Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про повернення заяви
про відкриття провадження у справі про банкрутство
"19" вересня 2022 р.м. ХарківСправа № 922/1399/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
розглянувши заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
До Господарського суду Харківської області від фізичної особи ОСОБА_1 надійшла заява, в якій останній просить суд відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність на підставі ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, призначити керуючим реструктуризацією у справі арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво № 190 від 12.02.2013).
Ухвалою суду від 01.09.2022 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про допущені недоліки та надано десятиденний строк з дня вручення відповідної ухвали усунути недоліки, надати суду докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 39 000,00грн. Роз'яснено ОСОБА_1 , що у разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
12.09.2022 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків. У відповідній заяві заявник посилається на те, що ним узгоджено участь у справі арбітражного керуючого, укладено з ним договір, відповідно до умов якого визначено розмір його винагороди, а також порядок виконання зобов'язання заявника щодо виплати такої винагороди.
Як зазначає заявник у заяві про усунення недоліків, відповідно до договору про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого з ОСОБА_2 від 28.07.2022 ним погоджено оплату послуг керуючого реструктуризацією за 3 місяці її повноважень у сумі 19 500 грн. на умовах відстрочення. Оплата здійснюється рівними частинами протягом 4 місяців у сумі 4 875 грн. щомісячно на депозитний рахунок суду.
ОСОБА_1 просить суд забезпечити його конституційне право на доступ до суду та врахувати практику Європейського суду з прав людини, Верховного Суду у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20 та практику інших господарських судів.
Розглянувши відповідну заяву ОСОБА_1 про усунення недоліків, суд не вбачає правових підстав для можливості прийняття до розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, виходячи із наступного.
Доказів усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником не надано, оскільки всупереч п.12 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства боржником доказів авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень в повному обсязі, суду надано не було.
Як вже було зазначено судом в ухвалі від 01.09.2022 про залишення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без руху, договір про оплату праці, укладений між боржником та арбітражним керуючим Белінською Н.О., фактично є угодою про зменшення передбаченого законом мінімуму розміру суми авансового внеску та розстрочення винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання його повноважень.
Проаналізувавши приписи чинного законодавства України, дослідивши обставини, на які посилається боржник в заяві про усунення недоліків, суд зазначає, що Преамбула Кодексу України з процедур банкрутства визначає, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Тобто, метою Кодексу є саме відновлення платоспроможності фізичної особи, яка розпочинається з процедури реструктуризації боргів боржника.
Таким чином, при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність суд одночасно з відкриттям вводить процедуру реструктуризації боргів боржника та призначає керуючого реструктуризацією.
Відповідно до ч.1 ст.12 Кодексу, арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
При цьому, законодавством не передбачено можливості зміни порядку та розміру авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цієї особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям оплати праці, відповідно до ч.2 та ч.6 ст.43 Конституції України.
Проте, зазначене вище не позбавляє можливості боржника (фізичну особу) укласти угоду з арбітражним керуючим, який погодиться на умовах відстрочення оплати до реалізації майна боржника виконувати повноваження керуючого реструктуризацією у справі про банкрутство цієї особи та відповідного звернення обох осіб (боржника та арбітражного керуючого) до суду про призначення його керуючим реструктуризацією у справу про банкрутство фізичної особи, яке подається разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Місцевий суд може розглянути подані документи, як альтернативу мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, та прийняти відповідне рішення про можливість задоволення заяви боржника, дослідивши всю сукупність наданих ним доказів на обґрунтування неплатоспроможності фізичної особи.
Саме такої правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.11.2020 у справі № 910/726/20, на яку і посилається заявник у своїй заяві.
Так, відповідна правова позиція стосується можливості відстрочення оплати винагороди арбітражного керуючого до моменту реалізації майна боржника (за взаємної згоди заявника та арбітражного керуючого), однак, не зазначає про право осіб зменшувати на власний розсуд гарантований законом мінімум відповідної оплати.
Таким чином заявник неправильно тлумачить практику судів із відповідного питання.
Також, суд вдруге звертає увагу заявника на те, що поданий ним до суду договір про оплату праці також навіть не містить підпису обох сторін, а розмір винагороди арбітражного керуючого встановлено у сумі 19 500,00грн, що не відповідає розміру такої винагороди, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства.
Верховний Суд у постанові від 17.02.2021 у справі № 927/166/20 висловив свою правову позицію щодо обов'язку боржника авансувати винагороду арбітражного керуючого, зазначивши наступне:
«Обов'язок боржника авансувати винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду визначено КУзПБ, і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою статтею 116 зазначеного Кодексу.
При цьому ані названий Кодекс, ані інші чинні норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, які не встановлюють умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому».
Встановлення законодавцем певних правил, що є обов'язковими при зверненні заявника до суду не позбавляє відповідну особу її конституційного права на доступ до суду, однак вимагає виконання цією особою відповідних правил.
Посилання заявника на висновки викладені у постанові апеляційного господарського суду, а також його прохання врахувати позицію господарських судів першої інстанції судом не приймаються, оскільки при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд керується виключно законом та враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 236 ГПК України).
Крім того, як вже було роз'яснено заявнику, він неправильно тлумачить висновки, що містяться в судових рішеннях у інших справах стосовно цього питання.
Та навіть договір про оплату праці, винагороду та відшкодування витрат арбітражного керуючого від 28.07.2022, доданий заявником до його заяви, не може бути прийнятим судом у якості належного доказу щодо мирного врегулювання правовідносин з оплати винагороди арбітражному керуючому, оскільки не містить підпису обох сторін та, відповідно, не може вважатись укладеним.
Таким чином, недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 заявник не усунув.
За приписами ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Статтею 38 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Враховуючи, що заявником - ОСОБА_1 недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не усунуто, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також звернути увагу заявника на те, що відповідно до ч. 3 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Керуючись ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Повернути ОСОБА_1 заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги в строки, передбачені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 19.09.2022.
Суддя Лавренюк Т.А.