Ухвала від 17.08.2022 по справі 450/1333/16-к

Справа № 450/1333/16-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/493/22 Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2022 року у м.Львові.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:

під головуванням судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 02 липня 2020 року відносно ОСОБА_6

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 02.07.2020 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, передбачених ч.1 ст.162, ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.1 ч.2 ст.115 КК України та застосовано до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить оскаржувану ухвалу суду першої інстанції скасувати та кримінальне провадження закрити.

На підтримання своїх апеляційних вимог обвинувачений зазначає, що судом першої інстанції необґрунтовано прийнято рішення про застосування примусових заходів, розгляд кримінального провадження відбувався однобічно та упереджено, судом взято до уваги лише докази сторони обвинувачення. Також обвинувачений зазначає, що було порушено його право на захист з підстав того. Що захисником неефективно здійснював захист його інтересів та судом були проігноровані заяви про відвід захисника у справі.

В участі в апеляційному розгляді в режимі відеоконференції обвинувачений ОСОБА_6 відмовився, а тому у відповідності до ч.4 ст.405 КПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності обвинуваченого ОСОБА_6 та за участі його захисника ОСОБА_8 і прокурора, які прибули у судове засідання апеляційного суду.

Колегія суддів, заслухавши доповідача про обставини справи і зміст апеляційної скарги, пояснення учасників апеляційного розгляду, вивчивши матеріали провадження, встановила наступне.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (п.43 справа «Горшков проти України» (Заява N 67531/01) у випадку, коли суд має сумніви щодо психічного стану пацієнта, він може призначити іншу медичну експертизу, проте не зв'язаний з висновками останньої. У випадку необхідності або певних сумнівів суд може викликати експерта-психіатра або пацієнта, якого стосується справа, для участі у засіданні. Однак Суд підкреслює, що участь особи, яка вже проходить обов'язкове медичне лікування, очевидно не є обов'язковою. Межі можливостей пацієнта у такому провадженні обмежені, оскільки він не є стороною провадження.

Відповідно до ч.3 ст.19 КК України не підлягає покаранню особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії(бездіяльність) або керувати ними. До такої особи за рішенням суду можуть застосовуватися примусові заходи медичного характеру, а після одужання така особа може підлягати покаранню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КК України примусові заходи медичного характеру застосовуються залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб. У відповідності до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, або після вчинення злочину захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

На переконання колегії суддів рішення суду першої інстанції про застосування примусових заходів медичного характеру з госпіталізації до психіатричного закладу із суворим режимом наглядом на надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку ОСОБА_6 у повній мірі відповідає цим вимогам, у такій наведено належні і достатні мотиви та підстави для її постановлення.

Відповідно до висновку експертизи №147 від 11.10.2017 року, ОСОБА_6 на час проведення експертизи страждав тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності у формі поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; до виходу із хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом. На момент інкримінованого ОСОБА_6 у стані фізіологічного афекту не перебував. Не перебував він також і в іншому емоційному стані який міг би суттєво впливати на його свідомість та діяльність.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку висновку експертизи №147 від 11.10.2017 року, з якого вбачається, що ОСОБА_6 на момент огляду страждає тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності у формі поліморфного психотичного розладу з симптомами шизофренії, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; до виходу із хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

При обранні виду примусових заходів медичного характеру судом першої інстанції обґрунтовано враховано вимоги Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», а також висновок судово-психіатричної експертизи №147 від 11.10.2017 р. з якого, крім іншого, слідує, що за своїм психічним станом ОСОБА_6 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Також суд апеляційної інстанції не вбачає порушення права на захист обвинуваченого ОСОБА_6 , який на час розгляду справи в суді першої інстанції мав захисника, участь якого згідно процесуального закону є обов'язкова і який був присутній під час розгляду питання про застосування примусових медичних заходів відносно ОСОБА_6 .

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 02 липня 2020 року про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.

Головуючий:

Судді: