Справа № 378/1108/20
1-кп/357/167/22
29.07.2022 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі колегії:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду питання доцільності продовження строків тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020110280000125, внесеному до ЄРДР 22.06.2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Братське Красноперекопського району АР Крим, громадянина України, із загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6 ,
захисник ОСОБА_7 ,
обвинувачений ОСОБА_5 ,
В провадженні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.06.2022 року ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 12.08.2022 року включно.
До вказаного строку судовий розгляд кримінального провадження не вбачається завершити з об'єктивних причин, дотримуючись вимог частини 3 статті 331 КПК України, суд, зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Прокурор в судовому засіданні зазначив про необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, які були підставою для обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому не зменшились та продовжують існувати. Зокрема, ризики передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обвинувачений покладався на розсуд суду.
Захисник вважав, що відносно обвинуваченого необхідно застосувати більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту з застосуванням електронного засобу контролю.
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши наявні в розпорядженні суду матеріали, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України суд, незалежно від наявності клопотань, зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, крім ризиків, визначених у ст. 177 КПК України, суд зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини, зазначені у ст. 178 КПК України.
Враховуючи характер інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення, дані про його особу, те, що відповідно до ч. 3 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо отримав під час судового засідання, колегія суддів дійшла висновку, що ризики та обставини відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України, які враховував суд при обранні та продовженні відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, за виключенням ризику впливати на потерпілого та свідків, на сьогодні не зменшилися та продовжують існувати.
Твердження захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, не підлягають задоволенню, оскільки будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
В даному конкретному випадку, продовження строку тримання під вартою виправдано наявністю справжніх інтересів суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Також, застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, в даному випадку, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов'язків обвинуваченим ОСОБА_5 .
Приймаючи рішення про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, колегія суддів виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Враховуючи, що ризики та обставини, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні та продовженні запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 не змінилися і на даній стадії процесу продовжують існувати, а тому обвинуваченому ОСОБА_5 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачені частиною другою статті 183 КПК України, а також фактів, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, колегія суддів на теперішній час не встановила.
Колегія суддів також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_5 під вартою, в тому числі, і про стан здоров'я обвинуваченого, сторонами кримінального провадження не надавалися.
Керуючись статтями 131-132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 199, 318, 331 КПК України, суд,
Судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відкласти на 14 год. 30 хв. 16.09.2022 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО» Міністерство юстиції України продовжити на 60 днів, тобто до 26 вересня 2022 року включно.
Ухвала про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим який утримується під вартою - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Головуючий ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3