Справа № 752/5064/21
Провадження № 2/752/1919/22
14 вересня 2022 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В. за участю секретаря - Геник К.П., позивача ОСОБА_1 розглянувши у підготовчому судовому засіданні заяву позивача про збільшення позовних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справа дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про внесення змін до договору про участь у вихованні, розвитку та утриманні дитини, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить внести зміни до договору про участь у вихованні, розвитку та утриманні дитини від 10 жовтня 2020 року.
Ухвалою суду від 15 березня 2021 року в справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
31 травня 2022 року на адресу суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, яка за своїм змістом є заявою про зміну предмету позову, в якій останній просить:
- визнати недійсний договір про участь у вихованні, розвитку та утриманню дитини від 10.10.2020 року;
- усунути перешкоди у спілкуванні батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 шляхом наступного графіку:
- можливість спілкування батька з дитиною особисто засобами телефонного, електронного та іншого засобу зв'язку, якщо це не порушує звичайного розпорядку дитини (сну, навчання, часу відпочинку); побачення батька з дитиною та спільне проведення часу кожної І та III п'ятниці місяця з 18.00 години п'ятниці до 08.00 години найближчого понеділка за місцем проживання батька з обов'язковим поверненням дитини за місцем проживання матері або безпосередньо до навчального закладу;
- у разі обґрунтованої неможливості провести час в силу певних обставин у день та час, визначений вище (хвороба батька / дитини / матері, відрядження батька, відвідування дитиною навчального закладу, від'їзд матері з дитиною на відпочинок, відвідування дитиною секцій тощо) батьки можуть домовитися між собою завчасно про день та час зустрічі шляхом своєчасного (не пізніше доби) повідомлення один одного про зміну часу зустрічі;
- побачення батька з дитиною та спільне проведення часу у святкові дні: Новий рік, Пурім, Пейсах, День Незалежності України, ОСОБА_4 , не менш, ніж З (три) години з можливістю перебування дитини за місцем проживання батька та поверненням дитини матері за місцем її проживання до 19 години 00 хвилин поточного дня;
- спільне святкування дня народження батька з дитиною з можливістю перебування дитини за місцем проживання батька та поверненням дитини матері за місцем її проживання до 19 години 00 хвилин, а в разі досягнення домовленості між батьками - у визначений час;
- святкування дня народження дитини відбувається за домовленістю батьків, при цьому батько має право провести з дитиною побачення тривалістю не менше, ніж 3 (три) години в день народження або на наступний день / наступний вихідний після дня народження день;
- спільний відпочинок батька з дитиною влітку щороку не менше як 15 днів, в тому числі за місцем його проживання. За домовленістю батьків, зазначена кількість днів влітку може бути розділена на кілька періодів.
Мати зобов'язується не чинити перешкоди батькові у побаченнях з дитиною та передавати дитину у визначений час, а батько зобов'язується своєчасно повертати дитину матері за місцем її проживання після закінчення побачень.
Батьки дитини домовилися, що у разі тимчасового проживання матері з дитиною за межами України, зумовленого воєнним станом в Україні, мати зобов'язується надати батьку інформацію про країну та адресу проживання дитини та забезпечити безперешкодний контакт батька з дитиною, в разі приїзду останнього до країни перебування матері і дитини.
В разі приїзду батька до країни проживання (перебування) матері і дитини, батько своєчасно, не пізніше ніж за п'ять днів до приїзду повідомляє матір дитини про це. Спілкування батька з дитиною та спільне проведення часу на території іншої країни має відбуватися не менш як три години, без присутності матері з обов'язковим поверненням дитини до місця проживання матері.
На час тимчасового проживання в іноземній державі, мати зобов'язується кожного вівторка, четверга та суботи тижня з 19.00 години до 19.30 години за київським часом забезпечити дистанційний контакт батька з дитиною шляхом відеозв'язку за допомогою застосунків Viber, WhatsApp, Telegram та/або Skipe, Zoom.
Відповідно до п.2 ч.2, ч.3 ст.49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження . До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
У своїй постанові Верховний Суд у справі № 922/404/19 від 09.07.2020 року, прийшов до такого висновку, що позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Одночасна зміна підстав і предмету позову не допускається.
Відповідно ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Вимоги до змісту позовної заяви викладені в частині 3 даної статті.
У порушення даної норми закону позивач, подаючи заяву про зміну предмету позову, у заяві не обґрунтував:
-обставини, якими обґрунтовуються нові вимоги;
- не обгрунтовано спосіб захисту ;
-яким чином заявлені ним вимоги будуть сприяти відновленню таких прав;
-не зазначено доказів, що могли б підтвердити зазначені обставини з врахуванням зміненого ним предмету позову, а також відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;
-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів;
-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, з врахуванням зміненого ним предмету позову.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В п. 10, 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.
До позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці (наприклад, якщо позовну заяву про визнання договору (правочину) недійсним подано без вимоги застосування наслідків, передбачених статтею 216 ЦК). За подання до суду таких заяв сплачується судовий збір згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI.
Звертаючись до суду, позивач надав квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн., тобто як за вимогу немайнового характеру, хоча зі змісту позовних вимог, викладених в заяві про зміну предмету позову, вбачається, що остання містить ще вимогу немайнового характеру, визнання недійсний договору про участь у вихованні, розвитку та утриманні дитини, за розгляд якої позивачем судовий збір сплачено не було.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет на 2022 рік» з 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2 481,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Заяву позивача про збільшення позовних вимог в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справа дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації про внесення змін до договору про участь у вихованні, розвитку та утриманні дитини, залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання.
В решті ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: К.В.Машкевич