Справа №:755/16460/21
Провадження №: 1-кп/755/463/22
"07" вересня 2022 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши в залі суду в м. Києві у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021100040002010 від 06 липня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 345 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілих ОСОБА_8 ,
захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ,
у Дніпровському районному суді м. Києва перебуває на розгляді вищевказане кримінальне провадження.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 липня 2022 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжено запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою до 21 вересня 2022 року включно.
У судовому засіданні, з урахуванням положень Кримінального процесуального закону щодо судового контролю за дотриманням прав обвинуваченого до спливу вказаного строку, розглянуто питання про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під вартою відповідно до ст. 331 КПК України.
Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні просила продовжити строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під вартою, оскільки підстави для застосування цих запобіжних заходів не відпали, а отже наявні визначені ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачені можуть переховуватися від суду та впливати на свідків. Зокрема ОСОБА_3 втік з місця вчинення злочину і надалі переховувався до моменту затримання, він не має місця проживання в Києві та роботи, ОСОБА_4 також не має місця проживання у м. Києві та місця роботи.
Потерпілі та представник потерпілих просив задовольнити клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_9 заперечував проти задоволення клопотання та зазначив, що наведені прокурором ризики необґрунтовані, оскільки його підзахисний не знав, що чоловіки, які підбігли до машини, були працівниками поліції. Крім того, надалі він не переховувався, а знаходився за місцем прописки. Майже всі свідки допитані, тому немає ризику незаконного впливу на свідків. Просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав захисника у повному обсязі.
Захисник ОСОБА_10 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки немає жодного доказу, який би підтверджував причетність його підзахисної до вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Обвинувачення будується тільки на припущеннях потерпілих. Його підзахисна буде забезпечена роботою, має місце проживання у місті Києві. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала захисника у повному обсязі.
Суд, заслухавши прокурора, потерпілих, представника потерпілих, захисників та обвинувачених, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 суд враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочину, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, дані про його особу, який офіційно не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має місце проживання у м. Києві, раніше не судимий.
При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_4 суд враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченою злочинів, тяжкість покарання, що загрожує їй у разі доведеності її вини в інкримінованих злочинах, дані про її особу, яка не одружена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , має місце проживання у м. Києві, раніше не судима.
Крім того, на даний час докази, передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту не досліджені у повному обсязі, не всі свідки допитані.
На даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання обвинувачених винуватими чи невинуватими у вчиненні злочинів, адже судове провадження наразі не завершено, і, відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Суд вважає, що обрані щодо обвинувачених запобіжні заходи відповідають не лише особам обвинувачених, а і характеру та тяжкості діянь, які їм інкримінується, зокрема ОСОБА_3 заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 190 КК України, а ОСОБА_4 заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, за що передбачена відповідальність за ч. 4 ст. 190 КК України, та умисне заподіянні працівникові правоохоронного органу легкого ступеню тяжкості тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 345 КК України, що не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинувачених від суду та впливу на свідків.
Наведене вище нівелює доводи захисників про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому, на переконання суду, наявні підстави для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що обумовлено необхідністю завершення судового розгляду кримінального провадження та відсутністю на даний час підстав для зміни запобіжних заходів з тримання під вартою на більш м'які запобіжні заходи, зокрема домашні арешти.
А тому судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраних обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відпала.
Будь-яких інших обставин, які би свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , судом на даному етапі не встановлено та сторонами не доведено.
Зважаючи на те, що 21 вересня 2022 року спливає строк дії застосованих до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, та неможливості до вищезазначеної дати завершити судовий розгляд, за відсутності підстав для скасування або зміни запобіжних заходів, суд вважає за необхідне продовжити дію існуючих запобіжних заходів до 04 листопада 2022 року включно.
Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 194, 331 КПК України, суд
продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 04 листопада 2022 року включно.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до 04 листопада 2022 року включно.
Копію ухвали вручити прокурору, захисникам та обвинуваченим.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, які тримаються під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 12 год 00 хв 09 вересня 2022 року.
Суддя ОСОБА_1