Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4495/22
19.09.2022 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Левка Т.Ю.,
секретар судового засідання Роман К.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка матері позивача ОСОБА_3 , яка проживала разом з позивачем, його матір'ю та за життя залишила заповіт на користь позивача. Після її смерті залишилася спадщина, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,59 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Дяківської сільської ради. Особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту, відсутні. Спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 немає. Найближчим родичем спадкодавця є її племінниця, мати позивача ОСОБА_2 , яка претензій на спадкове майно не заявляє та не заперечує, щоб позивач став одноосібним власником житлового будинку та земельної ділянки.
Інших спадкоємців немає. Позивач вказує, що в порядку ч. 3 ст.1268 ЦК України він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , але оформити право власності на спадкове майно через нотаріальну контору не має можливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на житловий будинок та оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку, які були втрачені ще за життя спадкодавця. У зв'язку з наведеним позивач в судовому порядку просить визнати за ним право власності на вказане нерухоме майно.
Позивач у підготовче засідання не з'явився, однак подав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.
Відповідачка будучи повідомленою про день, час та місце проведення підготовчого засідання належним чином, в підготовче судове засідання також не з'явилася, однак подала через канцелярію суду заяву, згідно якої вимоги позивача визнає, проти задоволення таких не заперечує та просить суд розглянути справу у її відсутність.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідачкою позов визнано повністю, що не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому в порядку ст.206 ЦПК України визнання нею позову прийнято судом.
Обстеживши матеріали справи та клопотання сторін, визнаючи в порядку ст.223 ЦПК України необов'язковим відібрання особистих пояснень від учасників процесу, і враховуючи, що у справі наявні достатні матеріали про права і взаємовідносини сторін та визнання позову відповідачкою, суд вважає за можливе у підготовчому засіданні ухвалити рішення про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла тітка матері позивача - ОСОБА_3 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 07.09.2017.
Останнє місце проживання спадкодавця було: АДРЕСА_1 , що стверджується довідкою, виданою виконкомом Пийтерфолвівської сільської ради від 12.08.2022 за № 387/01-2-07
За життя спадкодавець залишила заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Дяківської сільської ради Виноградівського району 25 червня 2002 року за реєстровим номером 121, за яким зробила таке заповітне розпорядження: все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалося і взагалі все те, що їй належати буде на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла позивачу ОСОБА_1 , 1989 року народження.
Заповіт заповідачем не змінений і не скасований, що стверджується відміткою на тексті заповіту від 29.11.2017.
Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом.
Осіб, які б мали право на обов?язкову частку, незалежно від змісту заповіту немає.
ОСОБА_3 була самотньою, не одруженою, своїх дітей не мала, проживала разом з своєю племінницею, матір'ю позивача, відповідачкою по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також з позивачем, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Спадкоємців першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 немає.
Найближчим родичем спадкоємця є її племінниця, відповідачка по справі ОСОБА_2 , яка не заперечує проти визнання права власності на спадкове майно за позивачем, що стверджується заявою від 14.09.2022.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить:
1) житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 , який належав померлій на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, що видане Неветленфолівською сільською радою 12.05.2010 р. на підставі рішення виконкому №42 від 27.04.2010 р.;
2) земельна ділянка площею 0,59 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Дяківської сільської ради, що належала померлій на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 032026 від 24.12.2002 року, виданого головою Виноградівської РДА, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 972.
Суд констатує, що позивач після смерті спадкодавця спадщину прийняв згідно ч. 3 ст.1268 ЦК України, оскільки проживав разом з спадкодавцем у спадковому будинку на день її смерті, що підтверджується довідкою, виданою виконкомом Пийтерфолвівської сільської ради від 12.08.2022 за № 386/01-2-07.
В п.3.1 Узагальнення проведеного ВССУ від 16.05.2013 року відмічено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК), а в п.3.3, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди в основному задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно.
Отже, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати Свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз'яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Для оформлення спадкових прав у вересні 2019 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Виноградівського районного нотаріального округу Рішко Олени Іванівни, однак листом приватного нотаріуса за вих. № 542/01-16 від 28 вересня 2019 року йому було повідомлено, що видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 немає можливості, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів щодо належності спадкового майна спадкодавцеві. Також позивачу рекомендовано звернутися до Виноградівського районного суду для встановлення права власності на спадкове майно.
Оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно втрачено.
У позивача наявна тільки копія рішення виконкому Неветленфолівської сільської ради №42 від 27.04.2010 про визнання за спадкодавцем ОСОБА_3 права власності на житловий будинок, а також копія державного акта на право приватної власності на землю.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Технічна інвентаризація житлового будинку проведена.
Так, 19 березня 2018 року КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» видало на ім'я позивача Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 .
Відповідно до відомостей технічного паспорту та довідки КП «Виноградівське районне бюро технічної інвентаризації» № 235 від 27.03.2018, житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 будівництвом завершений. Рік будівництва житлового будинку - 1950. Його інвентаризаційна вартість станом на березень 2018 року становить 268 806 (двісті шістдесят вісім тисяч вісімсот шість) грн.
Загальна корисна площа житлового будинку становить 61,7 кв. м, в тому числі житлова площа 44,6 кв. м.
Згідно архівних даних КП «Виноградівське РБТІ» станом на 01.01.2013 року житловий будинок з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане Неветленфолівською сільською радою 12.05.2010 р. на підставі рішення виконкому №42 від 27.04.2010 р.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Крім того, відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність Свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У відповідності до ч. 1 ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Виходячи з вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до "Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно", рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (в редакції від 01.01.2013 року), рішення суду є правовстановлюючим документом, на основі якого може бути проведена реєстрація права власності на нерухоме майно.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
В той же час, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом, власник майна може пред"явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (ст.382 ч.2, ст.392 ЦК України).
Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позивач, як спадкоємець за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 має законне право на визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, в порядку спадкування за заповітом.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 206, 223, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 5, 16, 328, 392, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1233, 1268 ЦК України, Постанови ПВС України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , мешканцем АДРЕСА_1 право власності в цілому на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , мешканцем АДРЕСА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,59 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Дяківської сільської ради, що належала ОСОБА_3 згідно державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗК № 032026 від 24.12.2002 року, виданого головою Виноградівської РДА, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 972, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийТ. Ю. Левко