною смерті сторони відповідача в розумінні ст. 255 ЦПК України, враховуючи що позов пред'явлено до двох відповідачів у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку зі смертю ОСОБА_9 , крім цього оскаржуваною ухвалою порушується право ОСОБА_1 на доступ до суду.
На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.
Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, ухвала Галицького районного суду м. Львова від 30 травня 2022 року - до скасування із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 30 травня 2022 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 19 вересня 2022 року.
Головуючий: Савуляк Р.В.
Судді: Мікуш Ю.Р.
Приколоти Т.І.