єдиний унікальний номер справи 546/576/22
номер провадження 2-а/546/8/22
20 вересня 2022 року місто Решетилівка
Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: поліцейський роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області Гаращенко Антон Русланович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
До Решетилівського районного суду Полтавської області звернувся ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом.
Вимоги позовної заяви обґрунтовані тим, що постановою від 19.08.2022 на позивача накладене стягнення за керування транспортним засобом без пристебнутого паска безпеки. У позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з пристебнутим паском безпеки, а поліцейським зафіксовано не зафіксовано на відео момент зупинки транспортного засобу позивача. Крім того, в оскаржуваній постанові зазначено, що до неї додані відео з бодікамери та відео з мобільного телефону, однак чинним законодавством не передбачена можливість фіксації поліцейським правопорушення за допомогою мобільного телефону.
Вищезазначену постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом та просить скасувати її, а справу про притягнення його до відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП закрити. Також, просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати.
У судове засідання позивач не з'явився, 20.09.2022 подав до суд клопотання про підтримання позовних вимог та про розгляд справи за його відсутності (а.с.33).
Представник відповідача та третя особа у судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляли (а.с. 31, 32).
З огляду на зазначене та з врахуванням положень ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши письмові докази, доходить наступних висновків.
Судом встановлено, що, відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 5777281, 19.08.2022 о 20 год. 52 хв. на 325 км а/д Київ-Харків-Довжанський ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswaken Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п. 2.3. Правил дорожнього руху. За вказані дії, які кваліфіковані за ч. 5 ст. 121 КУпАП, до ОСОБА_1 застосоване стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 грн (а.с. 6).
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.
За приписами ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.
Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Частина 5 ст. 121 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 статті 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з положеннями ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Приписами ч. 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що за клопотанням представника відповідача розгляд справи, призначений на 07 вересня 2022 року, було відкладено на 20 вересня 2022 року для надання змоги підготуватися до судового засідання та надання відзиву. Проте до початку судового засідання 20 вересня 2022 року відзив на позовну заяву до суду не надійшов.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17).
З урахуванням тих обставин, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення 19.08.2022 ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.
Рішення Європейського суду є офіційною формою роз'яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв'язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.
При цьому, суд при оцінці доказів у справі враховує висновки, які викладені у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року та у Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) про те, що суд при оцінці доказів у конкретній справі повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом»; таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.
За нормою норм ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, враховуючи вищевикладене, з огляду на положення ст. 73, 76, 77, 90 КАС України, будь-які докази, які б свідчили про вчинене позивачем правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, в матеріалах справи відсутні і стороною відповідача у справі суду не надані.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Суд, з урахуванням доводів, досліджених матеріалів справи зазначає, що при прийнятті процесуального рішення за наслідками розгляду даного адміністративного позову суд не виходить з самого факту незгоди особи з постановою у справі про адміністративне правопорушення, а виключно враховує сукупність наявних у справі доказів, які подали сторони на підтвердження заявлених вимог та заперечень, керується, зокрема, положеннями ст. 76, 77 КАС України та оцінює всі наявні у справі докази виключно з позиції ст. 90 КАС України.
Враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, суд вважає наявними підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позов підлягає задоволенню, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, у розмірі 496,20 грн необхідно стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 2, 3, 72, 76, 77, 229, 241-246, 286 КАС України, ст. 6, 185, 222, 247, 251, 256, 258, 268, 283 КУпАП України, Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про дорожній рух», суд,-
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: поліцейський роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області Гаращенко Антон Русланович, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5777281 від 19 серпня 2022 року, винесену поліцейським роти № 2 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області Гаращенком Антоном Руслановичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження по даній справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому копію рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646.
Третя особа - Поліцейський роти № 2 Батальйону № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області Гаращенко Антон Русланович, службова адреса: вул. Кременчуцька, 2В, с. Розсошенці Полтавського району Полтавської області, 38751.
Суддя Ю.В. Зіненко