Справа № 715/2467/22
Провадження № 1-кп/715/147/22
19.09.2022 смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, -
В провадженні Глибоцького районного суду Чернівецької області перебуває на розгляді обвинувальний акт по обвинуваченні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів без визначення розміру застави.
В клопотанні прокурор посилається на те, що 03.06.2022 року ОСОБА_4 з метою спричинення загибелі тварини придбав у мешканця с. Карапчів ОСОБА_6 павича. Надалі близько 17 год. 00 хв., на березі річки Сірет, в межах с. Карапчів Чернівецького району, Чернівецької області, ОСОБА_4 після вживання алкогольних напоїв у присутності свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та неповнолітнього ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , маючи умисле направлений на жорстоке поводження з твариною, на спричинення загибелі тварини жорстоким способом, знущання над павичем, який відноситься до хребетних тварин, типу хордових, клас великі птахи, усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, протиправно, грубо порушуючи суспільні відносини, що забезпечують загальноприйняті моральні принципи щодо поводження з тваринами, в порушення вимог п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», яким передбачено, що при поводженні з тваринами не допускаються дії, що суперечать принципам захисту тварин від жорстокого поводження, реалізуючи свій умисел щодо жорстокого поводження з твариною, нехтуючи правилами суспільної моралі, усвідомлюючи, що своїми діями завдає павичу біль та страждання та тілесні ушкодження, демонструючи задоволення від своїх дій та вихваляння перед присутніми, тим самим пропагуючи дії, що мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, активним способом, використовуючи фізичну силу з особливою жорстокістю, утримуючи павича правою рукою за шию, наніс ним 4 (чотири) удари об землю, чим спричинив тілесні ушкодження не сумісні із життям, які призвели до загибелі даної тварини.
19.06.2022 року відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР за № 12022262020001805 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України.
На підставі зібраних доказів 20.06.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.299 КК України.
23.06.2022 року колегією суддів Чернівецького апеляційного суду застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 19 серпня 2022 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 16.08.2022 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено до 20.09.2022 року.
Прокурор вказує на те, шо на даний час наявні ризики передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачени може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, у тому числі і за межами України, незаконно впливати на свідікв, спотворити будь-яку річ чи документи, які мають значенні для встановлення істини по справі, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала дане клопотання та просила його задовольнити.
Адвокат ОСОБА_5 заперечила проти задоволення даного клопотання, посилаючись на те, що її підзахисний повністю визнав свою вину, розкаюється у вчиненому, про що свідчить його клопотання до прокурора про укладенні угоди про визнання винуватості, не має наміру впливати на свідків або виїжджати за межі України, позитивно характеризується за місцем проживання, а тому просила відмовити у задоволенні даного клопотання та обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав доводи свого захисника, просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, щиро кається у вчиненому і розуміє протиправний характер своїх дій.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_4 підозри не заперечується захистом.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Як вбачається з вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжних заходів повинно містити посилання на один або кілька ризиків, передбачених ст. ст. 177, 194 КПК України.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду незаконно впливати на свідка у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Також, зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховую тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , обставини при яких був скоєний злочин, а також те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину відносно тварини, скоєного з особливою жорстокістю у присутності неповнолітньої особи, за що передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, він знайомий зі свідками, йому відомі обставини кримінального провадження, офіційно не працевлаштований, що в свою чергу свідчить про існування ризиків того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому суд приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор, дають достатні підстави вважати, що заявлені ризики існують і для їх запобігання, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу є безпідставним.
За таких обставин клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.
Згідно з п.1 ч.4 ст.183КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 30 діб до 18 жовтня 2022 року 16 години 30 хвилин без визначення застави
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.