Дата документу Справа № 333/8960/21
Єдиний унікальний № 333/8960/21 Головуючий в 1 інст.Холод Р.С.
Провадження №33/807/281/22 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С.
8 вересня 2022 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2022 р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.
Згідно з оскаржуваною постановою, 02.12.2021 року, о 03 год. 08 хв., ОСОБА_1 у м. Запоріжжя по вул. Оріхівське шосе (неподалік від КНП «Запорізька обласна клінічна лікарня», розташованій за адресою: м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 10) керував транспортним засобом «ВАЗ 2106», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху України. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 проводився у встановленому порядку: на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою спеціального технічного приладу «Аlcotest Drager 6820» (результат 0,77 проміле) із застосуванням технічних засобів відеозапису.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає порушення процедури огляду та проведення перевірки на стан алкогольного сп'яніння, зокрема причина зупинки авто була незначною, поліцейський не представився та не включив бодікамеру, місце складення протоколу та місце зупинки транспортного засобу вказане у протоколі невірно, примірний направлення йому не вручено. Крім того, він не відмовився від огляду як на місці так і в медичному закладі. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, оскільки він складений раніше встановлення факту можливого сп'яніння та є фальсифікованим. Відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції, який наявний в матеріалах справи є фрагментарним, а тому не є належним та допустимим доказом по справі. Апелянт вказує, що копії доказів у справі не підписані електронним підписом відповідальної особи, що на його думку є порушенням. Також, звертає увагу про порушення процедури судового розгляду, а саме суд його не опитав, не було оглянуто відеозапис події. Просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 22 лютого 2022 р. у зв'язку з введенням воєнного стану та обмеженням доступу до ЄДРСР.
У призначене судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в апеляційному суді, тому розгляд справи, згідно ч.6 ст. 294 КУпАП, проводиться за відсутності особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.
Стосовно заявленого ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, то апеляційний суд вважає на необхідним його поновити, оскільки у зв'язку з веденням воєнного стану в країні ОСОБА_1 дійсно не міг своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, відповідно до ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги закону під час розгляду даної справи виконані судом першої інстанції.
Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 276634 від 02.12.2021 року та визнаних судом доведеними підтверджується: направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗ НПД» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, актом огляду на стан сп'яніння, роздруківкою результатів продуття алкотестеру «DRAGER» Alkotest 6820, тест № 1114, виготовленою о 03 годині 48 хвилин 02.12.2021 року, якою підтверджується, що за результатами тестування у ОСОБА_1 виявлено вміст алкоголю в розмірі 0,77 % проміле, відеозаписом події.
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
За ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів.
Частиною 3 ст. 266 КУпАП та п.7 розділу 1Інструкції, п.6 Порядку передбачено, що у разі незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
За змістом апеляційної скарги, ОСОБА_1 факт керування не оспорює, а оспорює лише досліджені докази на предмет їх допустимості.
Так, відеозаписом події зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, його зупинку, процедуру огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, з якого вбачається, що ОСОБА_1 добровільно пройшов огляд за допомогою приладу «Драгер», за результатами якого вміст алкоголю склав 0,77 проміле. При цьому, ОСОБА_1 з результатом такого огляду погодився, що підтверджується його підписом у роздруківці результатів тесту.
При цьому, ОСОБА_1 незгоду з результатом огляду не висловив, то працівники поліції не пропонували йому пройти освідування у медичному закладі, що узгоджується із положеннями ч.2 ст.266 КУпАП.
Отже, на переконання апеляційного суду працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, визначену ст.266 КУпАП.
Інші посилання апелянта щодо порушення процедури огляду були предметом ретельного дослідження та змістовного аналізу судом першої інстанції, цілком спростовані висновками, наведеними судом у постанові, інших відомостей, які б могли вплинути на постановлення іншого рішення матеріали справи не містять.
Отже, сукупність досліджених доказів засвідчує обґрунтованість висновків суду з приводу доведеності провини ОСОБА_1 і їх відповідність критерію достатності для такого висновку.
Доводи апелянта, що протокол про адміністративне правопорушення є неналежним доказом, оскільки він складений раніше встановлення факту можливого сп'яніння та є фальсифікованим спростовуються матеріалами справи, зокрема відомостями у протоколі щодо часу зупинки (03 год. 08 хв.), даними в направленні на огляд водія (03 год. 35 хв.), роздруківкою алкотестера «DRAGER» Alkotest 6820, тест № 1114, яку виготовлено о 03 годині 48 хвилин, складання протоколу об 04 год. 15 хв.
Отже, всі документи складено в хронологічному порядку, а тому твердження щодо фальсифікації доказів безпідставні.
Твердження сторони захисту про недопустимість наявного у справі відеозапису через те, що він представлений фрагментами є безпідставним, оскільки наявним у справі відеозаписом безперервно зафіксовано саме ті обставини, які мають значення для встановлення обставин справи згідно викладеної у протоколі суті правопорушення, а саме: рух автомобіля; його зупинку, проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою спец приладу Драгер на місці зупинки, роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків.
Апеляційний суд зауважує, що переривання в часі запису є незначною та не впливає на сприйняття цілісності фіксування правопорушення і дій поліцейських при складанні протоколу.
Посилання апелянтом, що копії доказів у справі не підписані електронним підписом відповідальної особи слід відхилити через те, що нормами КУпАП такий підпис не передбачено.
Є необгрунтованими і доводи ОСОБА_1 щодо порушення процедури судового розгляду, зокрема, що його не опитано і не оглянуто відеозапис події, оскільки вони спростовуються звукозаписом судових засідань від 20.01.2022 р. та 22.02.2022 р.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі "О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Отже, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 22 лютого 2022 р.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 22 лютого 2022 р., якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПзалишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду М.С. Тютюник