Головуючий І інстанції: Волошин Д.А.
19 вересня 2022 р. Справа № 520/929/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,
Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області, Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
25.01.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить: - визнати протиправною бездіяльність Дергачівської районної державної адміністрації Харківської області (далі - Дергачівська РДА) по невиплаті грошової допомоги для придбання житла відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2015 року № 348 (далі - постанова КМУ № 348) і п. 18 ст. 13 Закону України 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII); - зобов'язати відповідача виплатити грошову допомогу для придбання житла відповідно до постанови КМУ № 348 і п. 18 ст. 13 Закону № 3551-XII.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що рішенням ВЛК Північного регіону від 11.04.2018 року (протокол № 132) визначено. що наявні у нього захворювання, пов'язані із захистом Батьківщини. Рішенням виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 13.11.2018 року за № 94 затверджено рішення житлово-побутової комісії при виконавчому комітеті селищної ради від 06.11.2018 року про постановку його на квартирний облік, як учасника бойових дій, інваліда війни. Рішенням Дергачівської РДА від 10.08.2020 року № 3 проведений перерахунок раніше призначеної грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення особі з інвалідністю П групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення. Разом з тим, на час звернення до суду відповідачем не здійснена виплата визначеної суми.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.02.2021 року до участі у справі у якості співвідповідача залучений Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації.
Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач Департамент соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації зазначає, що потреба у наданні грошової компенсації складається на підставі рішень комісій, які утворені при структурних підрозділах з питань соціального захисту. Зазначена потреба подається до Мінветеранів станом на 01 квітня поточного року, з урахуванням черговості взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов. При формуванні потреби на 2019 та 2020 роки позивача було включено до потреби у наданні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення з урахуванням порядку черговості взяття на квартирний облік: на 2019 рік за номером 12, на 2020 рік за номером 7. Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 року № 798-р та від 18.11.2020 року № 1460-р у 2020 році а виплату грошової компенсації Харківській області з державного бюджету виділено кошти у сумі 6,4 млн грн (на 4 особи). Департамент є структурним підрозділом Харківської обласної адміністрації та відповідно до покладених на нього Положенням завдань, не здійснює призначення, нарахування, фінансування та виплату сум, зазначених позивачем.
Відповідач Дергачівська РДА відзив на адміністративний позов ОСОБА_1 не падала.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2021 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи) в задоволені вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення вмотивовано тим, що Департаментом соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації вчинені усі дії, передбачені Порядком та умовами надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенність та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей. Суд також послався на правові висновки щодо застосування норм права, що викладені в постанові Верховного Суду від 11.12.2020 року у справі № 200/5680/19-а, зазначив про те, що виплата грошових коштів не в порядку черговості може порушити права, свободи та інтереси інших осіб, які перебувають на обліку попереду позивача.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зазначаючи про те, що судом першої інстанції не в повному обсязі виявлені і дослідженні всі обставини справи при вивченні документів справи, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення, просить його скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Дергачівської РДА по невиплаті грошової допомоги для придбання житла та про зобов'язання відповідача виплатити грошову допомогу для придбання житла у розмірі 1.402.078 грн.
Скаржник зазначає, що правова позиція Верховного Суду від 11.12.2010 (2020) року у справі № 200/5680/19-а та постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2016 року № 719 не скасовує вимоги п. 18 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та ним нічим не порушені права осіб, які взяті на облік раніше ніж він, оскільки ніхто не позбавляє цих осіб звернутися за судовим захистом своїх прав. Відповідач не гарантує, що в 2021 році надійде грошова компенсація для придбання житла і він зборе її отримати в порядку черговості. Відповідач не надав до суду жодних доказів, що ним вживалися заходи для отримання додаткових коштів для придбання житла для інвалідів війни. Відповідач мав право звернутися у межах повноважень на виділення додаткових коштів або подати позовну заяву до суду до відповідального виконавця, а саме Міністерства соціальної політики України або розпорядникам нижчого рівня за місцевими бюджетами для отримання додаткових коштів для придбання житла для інвалідів війни.
Доводи, наведені відповідачем Департаментом соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації у відзиві на апеляційну скаргу, за змістом аналогічні запереченням на адміністративний позов ОСОБА_1 .
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
В даному випадку, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не є складними, виходячи з визначення справ незначної складності.
Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України).
За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).
За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з огляду на наступне.
Згідно з п 18 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Органи виконавчої влади, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані подавати допомогу особам з інвалідністю внаслідок війни у будівництві індивідуальних жилих будинків. Земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва відводяться зазначеним особам у першочерговому порядку.
Умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення (далі - грошова компенсація) для сімей осіб, визначених абзацами п'ятим - восьмим п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, визначених пунктами 11-14 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які потребують поліпшення житлових умов (далі - одержувач грошової компенсації) і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР та на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, визначає Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 року № 719 (далі - Порядок № 719 в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом третім Порядку № 719 передбачено, що право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II груп, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11-14 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які перебувають на квартирному обліку.
Відповідно до п. 4 цього Порядку грошова компенсація виплачується у повному обсязі в порядку черговості взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, визначених пунктом 2 цього Порядку, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами п'ятим - восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції або здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція).
Отже нормами вищезазначеного порядку передбачена виплата грошової компенсації в порядку черговості взяття на квартирний облік за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації.
Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 року № 719 (далі - Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин).
Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету визначають механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених абзацами п'ятим - восьмим пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II груп, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР.
Згідно із п. 2 Порядку та умови надання субвенції з державного бюджету головним розпорядником субвенції та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінветеранів.
Розпорядниками субвенції нижчого рівня є: структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних та Київської міської держадміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення); структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах рад (крім м. Києва), об'єднаних територіальних громад, створених згідно із законом та перспективним планом формування територій громад та визнаних Кабінетом Міністрів України спроможними в порядку, встановленому законом (далі - місцеві органи соціального захисту населення).
Розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінветеранів пропорційно потребі в наданні грошової компенсації на підставі інформації, наданої Мінветеранів регіональними органами соціального захисту населення станом на 1 квітня поточного року, за формою згідно з додатком (п. 5 Порядку та умови надання субвенції з державного бюджету).
Згідно з п. 3 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі Про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Судом встановлено, що рішенням ВЛК Північного регіону від 11.04.2018 року (протокол № 132) визначено. що наявні у позивача ОСОБА_1 захворювання, пов'язані із захистом Батьківщини (а.с. 6).
З 19.06.2018 року (до 01.07.2021 року) позивач має статус інваліда П групи, який має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни (а.с. 7).
Рішенням виконавчого комітету Вільшанської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 13.11.2018 року за № 94 затверджено рішення житлово-побутової комісії при виконавчому комітеті селищної ради від 06.11.2018 року про постановку позивача на квартирний облік, як учасника бойових дій, інваліда війни (а.с. 8).
Рішенням Дергачівської РДА від 10.08.2020 року № 3 ОСОБА_1 проведений перерахунок раніше призначеної грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення особі з інвалідністю П групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичної операції, забезпеченні її проведення (а.с. 9).
У порядку черговості постановки на квартирний облік позивач ОСОБА_1 обліковувався: у 2019 році за номером 12, у 2020 році за номером 7.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 року № 798-р, від 18.11.2020 року № 1460-р на виплату означеної грошової компенсації Харківській області з державного бюджету виділено кошти у сумі 6,4 млн грн (на 4 особи). За повідомленням Департаменту соціального захисту населення ДСН ХОДА, згідно з розподілами субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для окремих категорій громадян (станом на серпень 2020 року), розподілені кошти, зокрема, по КПКВК 1511040 (постанова КМУ № 719) в сумі 6.161.339 грн. Кошти розподілені по КПКВК 1511040 в сумі 4.622.000 грн на 3-х осіб (залишок нерозподіленої субвенції склав 1.539.339 грн) (а.с. 104). Листом від 07.09.2020 року Департамент соціального захисту населення ДСН ХОДА на адресу Міністерства у справах ветеранів України скерував запит щодо уточненої потреби в коштах, станом на 07.09.2020 року, на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям громадян (а.с. 108-112), у списку отримувачів грошової компенсації позивач значиться за номером 4.
У рішенні від 18.06.2020 року по справі «Шебалдіна проти України» (п. 19, заява № 75792/11) Європейський суд з прав людини зазначив, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання органу державної влади у мирне володіння майном має бути законним. Щодо «закону» стаття 1 Першого протоколу до Конвенції вимагає, щоб захід, який оскаржується, ґрунтувався на належним чином доступних і достатньо точних положеннях національного законодавства. До того ж, принцип верховенства права, один з основоположних принципів демократичного суспільства, закладений в усіх статтях Конвенції. Тому питання, чи було забезпечено справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу і вимогами захисту основоположних прав особи, стає актуальним лише після того, як буде встановлено, що зазначене втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Колегія суддів вважає, що з урахуванням положень законодавства, наведених вище, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що компенсація виплачується в порядку черговості взяття на квартирний облік лише за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації, обсяг яких залежить від бюджетних коштів на відповідну бюджетну програму. Оскільки виплати грошової компенсації проводяться в порядку черговості взяття на квартирний облік, позивач отримає грошову компенсацію після отримання зазначеної компенсації особами, які взяті на облік раніше ніж позивач. Виплата грошових коштів не в порядку черговості, як вірно зазначив суд першої інстанції, може порушити права, свободи та інтереси інших осіб, які перебувають на обліку по переду позивача.
Означений правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 11.12.2020 року по справі № 200/5680/19-а.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року, - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л.В. Мельнікова
Судді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова