Справа № 713/1675/22
Провадження №2-а/713/20/22
іменем України
19.09.2022 м. Вижниця
Вижницький районний суд Чернівецької області у складі головуючого судді Пилип'юка І.В., з участю секретарки судових засідань Паучек Є.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника Колесниченко Сергія Костянтиновича, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до начальника Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника Колесниченко С.К., про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
У позові вказував, що 29.08.2022 року поштовим зв'язком отримав копію постанови за справою про адміністративне правопорушення №26 від 22.07.2022 року, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100,00 гривень.
За змістом зазначеної постанови він о 10.00 год. 30.04.2022 року у приміщенні Вижницького РТЦК та СП отримав повістку для проходження медичного огляду та повторної явки на 04.05.2022 року. Після проходження медичного огляду був визнаний придатний до проходження військової служби та о 14.00 год. 16.05.2022 року отримав повістку на відправку на 18.05.2022 року. Вказаного числа з невідомих причин не з'явився, тим самим порушив ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, разом із зазначеною постановою у конверті була копія протоколу №26 про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП, складеного 11.07.2022 року начальником відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_3 , за змістом якого о 10.00 год. 30.04.2022 року він отримав повістку на ВЛК на 04.05.2022 року. Після проходження ВЛК був визнаний придатним до військової служби та о 14.00 год. 16.05.2022 року отримав повістку на 18.05.2022 року, на яку з невідомих причин не з'явився. Про кримінальну та адміністративну відповідальність попереджений та ознайомлений під підпис. Вчинив правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП.
Вважає такі дії відповідача незаконними, а зазначену постанову протиправною і такою, що підлягає безумовному скасуванню.
У порушення вимог статті 283 КУпАП викладені у оскаржуваній постанові обставини не відповідають дійсним обставинам справи. Дійсно, 16.05.2022 року у приміщенні Вижницького РТЦК та СП він отримав повістку про необхідність явки до Вижницького РТЦК та СП 18.05.2022 року для відправки. Вранці 18.05.2022 року на визначений у повістці час з'явився до Вижницького РТЦК та СП та разом з іншими на автобусі був відправлений для проходження підготовки у розташування Житомирської 95-ї окремої аеромобільної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, що в адміністративних межах с. Висока Піч Житомирської області, про що повинні бути відомості у Вижницькому РТЦК та СП. Прибувши на місце, до них підійшов офіцер та невідомо звідки дістав військовий квиток, виписаний на його ім'я (якого до того часу не мав і не бачив) і побачивши, що він виписаний за декілька днів до його відправки та без його особистого підпису сказав, що це грубе порушення і його відправляють назад для вирішення питання про подальше проходження військової служби за мобілізацією. Коли повернувся додому до Вижницького РТЦК та СП його ніхто не викликав і ніяких повісток йому не вручав.
Тобто відсутня об'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.
У порушення вимог ст.283 КУпАП у оскаржуваній постанові зазначено, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 210-1 КУпАП, однак така кваліфікація є неконкретною, оскільки дана норма має дві частини. Але яку саме він порушив, - невідомо. Станом на 18.05.2022 року в Україні був введений воєнний стан та загальна мобілізація, а особливий період діє з 18.03.2014 року і всі діяння, передбачені диспозицією ч.1 ст.210-1 КУпАП підлягають кваліфікації за ч.2 ст.210-1 КУпАП.
Складений начальником відділення призову Вижницького РТЦК та СП капітаном ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення №26 від 11.07.2022 року не відповідає положенням ст.254 КУпАП, оскільки: складений 11.07.2022 року, а не 19.05.2022 року, тобто не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення; без його участі; йому копія не вручена та не надіслана, чим його позбавлено прав, визначених ст.268 КУпАП.
Складений начальником відділення призову Вижницького РТЦК та СП капітаном ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення №26 від 11.07.2022 року не відповідає положенням ст.256 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено частину ст.210-1 КУпАП, яку він нібито порушив, відсутні його підпис та його пояснення.
У порушення вимог ч.1 ст.277-2 КУпАП йому взагалі не була вручена повістка про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення не пізніш як за три доби до дня розгляду справи. Тобто його не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим позбавлено прав, гарантованих Конституцією України та ст.268 КУпАП.
У порушення вимог ст.278 КУпАП відповідач при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не перевірив: чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та чи сповіщено його про час і місце розгляду справи.
В супереч вимогам ст.280 КУпАП відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не виконав обов'язку з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винен він в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Викладені обставини в сукупності з наведеними положеннями норм матеріального та процесуального права свідчать про те, що постанова №26 від 22.07.2022 року, винесена начальником Вижницького РТЦК та СП Колесниченко С.К. за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ним правопорушення, передбаченого будь якою частиною ст.210-1 КУпАП, а також з грубим порушенням під час провадження у справі про адміністративне правопорушення вимог ст.ст.254-256, 268, 277, 277-2, 278, 280 КУпАП.
Вважає, що ним доведено, що оскаржувана постанова прийнята начальником Вижницького РТЦК та СП Колесниченко С.К. не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її протиправною та скасування із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.
Просив визнати протиправною та скасувати постанову начальника Вижницького РТЦК та СП полковника Колесниченко С.К. №26 від 22.07.2022 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 5100,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення відносно нього провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП та стягнути з відповідача на його користь судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 гривень.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, належно повідомлений про дату, час та місце слухання справи про що є відомості в матеріалах справи. До початку судового засідання надав до канцелярії суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач - начальник Вижницького РТЦК та СП Колесниченко С.К. у судове засідання не з'явився, належно повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У встановлений судом п'ятиденний строк з дня одержання копії ухвали та копій документів відповідач до суду надав відзив на позовну заяву, який відповідає вимогам ст.162 КАС України.
У відзиві на позов зазначив, що позовні вимоги вважає необґрунтованими та безпідставними.
Протокол був складений 11.07.2022 року, оскільки у цей день вони телефонували ОСОБА_1 з вимогою з'явитися до Вижницького РТЦК та СП. Однак на телефонні дзвінки він не відповідав.
Військовозобов'язаний ОСОБА_4 підлягає мобілізації та відповідно висновком військово-лікарської комісії був визнаний придатним до проходження військової служби.
ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд вчиненого ним адміністративного правопорушення листом, який був надісланий месенджером «Viber».
Копію протоколу та постанову про вчинення адміністративного правопорушення було залишено в дверях квартири ОСОБА_1 03.08.2022 року, по спливу терміну оскарження, який минув 13.08.2022 року, та спливу терміну оплати 18.08.2022 року постанова була передана до органу ДВС.
Просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з таких підстав.
Згідно постанови за справою про адміністративне правопорушення №26 від 22.07.2022 року, винесеної начальником Вижницького Вижницького РТЦК та СП Колесниченко С.К., позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 5100,00 грн за те, що ОСОБА_1 о 10.00 год. 30.04.2022 року у приміщенні Вижницького РТЦК та СП отримав повістку для проходження медичного огляду та повторної явки на 04.05.2022 року. Після проходження медичного огляду був визнаний придатний до проходження військової служби та о 14.00 год. 16.05.2022 року отримав повістку на відправку на 18.05.2022 року. Вказаного числа з невідомих причин не з'явився, тим самим порушив ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» та ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.».
Копію оскаржуваної постанови позивач ОСОБА_1 отримав 29.08.2022 року поштовим зв'язком, що підтверджується копією рекомендованого листа.
Згідно протоколу №26 про адміністративне правопорушення за ст.210-1 КУпАП, складеного 11.07.2022 року начальником відділення призову Вижницького РТЦК та СП капітаном ОСОБА_3 , о 10.00 год. 30.04.2022 року ОСОБА_1 отримав повістку на ВЛК на 04.05.2022 року. Після проходження ВЛК був визнаний придатним до військової служби та о 14.00 год. 16.05.2022 року отримав повістку на 18.05.2022 року, на яку з невідомих причин не з'явився. Про кримінальну та адміністративну відповідальність попереджений та ознайомлений під підпис. Вчинив правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП.
Крім того, у протоколі наявний запис - гр. ОСОБА_1 роз'яснено ст.63 Конституції України, його права та обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 11.07.2022 року в приміщенні Вижницького РТЦК та СП.
Вважаючи протиправною постанову у справі про адміністративне правопорушення від 22.07.2022 року, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Так частиною 1 ст.210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
А частиною 2 ст.210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.
Згідно статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
У пункті 1 частини 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено, що громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до частини 3 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
А відповідно до частини 5 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Стаття 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» містить положення про те, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема:
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;
проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до статті 2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Видами військової служби є, зокрема: військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно статті 3 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року №69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яку провести протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 року затверджено Указ Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21 квітня 2022 року затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року затверджено Указ Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».
Указом Президента України №342/2022 від 17 травня 2022 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» продовжено з 25 травня 2022 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.
Тобто, станом на 18.05.2022 року в Україні був введений воєнний стан та загальна мобілізація.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.255 КУпАП у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Отже, у справах про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 та ч.2 ст.210-1 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
У статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 ст.277 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Відповідно до ч.1 ст.277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №676/752/17, від 21.03.2019 року у справі №489/1004/17, від 30.01.2020 року у справі №308/12552/16-а та у справі №482/9/17 та від 06.02.2020 року у справі №205/7145/16-а.
Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 року у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 року у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 року у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 року у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 року у справі №465/5145/16-а.
У статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями частини 1 статті 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Тобто, саме відповідач - начальник Вижницького РТЦК та СП Колесниченко С.К., який є повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, був зобов'язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.
На підтвердження заперечень проти позову та спростування позовних вимог відповідачем - начальником Вижницького РТЦК та СП Колесниченко С.К. надано суду:
- скриншот надіслання 08.07.2022 року сповіщення Вижницького РТЦК та СП на ім'я « ОСОБА_1 » на 11.07.2022 року, у якому друкований текст неможливо прочитати і, яке надіслане особі, записаній «Misha», однак зазначений доказ викликає у суду сумніви у його допустимості та достовірності, оскільки факт надіслання сповіщення саме позивачу ОСОБА_1 повинен бути підтверджений розпискою останнього про його отримання;
- фото дверей невідомого будинку чи квартири, у яких вкладений поштовий конверт на ім'я ОСОБА_1 , однак зазначені докази викликають у суду сумніви у їх достовірності та допустимості, оскільки факт надіслання постанови та протоколу саме позивачу ОСОБА_1 повинен бути підтверджений розпискою останнього у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення;
- копію розписки ОСОБА_1 про тримання повістки о 14.00 год. 16.05.2022 року, однак відповідачем не надано суду доказів, що повістка була виписана на 18.05.2022 року, а отже даний доказ не містить інформації щодо предмету доказування і тому є неналежним.
Таким чином суд приходить до висновку, що відповідачем - начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 та СП Колесниченко С.К. у встановлені судом строки не надано суду належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів, які б підтверджували, що:
- позивач ОСОБА_1 16.05.2022 року отримував повістку (чи іншим чином був повідомлений) про необхідність з'явитися 18.05.2022 року до Вижницького РТЦК та СП для вирішення питання призову на військову службу;
- уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 чи за ч.2 ст.210-1 КУпАП, який би відповідав положенням ст.256 КУпАП, оскільки складений 11.07.2022 року начальником відділення призову Вижницького РТЦК та СП Зваричем О.І. відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення вимогам зазначеної статті не відповідає, а саме: відсутні місце та час вчинення адміністративного правопорушення; не зазначено частину статті 210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за вчинене; відсутні підпис та пояснення ОСОБА_1 ; відсутні адреси свідків правопорушення;
- позивача ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення;
- ним враховано усі обставини, що мають значення для прийняття рішення по справі, передбачені ст.280 КУпАП;
- в порушення вимог ст.283 КУпАП у оскаржуваній постанові не чітко зазначено нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, а саме: зазначено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 КУпАП, однак дана норма має дві частини.
У Україні діє особливий період, який розпочався з моменту оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» (18.03.2014 року) і триває дотепер, а тому у разі наявності доказів порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в такий період, дії особи слід кваліфікувати за ч.2 ст.210-1 КУпАП.
Також відповідачем не спростовано доводів позивача про те, що він з'явився 18.05.2022 року до Вижницького РТЦК та СП та був відправлений для проходження підготовки у розташування Житомирської 95-ї окремої аеромобільної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, що в адміністративних межах с. Висока Піч Житомирської області.
У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За встановлених обставин Суд дійшов висновку, що постанова №26 від 22.07.2022 року винесена відповідачем - начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 та СП Колесниченко С.К. за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 чи ч.2 ст.210-1 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача відповідачем виконані вимоги ст.ст.254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП.
Тобто судом з достовірністю встановлено, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її протиправною та скасування із закриттям провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, Суд дійшов висновку, що заявлений адміністративний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню із стягненням з відповідача на користь позивача документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору.
На підставі ч.2 ст.19 Конституції України, ст.ст.7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 251, 252, 254-256, 268, 280, 283, 287-289, 291 КУпАП та керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, Суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника Колесниченко Сергія Костянтиновича, про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити повністю.
Постанову начальника Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника Колесниченко Сергія Костянтиновича №26 від 22.07.2022 року про накладення відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 5100,00 грн - визнати протиправною та скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 провадженням закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП.
Стягнути з начальника Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковника Колесниченко Сергія Костянтиновича, юридична адреса: м. Вижниця, вул. Січових Стрільців, 4, Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 0981598 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн. (чотириста дев'яносто шість гривень 20 коп.).
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Роз'яснити, що відповідно до п.3 Розділу VШ Прикінцеві положення КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та житель АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач - начальник Вижницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки полковник Колесниченко Сергій Костянтинович, юридична адреса: м. Вижниця, вул. Січових Стрільців, 4, Чернівецької області, код ЄДРПОУ: 0981598.
Суддя Іван ПИЛИП'ЮК